Все вище та вище: як змінилися ціни та тарифи в Україні за рік
Днями Держстат оприлюднив показову статистику щодо того, як змінилися ціни за останній рік (з листопада до листопада). Статистика охопила не лише продуктову сферу, а й шкідливі звички, медицину, транспорт, паливо тощо.
Ці цифри є середніми, які економісти зазвичай не дуже шанують, називаючи «середніми у палаті». Але це інший випадок, оскільки відслідковуються не самі ціни, а їхня динаміка.
Продукти: це рекорд
Ціни на продукти продемонстрували практично повну одностайність, за винятком хіба що фруктів, що знизилися на 6,4%. Усі інші цінники показали дружнє зростання.
Раніше, підраховуючи наші індекси, ми вже зазначили, що за останні 12 місяців подорожчало все – від бананів до гречки. Причому із гречаною крупою цього року взагалі все пішло не за планом. Якщо зазвичай ціни на неї змінюються за принципом «гойдалок», то зараз цей принцип порушено: після торішнього подорожчання на 30% цього року гречка додала ще третину. Сьогодні кілограм крупи власних торгових марок магазинів продається щонайменше за 45,40 грн, а вартість «органічної гречки» на полицях супермаркетів сягає 100 грн за кіло.
За даними Держстату, протягом року подорожчали овочі борщового набору, хліб, м'ясо та інші продукти. Але в безумовних лідерах - як і раніше, соняшникова олія і цукор (докладніше див. інфографіку).
Говорячи про причини цього лідерства, аналітик Олексій Кущ розповів про «ефект Гіффена», згідно з яким попит на певну групу соціальних товарів зростає не зі зниженням, а зі збільшенням ціни. Звучить, на перший погляд, парадоксально, хоч насправді ніякого парадоксу немає. Адже йдеться про товари, які займають у споживчому бюджеті значне місце та які не мають рівнозначної заміни.
- Цей феномен характерний для бідних суспільств: в Ірландії в ХІХ столітті таким товаром була картопля, у Китаї – локшина, - зазначає Кущ. - В Україні до цих товарів відносяться соняшникова олія та цукор: люди очікують подальшого зростання цін і запасаються про запас.
Графіка "КП в Україні"
Шкідливі звички: дороге задоволення
Ми вже якось підраховували, що шкідливі звички коштують українцям дуже дорого. Наприклад, з огляду на вартість пачки цигарок близько 60 грн, виходить, що людина, викурюючи пачку на день, за рік вилучає зі свого сімейного бюджету 22 тис. грн. Погодьтеся: чимало. Цілком можна було б заощадити і купити щось корисніше.
Горезвісний «келих вина за вечерею», який начебто не такий шкідливий, а навіть за деякими версіями корисний, теж забирає чимало грошей. Навіть якщо ви випиваєте лише одну пляшку вина на тиждень, то за вартості пляшки близько 100 грн, на рік піде понад 5 тис. грн. Хоча хороше вино за такою ціною можна купити хіба що за акцією – зазвичай воно коштує дорожче.
За даними Держстату, за рік алкоголь та тютюнові вироби додали майже 10%. Отже, нездоровий спосіб життя, як і раніше, влітає українцям у копієчку, хоча, звичайно, виробники, піднімаючи ціни, найменше турбуються про наше здоров'я.
Комуналка: це ще не кінець
Про те, що українська комуналка стала непідйомною для багатьох наших співгромадян, не пише лише лінивий. Ми теж не ліниві, тому пишемо про проблеми в комунальній сфері, які ростуть як гриби після дощу, регулярно. Одне з останніх президентських «ноу-хау» – вирішувати проблему нестачі газу відмовою від нього та переходом на електрику. Поки що експерти розмірковують, наскільки це реально, Держстат публікує безпристрасні цифри.
Отже, за статистикою за рік, комуналка в середньому подорожчала на 10%. При цьому утримання та ремонт житла додали 13%, водопостачання – 11,8%, каналізація – 18,6%, утримання будинків та прибудинкових територій – 6,2%, газ – 15,9%, гаряча вода та опалення – 3%. Але найбільше – на 26,5% за рік – подорожчала електрика, на яку, за якимось дивним збігом обставин, нам якраз і запропонував переходити президент.
Охорона здоров'я: і це не рахуючи ПЛР та масок!
Від інших сфер намагається не відставати і охорона здоров'я, тим більше, що якраз у неї, на відміну від інших, для подорожчання є всі підстави. Статистика констатує, що фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання подорожчали на 4,5%, а амбулаторні послуги – на 10,7%.
Але, звичайно, було б дуже наївно стверджувати, що наші витрати на медицину зросли всього на 5-11%, все набагато масштабніше та сумніше.
По-перше, українці продовжують купувати маски – як одноразові, так і багаторазові. За два роки вони настільки міцно увійшли до нашого життя, що у багатьох вже є маски різного призначення – зимові та літні, однотонні та кольорові, повсякденні та святкові.
По-друге, сотні мільйонів гривень продовжують витрачатися на тести – наприклад перед поїздками. Була надія, що необхідні тести перед подорожжю зникнуть хоча б для вакцинованих, але сьогодні країни одна за одною відмовляються від цього рішення, тому тести доведеться складати всім, хто хоче сісти на літак.
І, нарешті, нові штами коронавірусу, які з'являються один за одним, і супутня паніка, привели до того, що ліків ми стали купувати набагато більше.
Одяг та взуття: поки що трохи дешевше
До списку товарів та послуг від Держстату увійшли одяг та взуття, які за рік подешевшали: одяг у середньому на 4,6%, взуття – на 5%.
Економісти називають дві основні причини того, що на тлі загального подорожчання одяг та взуття стали дешевшати.
По-перше, віддалена робота у низці сфер призвела до того, що попит на товари з категорії «одяг та взуття» впав. Ті, хто не ходять щодня в офіси, вже майже два роки оновлюють свої гардероби з набагато меншим ентузіазмом.
По-друге, українці бідніють, відповідно, не всі можуть дозволити собі новий одяг.
А падіння попиту, з яких би причин воно не відбувалося, веде до зниження цін.
Транспорт та паливо: далі вже нікуди
За нашими підрахунками, вартість палива за рік зросла на чверть: А-95 на українських заправках подорожчав на 26,4%, дизель – на 26,1%. І це той рідкісний випадок, коли Держстат стверджує, що насправді ціни зросли ще швидше – на 33,6% за рік.
Не відстають і перевізники, котрі тихою сапою піднімають ціни на свої послуги. Статистка стверджує, що з листопада минулого року залізничні квитки подорожчали на 13,2%, а подорожувати автодорожнім транспортом стало дорожче на 18,7%.
Ще раз наголошуємо, що ця динаміка – середня в Україні. І цінники зовсім не остаточні.
Нагадаємо, що в листопаді київська влада планувала розкрутити вартість проїзду в столиці в 2,5 раза – до 20 грн за одну поїздку. Гучний суспільний резонанс змусив їх якщо не відмовитися від цієї витівки, то принаймні відкласти її. Але можна не сумніватися, що ідея в головах чиновників засіла міцно, тож навесні чекатимемо на продовження цієї тарифної історії.
