• Головна
• Шоу-біз

Фото: Студія "Квартал 95"

Якщо ви ще не бачили прем'єру, будьте готові: «Дикі» – це вам не класичний сльозливий серіал. Студія «Квартал 95» пішла на сміливий експеримент і зняла багато різних короткометражок у різних жанрах - трилер, фантастика, комедія, драма… Виходить щосуботи на «1+1».

Однією з головних героїнь цієї провокаційної історії стала Дар'я Петрожицька – їй у «Диких» пощастило зіграти близько 30 персонажів.

Ми поговорили з акторкою про її образи, татуювання, кохання… Звичайно ж, не могли не запитати і про Станіслава Боклана.

«У всієї нашої родини специфічний гумор»

- Дашо, ви шокували багатьох новиною про те, що на зйомках «Диких» вам довелося їсти землю. Реально їли землю?

– Це магія кіно! Так, ми їли землю. Мені надіслали вибірку зі сценарію на три речення про те, що йдуть три мисливці і починають їсти землю. Пам'ятаю, що я засміялася, і мені стало цікаво, як це виглядатиме на майданчику.

- Скільки дублів їли землю?

- Кілька жменьок точно з'їли (посміхається). Мені було простіше, бо я вже була у землі. Але в якийсь момент хлопці сказали, що більше не можуть.

- Шок номер два – коли ви про це розповіли мамі. Як вона на це відреагувала – що її доньку так «піддають тортурам» на знімальному майданчику?

- Я їхала додому зі зміни та розмовляла з мамою. Вона спитала, як пройшов день. І я розповіла, що ми знімали «Диких» і я їла землю. Мама сказала, що вже не може дочекатися прем'єри та хоче подивитися наш серіал. Щиро сподіваюся, що їй сподобається. У всієї нашої родини специфічний гумор, тому має оцінити.

- У яких ще ситуаціях доводилося виходити із своєї зони комфорту?

- Практично на всі завдання режисера я погоджуюсь. Тільки якщо не розумію, чому моя героїня так діє, можу заперечити. Але в нашому жанрі навіть не треба було заперечувати.

Наприклад, була сцена мого поцілунку із собакою. Хоч би як я любила собак, але ніколи з ними не облизувалася і не цілувалася з язиком. Приїжджаю вранці на майданчик, знаю, що буде історія із собакою у Ельдара (Ельдар Кабіров – актор та сценарист «Диких». – Прим. авт.). Але виявилося, що він захворів на ковід і залишився вдома на самоізоляції. Русик сказав, що сцену із собакою треба грати мені (Руслан Ханумак – актор, режисер та сценарист серіалу. – Прим. авт.). Без жодних запитань я погодилася і навіть не кліпнула. Усім було не дуже приємно спостерігати за цим. А мені нормально, я люблю собак (сміється).

- Тут у вас дуже багато перевтілень.

- Переможець із перевтілень у нас Ельдар – у нього більше 60 образів. У мене -  близько 30 персонажів. І були такі героїні, в яких мене можна упізнати лише за голосом чи очима. Наприклад, відьма. На презентації проекту наші глядачі впізнали мене лише з третього кадру.

Буде ще одна героїня, де мене можна впізнати лише за голосом. Там абсолютно інше обличчя – ніби я зробила кардинальну пластичну операцію, вставила собі філери, накачала губи та пофарбувала волосся. На майданчику ми з гримером навіть трохи пожартували з нашого режисера і зняли першу реакцію Руслана на мене. Приходжу до нього на майданчик, коли я вже була в образі, і кажу: «Можна мені зніматися у вас у кіно?» У нього був просто шок! Він не зрозумів, що це я.

Є така блогерка із величезними вилицями – Анастасія Покрещук, вона стала нашим референсом, і ми вирішили зробити таку саму героїню у серіалі.

Коли бачиш себе у гримі, тобі інакше хочеться існувати. Це дуже допомагало у «Диких». Навіть якщо змінюється лише колір волосся. А наш гример Катя Струкова робила мені грим таким чином: просила заплющувати очі та не дивитися до завершення процесу, щоб потім одразу побачити результат. У результаті, коли дивилася в дзеркало, у мене моментально змінювалися мова та поведінка. Але саме для цієї рудої героїні Русик попросив не міняти голос, і це було дуже дивно навіть для мене. Наче говорю я, а на екрані - не моє обличчя, якась абсолютно інша людина.

З'їсти землю? Та будь ласка! Акторка каже, що готова на все. Фото: Студія "Квартал 95"

«Через шторм на Київському морі мене почало нудити»

- Над яким образом довелося ну дуже постаратися?

