Безумовний базовий прибуток: ковід змушує повернутися до ідеї давати гроші «просто так»
Ідея безумовного базового доходу (ББД) не є новою. У різні роки експерименти з виплатою грошей своїм безробітним або незаможним громадянам проводили Фінляндія, Канада, Швейцарія, США, Південна Корея, а цього літа подібна програма стартувала в Німеччині.
Чому останнім часом подібні ідеї звучать дедалі частіше? У чому плюси та мінуси ББД? Цим шляхом можуть йти тільки багаті країни чи Україна теж має шанс? На ці та інші питання «КП" в Україні» шукала відповіді разом із експертами.
Про плюси та мінуси
Впровадження безумовного базового доходу (ББД) кілька років серйозно розглядається у різних країнах як у теорії, так і практично. Суть ідеї полягає у тому, щоб виплачувати членам тієї чи іншої спільноти (експериментальної групи, окремого регіону країни тощо) певну суму без вимоги виконати роботу. Причому із самою сумою ані експерти, ані країни не визначилися: у той час як одні вважають, що вона має бути мінімальною, інші впевнені, що ББД має бути достатнім, щоб людині не загрожувала бідність.
Останніми роками було проведено чимало практичних експериментів, але жоден із них не дав відповіді на головне питання – як саме ББД діє на економіку та суспільство у масштабах країни? Думки полярні: одні вважають, що базовий дохід підвищує комфорт життя та почуття безпеки громадян, інші впевнені, що він робить членів суспільства лінивими та демотивованими.
Аналітик Олексій Кущ зазначає: безумовний базовий дохід можуть дозволити собі багаті країни, хоча ББД і не є маркером багатої країни.
– Безумовний базовий дохід – це породження нового технологічного устрою, – пояснює експерт. – Роботизація виробництва та застосування нових технологій призводять до так званого «вимивання середини» – тобто до витіснення з підприємств кваліфікованих фахівців. У такій моделі економіки залишаються високооплачувані топ-посади, які не можна замінити роботами, а також низькооплачувані – наприклад, ті ж прибиральники, щоб, умовно кажучи, витирати пил з роботів.
Фактично, каже експерт, безумовний базовий дохід – це не стільки підвищення добробуту громадян, як приховування реального безробіття, як, до речі, і скорочення тривалості робочого дня, і чотириденний робочий тиждень.
Вдаримо по безробіттю!
Справді, основною причиною постійного обговорення базового доходу є процеси роботизації та впровадження штучного інтелекту, які загрожують масовим безробіттям. Чимало експертів всерйоз вважають, що проблему, яка нависла над світом, може вирішити саме базовий дохід. І, зрозуміло, ідея ББД завжди активно експлуатувалася політиками.
"Нове дихання" всім цим обговоренням надала пандемія, яка відкинула чимало людей по всьому світові за поріг бідності. Це призвело до того, що ББД почав подаватися вже не лише як один із способів подолання безробіття, але й як реальний шлях подолання економічних наслідків коронавірусу. Та економісти налаштовані скептично.
– Навіть у розвинених країнах далі експериментів справи не пішли, – нагадує засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян. – Далеко ходити за прикладами не треба. Наприклад, у рамках стимулів для боротьби з негативними наслідками пандемії американці отримували по 1400 доларів, одружена пара із двома дітьми могла розраховувати на 5600 доларів. Як підсумки програми можна відзначити повсюдні скарги роботодавців на те, що тепер співробітники не хочуть повертатися на робочі місця.
Щодо аргументів прихильників ББД з приводу того, що безумовні виплати дозволять людям розкрити себе та влаштуватися на роботу мрії, то, на думку експерта, вони не витримують жодної критики.
Безумовний базовий дохід - це просто інструмент, за допомогою якого влада хоче набрати політичні бали, вважає Сароян. Тим більше, якщо ми говоримо не про розвинені країни, а про держави, які мають очевидні проблеми з бюджетом.
Цікаво, що безумовний базовий дохід має потужну підтримку з боку представників великого бізнесу, до яких входить великий любитель всього нового та сучасного Ілон Маск. Засновник «Тесли» ще до пандемії не раз говорив про те, що коли людей із робочих місць витіснять роботи, без базових виплат не обійтися. А пандемія ще більше зміцнила його впевненість у правильності цієї ідеї.
На думку Олексія Куща, зацікавленість Ілона Маска в ББД цілком зрозуміла – адже він саме і є представником нового технологічного устрою. Для Маска, який використовує на своїх підприємствах новітні технології, такий перехід дуже бажаний, але він загрожує безробіттям і, відповідно, соціальним вибухом. І щоб цього соціального вибуху не сталося, Маску було б вигідно убезпечитися базовим доходом.
Чому у нас нічого не вийде
У тому, що безумовний базовий дохід цілком можна було б запровадити і в Україні, упевнений підприємець та блогер Павло Себастьянович. На своїй сторінці у соцмережі він опублікував пост, в якому розповів про експериментальний досвід інших країн, і дійшов висновку: в Україні так теж можна зробити.
«Питання про ББД в Україні, яка має величезні запаси природних ресурсів, величезний пул державних підприємств та банків є актуальним. Адже це багатство приносить колосальний дохід. Тільки питання – кому? Яким чином громадянам України отримати свою частину від використання їхньої власності?»
Проте економісти, опитані «КП" в Україні», не вважають ББД у нашій країні за хорошу ідею.
- Безумовний базовий прибуток – це не наш шлях, - каже Олексій Кущ. - Як мінімум тому, що в нашій країні немає проблем високотехнологічних країн, і за такої кількості ручної праці на наших виробництвах запровадження базового доходу просто безглуздо.
Справа в тому, пояснює експерт, що «вимивання середини», про яке йшлося вище, відбувається далеко не в кожній країні. У країнах, що розвиваються, до яких належить і Україна, виробляються товари з низьким рівнем додаткової вартості. Це спричиняє низькі зарплати та високий рівень ручної праці на виробництві: роботодавцеві дешевше винайняти людей, аніж купувати та обслуговувати роботів.
– Наш варіант підвищення добробуту – це відмова від оподаткування мінімальної зарплати, а також підвищення неоподатковуваного мінімуму до рівня мінімалки, – вважає експерт. – Крім того, для регіонів, що межують із окупованими територіями, можна піти шляхом гарантованої державої роботи та гарантованого заробітку у розмірі середньої зарплати по країні, щоб там зберігалася економіка.
З тим, що ББД – це не про Україну, погоджується і Сергій Сароян. За словами експерта, для справді відчутного позитивного ефекту виплати не мають бути маленькими, оскільки це дуже слабо стимулює споживчу активність. Але в країні, де постійно постає питання, де взяти гроші на виплату пенсій, здатність уряду забезпечити належний обсяг ББД викликає серйозний скепсис.
- До того ж будемо відвертими: більшість людей просто хочуть відсидіти належний час в офісі та отримати за це гроші, - вважає Сароян. – Якщо ж можна буде отримувати достатньо грошей та просто сидіти вдома, для таких людей це буде ідеальним варіантом.
