«Алея жаху» Гільєрмо дель Торо: рай для очей та випробування терпінням
Ми звикли, що Гільєрмо дель Торо – режисер, який оспівує монстрів. Той самий «Лабіринт Фавна», або «Форма води», за яку він отримав «Оскар» як найкращий режисер. В «Алеї жаху» обійшлося без потойбічних істот, але не без монстрів. У ролі потвор тут звичайні, просто безпринципні люди, готові на все заради вигоди.
Втім, не дивно, якщо врахувати, що «Алея жаху» – це екранізація однойменного роману Уільяма Ліндсея Грешама, написаного 1946 року. І, до речі, вже раз екранізованого у 1947-му. Гільєрмо дель Торо не став переносити кримінальну історію в сучасні реалії, а зняв дуже гарний і старанно вимальований, з любов'ю, стилізований нуар, зберігши всі необхідні особливості жанру: негативний головний герой, фатальна та небезпечна жінка, кримінальний сюжет та похмура атмосфера.
Цирк у фільмі – це окремий світ, у якому, як і у вищому суспільстві, публіка готова платити за те, щоб їх обдурили. Фото: dam.gettyimages.com
США, початок 40-х. Мешканець бідної глибинки Стен Карлайл (Бредлі Купер) спалює свій будинок і в пошуках підробітку приєднується до цирку. Життя циркачів сповнене обману для потіхи публіки, і Стен вчиться «читати думки» і «розмовляти з мертвими» у провісниці Зіни та її чоловіка Пітера. Але потім вирішує розпочати власні вистави. Разом із циркачкою Моллі вони їдуть і домагаються, що їхні спіритичні сеанси стають популярними серед багатих нью-йоркців. На одному із сеансів Стена намагається викрити психіатр Ліліт Ріттер (Кейт Бланшетт).
Однак незабаром вони затівають аферу, намагаючись обдурити великого ділка, який захотів поспілкуватися з померлою коханою і готовий сплатити за це солідний гонорар. Але для Карлайла ця спільна справа стає фатальною.
Гільєрмо дель Торо не був би собою, якби не додав трохи жахів у фільм. Фото: dam.gettyimages.com
Якщо ви любите картини в дусі «Мальтійського сокола», «Касабланки» або подібних, то «Алея жаху» вас, безумовно, порадує – і закрученим, хоч і досить передбачуваним (як у старих фільмах, коли всі розвішані на початку фільму рушниці точно вистрілять у кінці) сюжетом, і копіткою роботою оператора (напівтемрява, зняті крупним планом сяючі очі героїв тощо), ретельно продуманими костюмами (вишукані сукні та костюми дам, строкате, пошарпане, але яскраве вбрання циркачів, широкоплечі пальта, штани-кльош і м'які капелюхи джентльменів).
Гільєрмо дель Торо поєднав в одному фільмі два абсолютно різні світи. Брудного й бідного, але такого, що намагається, хай і під лахміттям, але здаватися казкою, мандрівного цирку. І солідно-витонченого вищого суспільства Нью-Йорка.
А з іншого боку, ця продуманість і любов до деталей (зверніть увагу на важкі склянки для віскі, туфлі головних героїнь, потвор з кунсткамери або радіо) часто перетягують увагу на шкоду сюжетові. У дусі жанру події тут і так розгортаються неквапливо, нагнітаючи напругу, а те, як камера постійно зупиняється на деталях одягу чи інтер'єру, роблять їх ще затягнутішими. Схоже, що творці фільму просто не розуміли, чим зайняти 150 годин екранного часу (у версії 1947 року фільм тривав на 40 хвилин менше).
Втім, деталі в «Алеї жжаху» справді варті того, щоб розглядати їх довше.
На дует Кейт Бланшет та Бредлі Купер можна милуватися нескінченно. Фото: dam.gettyimages.com
А ще не варто забувати, що режисер зібрав у картині зірковий каст: Кейт Бланшет, Уіллем Дефо, Руні Мара, Рон Перельман, Тоні Коллет, Холт Маккеллані. І, мабуть, тут одна з найсильніших ролей Бредлі Купера, за яку йому вже пророкують "Оскара".
Втім, заповітна статуетка для Купера під питанням, як і за найкращу режисуру або найкращий фільм (проблема не лише у затягнутості, але й у тому, що персонажі не розкриваються протягом фільму), зате значно більше шансів виграти приз Кіноакадемії в оператора, художника-постановника чи художника з костюмів.
Алея жаху/Nightmare Alley
Жанр: кримінал, трилер, драма
Режисер: Гільєрмо дель Торо («Багряний пік», «Хеллбой: Герой з пекла»)
У ролях: Бредлі Купер («Області темрявм», «Зірка народилася»), Кейт Бланшетт («Володар кілець», «Месники:»), Руні Мара («Соціальна мережа», «Дівчина з татуюванням дракона»), Тоні Коллетт ("Дістати ножі"), Уіллем Дефо ("Меланхолія", "Готель "Гранб Будапешт"), Рон Перлман ("Сини анархії", "Хеллбой: Герой з пекла"), Річард Дженкінс ("Форма води"), Джим Бівер ("Надприродне").
Тривалість: 02.28
