Array ( [0] => 2829 [1] => 2836 [2] => 2850 [3] => 2860 [4] => 2871 [5] => 2883 [6] => 2890 [7] => 2898 [8] => 2921 ) 1
0
18 квiтня
Завантажити ще

Пристрасті з опалення: чому українців не влаштовує ані негайна подача тепла, ані очікування морозів

Пристрасті з опалення: чому українців не влаштовує ані негайна подача тепла, ані очікування морозів
Фото: Олексій Іванов/УНІАН

Фахівці не перший рік говорять про те, що українцям потрібно облаштовувати теплопункти у будинках, щоб починати опалювальний сезон і встановлювати температуру в батареях можна було за бажанням мешканців. Щоправда, швидше за все, на цьому етапі енергетична проблема переросте в соціальну: сьогодні наші співгромадяни настільки знервовані, що навряд чи здатні прийти до консенсусу хоча б з якогось питання.

І до «розумних», і до «красивих»

У жовтні в українських квартирах вже за традицією або холодно, або дуже холодно. Одні вважають за краще терпіти осінню прохолоду, попутно розповідаючи старі жарти про те, що «в холоді тіло краще зберігається». Інші хочуть не тільки зберегти тіло, але й вижити, тому обігріваються як можуть - кондиціонерами, обігрівачами, теплими підлогами і т.д. Щоправда, закінчитися це може сумно: у деяких будинках не витримують електромережі, в результаті чого мешканці залишаються вже не тільки без тепла, але ще й без світла та води.

При цьому, як показує практика, включать тепло на цьому тижні або включать через пару тижнів, незадоволених менше не буде. Українці, як в старому анекдоті, хочуть одночасно і до «розумних», і до «красивих». З одного боку, було б непогано, щоб у квартирах було тепло - надягати вдома по два светри вже набридло. З іншого боку, багато хто хотів би дотягнути до 1 листопада, щоб менше платити за опалення і не оплачувати МОПи за жовтень.

Словом, як завжди останнім часом, до консенсусу далеко, і виходу з ситуації, який би влаштував якщо не всіх, то хоча б більшість, на перший погляд немає. Незважаючи на те що опалювальний сезон в країні тільки-но стартував, у будинкових вайбер-чатах не перший день точаться справжні війни прихильників негайного підключення тепла і тих, хто хоче заощадити на скажених платіжках.

Система застаріла

Економіст Владислав Банков бачить вихід з цієї ситуації в однозначній відмові від застарілих систем централізованого опалення і максимальному переході на індивідуальне опалення або використання внутрішньобудинкових котелень, що сучасні технології цілком дозволяють.

- Ні для кого не секрет, що велика частина оплати за централізоване опалення йде на компенсацію втрат при транспортуванні теплоносія. Крім того, відмова від централізованого теплопостачання знімає проблему початку опалювального сезону, оскільки споживачі самі будуть приймати рішення, включати їм опалення чи почекати,

зазначив Банков у коментарі «КП" в Україні».

Енергетичний експерт Валентин Землянський вважає, що проблему можна вирішити шляхом модернізації існуючих систем. Адже розраховувати на те, що технології другої половини ХХ століття відповідатимуть сьогоднішнім реаліям, щонайменше наївно.

- У зв'язку з глобальними змінами клімату в Україні наразі відносно тепла осінь, тому споживачів, які хочуть відсунути початок опалювального сезону на листопад, цілком можна зрозуміти, - говорить Землянський. - А далі потрібно приймати рішення залежно від конкретної ситуації. Наприклад, в будинках, де самостійно не можна регулювати подачу тепла, треба облаштовувати теплопункт у будинку. Після чого за бажанням мешканців можна буде включати подачу тепла на мінімалку і потім робити перерахунок.

Щоправда, продовжує експерт, на цьому етапі енергетична проблема переросте в соціальну, оскільки, як показує практика, мешканці будинків не можуть домовитися один з одним і з менш глобальних питань, аніж подача тепла.

До речі, на думку Валентина Землянського, корінь «опалювальної проблеми» взагалі не стільки енергетичний, скільки соціально-економічний. Сьогодні морально-психологічний стан нашого суспільства залишає бажати кращого, а передумови того, що громадяни вкрай знервовані, - економічні. Ціни на опалення та й на все інше буквально зводять людей з розуму, і, на жаль, запевнення чиновників, що ми з кожним днем ​​живемо все краще і багатше, не допомагають.

Газ в обмін на лояльність

Тимчасово вирішити проблему могло б зниження цін на газ, але й тут виникла несподівана перешкода. Днями президент Володимир Зеленський дав інтерв'ю, в якому заявив, що деякі міста не отримають газ за пільговою ціною, зафіксованою в меморандумі з «Нафтогазом».

Деякі міста не отримають газ за пільговою ціною, зафіксованою в меморандумі з" Нафтогазом "

- Це може бути, якщо ті чи інші представники місцевої влади не встигнуть зробити всі кроки, які вони відповідально пообіцяли і повинні виконати, - досить туманно пояснив свою думку Зеленський, не конкретизувавши, які саме кроки він має на увазі.

А його ремарка щодо того, що стосовно деяких представників місцевої влади існують не тільки техніко-юридичні, але й політичні перешкоди, дозволила ЗМІ прийти до висновку, що фактично президент поставив умову: газ будуть давати в обмін на політичну лояльність.

Валентин Землянський вважає, що передумовою сумбурній заяві президента могла послужити розмова Зеленського з главою «Нафтогазу» Юрієм Вітренко.

- Мова йде про бюджетні організації, і справа ось у чому, - пояснив експерт в коментарі «КП" в Україні». - У бюджетників є договори з приватними газопостачальними компаніями. І сьогодні склалася ситуація, коли постачальники не можуть постачати газ за ціною меморандуму (16,56 грн за куб з ПДВ), а бюджетники - купити газ за ціною, яка склалася на ринку (від 30 грн за куб і вище). Все, що потрібно було зробити в цій ситуації, це не займатися укладанням нових договорів з «Нафтогазом» (до речі, ця компанія сьогодні повністю застрягла у бюрократичних процедурах), а просто включити бюджетників до так званих «балансуючих груп», як це зробили при постачанні газу населенню. І тоді не потрібно було б йти на порушення законодавства. Але уряд і «Нафтогаз» вирішили інакше.

За словами Землянського, наразі керівники бюджетних організацій укладають прямі договори з «Нафтогазом», і це може потягнути за собою кримінальну відповідальність, оскільки, згідно із законом, цей процес має проходити через тендери.

І ще одна маленька деталь: якщо за меморандумом ціна має становити 16,56 грн за куб, то «Нафтогаз» продає по 16,85 грн. Як то кажуть, дрібниця, а приємно. Зрозуміло, «Нафтогазу».