– У «Диких» для мене складні персонажі – ті, які не мають особливого гриму чи відмінності від мене.

Була історія, де я не повинна була брати участь. Спочатку за сценарієм у ній були задіяні Руслан та Ельдар. На Київському морі знімали історію, де я була повністю закопана в пісок. Потім - обід, я вже звільнилася, збиралася їхати додому, але залишилася поїсти з командою. І чую в рацію, як наш режисер каже: "Дашу не відпускаємо!" Руслан вирішив, що треба загострити історію – щоб були не два друга у човні, а чоловік та дружина.

За сюжетом подружня пара вже котрий день дрейфує у відкритому океані. Того дня я почувала себе добре, але на Київському морі розігрався страшний шторм. Спочатку Женя Ільченко, продюсер нашого проекту, сказав мені, що зйомка займе півтори години максимум. У результаті через шторм і великі хвилі ми знімали більше чотирьох годин. З перших хвилин мене почало жахливо нудити. Мені доставляли пігулки від нудоти з берега на човні, але ж їх треба пити заздалегідь, а не під час «біди». Якоїсь миті Ельдар мені вже сказав прямим текстом: «Коли що - нуди за борт. Всі свої, не соромся».

При цьому я мала пливти на човні до берега. А я ніколи цього цього не робила! Мені було страшно. Та ще й човен увесь час плив у бік каміння. Здавалося, я ось-ось вріжуся.

Але я настільки полюбила «Диких», що готова на все, що Русик скаже мені робити (сміється).

- Ви стільки пережили за один проект, що інші актори за всю кар'єру стільки не переживають…

– У мене була дуже класна підготовка у «Папіку». А тут деякі історії я хотіла б розвинути до серіалу – настільки вони класні.

- До речі, для однієї з ролей ви перефарбувалися у синій та зробили татуювання.

- Це була синя перука. Просто вона дуже чітко підійшла мені та моїй довжині волосся. Ще була історія, де у мене величезний ніс, хоча він і так у мене не маленький (сміється). Там я грала роль задаваки, і Русик стріляв мені в голову з арбалета.

Така "відьма" вийшла з Даші. На фото з колегою, актором Ельдаром Кабіровим. Фото: Студія "Квартал 95"

«Одна з моїх татушок - рядок із саундтреку «Папіка»

- У кіно, як кажуть, можливо все. А у своєму житті наважувалися на кардинальні зміни?

- Я фарбувала волосся з 12 років. Тоді було модне мелірування. Але оскільки дівчина, яка мене фарбувала, була не зовсім досвідчена, у мене вийшло просто біле волосся з темнішими кінчиками.

Мені дуже не подобався мій колір волосся - він мені здавався болотяного кольору. Тому перепробувала усі можливі кольори. Найдовше була блондинкою та рудою. І навіть суперчорною. Але це вийшло випадково. Перед випускним у школі подумала, що треба освіжити свій каштаново-рудий колір волосся. Та стався «брак у  виробництві»: змивають з мене фарбу, а я – геть чорна. Тож в університет вступала брюнеткою, а випускалася блондинкою.

Пізніше до мене дійшло, що мій натуральний колір, який у мене і зараз, - це найкращий колір волосся, який класно вигоряє (сміється). До того ж не потрібно морочитися з підфарбовуванням коріння. Хоча в мене бувають думки перефарбуватися в блондинку. Але з моєю професією волосся і так важко виживає, і якщо його весь час фарбувати, йому буде зовсім непереливки.

Наразі у мене з'явився чубчик, якого раніше не було. Мені довелося його підстригти, оскільки мені спалили волосся на попередньому проекті. Через велику кількість зачісок таке трапляється.

- У вас, між іншим, є справжня татушка - блискавка на руці. Що вона означає?

- У мене 9 татуювань! Мені подобаються татуювання, і кожне щось означає. Якби я розуміла, що в нашій країні нормально ставляться до татуювань у актрис - адже Анджеліні Джолі це не заважає в професії, - я б робила їх більше. У нас є професіонали, які класно замальовують татуювання у кіно спеціальним спиртовим гримом. Але не у всіх це виходить добре, тому татушки все ж таки трохи заважають у професії.

Перше татуювання я зробила у 18 років під серцем – напис SEA. Татуювання «Блискавка» – на честь серіалу «Заряджені». Вона була зроблена на спір. Під час першого сезону ми домовилися з моєю подругою: якщо буде третій сезон, наб'ємо собі блискавки. Вона не зробила, а я зробила. Третій сезон був, але я в ньому не знімалася, тоді ми не змогли зіставити мої графіки. Але класна пам'ять про проект лишилася.

Ще у мене є пам'ять про проект «Папік» - татуювання «Ми из разных миров, но нам хорошо». Це рядок із саундтреку. Після першого сезону мені хотілося залишити пам'ять про такий крутий і значущий проект у моєму житті.

Є у мене й білі татуювання – це експерименти. Розумію, що у моїй професії бити татуювання взагалі не бажано, але – хочеться.

- Хочете ще?

- Хотіла б зробити білу голубку білою фарбою. У Театрі юного глядача я грала голубку, у «Папіку» співала пісню «Голубка», цю ж пісню співала у «Голосі країни». Я зрозуміла, що цей символ світу – мій.

Петрожицька і в житті любить тату. Їх у неї – дев'ять. Фото: Студія "Квартал 95"

"Моя мрія - це історія Емілії Кларк"

- На які ще жертви заради ролі доводилося йти?

– Одне з моїх акторських бажань – щоб мені довелося кардинально змінитися. Можна сказати, що моя героїня у серіалі «Папік» змінилася – підстриглася. Але то була моя ініціатива. Хотіла обрізати волосся після проекту. Розповіла про це режисерові Андрію Яковлєву, а він запропонував зробити це у серіалі, щоб Ліза вирішила так розпочати новий етап у житті. Це дуже популярна історія для дівчаток – коли змінюється життя, розпочинаються експерименти з волоссям.

- На що ще готові заради ролі у фільмі?

- Та на все! Я серйозно! Можу й поголитися наголо. Як у фільмі «Солдат Джейн» – це ж круто! Але не хотілося б, щоб це був прохідний серіал, хочеться, щоб така сцена стала символом.

Моя мрія - це історія Емілії Кларк, коли маленька, пухка, темноволоса актриса отримала роль, де вона виглядає високою худорлявою блондинкою.

Сподіваюся, продюсери чи режисери подивляться «Диких» і зрозуміють, що я теж так можу.

- Ви казали, що любите свою професію за те, що можете проживати купу життів і бути не такою, як насправді. А яка ви насправді?

- Скромна. У мене навіть були невеличкі розбіжності з хлопцем із цього приводу. Він казав, що в кадрі я дуже сексі та розкута, а в житті не зовсім така. Коли я актриса – не соромлюся нічого. Але в житті й сама замислююсь: чому я така скромна? Причому бабуся мені завжди говорила, що треба проявляти себе і не скромничати.

У нас були історії в «Диких», коли Руслан казав, що треба просто лаятись для кадру – і не має значення як. А мені так складно імпровізувати та говорити якусь гидоту, що я питала у Руслана: «Яку гидоту ти хочеш почути?»

Імпровізувати негатив на адресу іншої людини мені дуже складно. Мені складно кричати на людей і в житті. Краще промовчати.

- Це заважає чи допомагає у житті?

- Мені заважає лише одне: я хочу навчитися говорити "ні". На мені часто їздять, коли розуміють, що я добра і піду на поступки. Мій хлопець намагається мене виховати і пояснити, що я не повинна погоджуватися, коли мені незручно або коли не працюють за правилами, контрактом або домовленостями. Але в таких випадках я маю агента, який може за мене постояти.

Руслан Ханумак не давав Даші розслабитись на зйомках. Фото: Студія "Квартал 95"

«Хлопцеві приємно, коли я трохи його виставляю в Інстаграмі»

- Що вам приносить велике задоволення окрім роботи в кіно?

- Подорожі. Давно вже не подорожувала так, щоб за одну поїздку побувати в кількох країнах. Це для мене найкращі вихідні. Мені не подобається довго сидіти вдома.

- Під час відпустки в Шарм-ель-Шейху ви нарешті вирішили показати підписникам фото з Олексієм. Відкриваєте своє життя по крапельці?

- Багато хто ставить мені це питання. Я ж його не показала, це просто частина (усміхається). У мене є подруги по виставі – Ксюша Вертинська та Віра Кобзар, які кажуть, що збирають його як пазл. То нога, то рука, то спина... Незабаром уже повністю зберуть.

- Але фото зроблено так, що людину не роздивитися. Чому така спецзйомка?

– Це не спецзйомка. Про нас знають, про нього знають та його бачили. Але він не публічна людина, мені не хотілося б усім розповідати, які його ім'я та прізвище. Хоча ім'я вже знають.

Просто якийсь свій секрет хотілося б зберігати довше. Мені подобається фраза «Щастя має бути тихим». Але в той же час, звичайно, Льоші приємно, коли я трохи виставляю його в Інстаграмі.

У жодному разі не хочу, щоб він подумав, що я його соромлюся. Тому іноді публікую наші спільні фото. Мені хочеться поділитися, що він у мене є, але так, щоб потім його максимально не чіпали. Льоша також виставляв наші спільні фото у себе, але сторінку закрив. Коли у мене запитують – коли покажу його повністю, то можу сказати, що у мене ще багато частин тіла, які спочатку потрібно виставити (сміється).

- Яким був початок цього року для вас?

- Мені хотілося повторити минулорічну історію та повезти своїх близьких людей, сестру та найкращого друга-брата, до Шарму. Я летіла за теплом, але там виявилося холодно, була навіть злива, яка затопила наш готель. На жаль, рифи вмирають, і все вже не так гарно. Пластик, який використовують люди, їх нищить.

- Минулого року ви також робили їм такий сюрприз?

- Так, але цього року я їх попередила заздалегідь. А ось минулого зробила сюрприз - коли пробило 00.00, сказала, що потрібно збирати речі, оскільки о 10.00 у нас літак і ми летимо на відпочинок. Вони – моя сім'я, і поки у мене немає своїх дітей, хочу їх балувати максимально. Я недарма працюю 360 із 365 днів на рік. Можу собі дозволити порадувати близьких та себе.

З хлопцем Олексієм під час відпочинку у Шармі. Пара разом більше року. Фото: Instagram.com/petrozhitskaya/

«Заслужена артистка? Спочатку думала, що це жарт»

- Ви стали заслуженою артисткою. Звикли до нового титулу?

- Ні. Постійно забуваю. Щиро кажучи, спочатку думала, що це жарт. Першим мені про це написав Юра Горбунов. Він відправив скріншот сайту, де публікують укази, та написав: «Вітаю!» Потім Андрій Яковлєв написав. І я почала сміятися. А далі всі кидали посилання на указ.

Моя перша реакція була - за що? Я була впевнена, що ці звання вже давно скасували. Я завжди пишалася, коли казала, що мій тато – заслужений артист України. Але коли про мене таке кажуть, то мені дуже дивно.

Я зараз завжди сміюся, коли мене представляють як заслужену артистку України. Мені ніяково. Це приємно, але, здається, ніби я несу дуже велику відповідальність. Для мене важливіше, як глядач мене сприймає, що мені далі дають творити, запрошують зніматися та кличуть у спектаклі. Хоча іноді здається, що мене так багато, навіть переймаюся, щоб глядачам не набриднути.

- А народну хочете?

- Не знаю. Уявіть, народний артист України Станіслав Боклан та народна… я (сміється). Ну, це дивно. У нас акторів знають лише ті люди, які дивляться серіали чи фільми. Якщо назвати акторів України, яких точно всі знають, це Станіслав Боклан та Ольга Сумська.

Я із заслуженою не можу поки що звикнутися, але щиро намагаюся нести достойно це звання.

- Станіслав Володимирович таки зареєструвався у Інстаграмі, хоча довго від цього відмовлявся. Ставите йому лайки?

- Звичайно! Я люблю їхні спільні фотографії із дружиною, які він виставляє в Інстаграмі. Дивишся на їхні фото, а там – магія! Пам'ятаю, навіть питала його на майданчику: «Ви стільки років разом із Наташею. Як?"

Він відповів: «Я погоджуюсь на все. Просто треба любити свою жінку». Думаю, ось такого собі чоловіка треба (сміється).

- Ви зізнавалися, що коли-небудь все ж таки спробуєте себе в ролі співачки. Чи не думали з кимось дует, може, записати? Чи поки музика – на другому плані?

- Музика, яка мені подобається і яку мені хотілося б виконувати, не дуже заходить нашому глядачеві. Я хотіла б щось наближене до року, але цю нішу чудово займає Юлія Саніна. Мені дуже подобається гурт Kaleo, і я хотіла б робити подібні речі, але, думаю, глядач ще не дуже готовий до такого. Розумію, якщо почну, то в мене точно будуть мої слухачі. Може, не так багато, але вони будуть мої. Проблема ще й у тому, що я не пишу музику та тексти самостійно.

Можливо, коли почну поповнювати свою сім'ю, коли вже буду з животиком, почну співати та займатися музикою. А поки що, на жаль чи на щастя, я не маю на це часу.

У житті Даша – скромна дівчина. Фото: Студія "Квартал 95"