6 лютого
Завантажити ще

Все про антитіла: чому довідка про їх наявність не замінить ковід-сертифікат

Все про антитіла: чому довідка про їх наявність не замінить ковід-сертифікат
Фото: REUTERS/Лорен Елліот.

Що таке антитіла?

До появи цих захисників організму веде цілий ланцюжок. Хвороба викликає патоген – вірус, бактерія, паразит або грибок. Будь-який патоген складається з кількох елементів, як правило, властивих саме йому та тій хворобі, яку він викликає. Елемент патогену, що викликає утворення антитіл, називається антигеном. Антитіла, що виникають як відповідь на антиген – важлива частина нашої імунної системи. І від того, як вони спрацюють, залежить, чи переможемо хворобу чи ні.

Кожне антитіло здатне розпізнавати один антиген, і в людському організмі "живуть" тисячі різних антитіл. У разі появи нової хвороби, як це було з коронавірусом, разом із нею в організм потрапляє новий антиген. А щоразу при зустрічі з новим антигеном організм намагається виробити нове антитіло. Воно, у свою чергу, приєднується до антигену, щоб знищити хвороботворний мікроорганізм (він же – патоген).

– Антитіла формуються проти конкретних антигенів, а у збудника може бути не один, а кілька антигенів, – пояснює доктор медичних наук, завідувач кафедри епідеміології Харківського медичного університету Тетяна Чумаченко. - Антитіла можуть грати як антигензв'язувальну роль, так і векторну, тобто вони можуть запускати класичну схему активації комплементу (комплекс захисних білків, які постійно присутні в крові), а можуть зв'язуватися з клітинами. Це дві основні функції антитіл.

Захищаючи організм людини, антитіла нейтралізують вірус, запобігають взаємодії вірусу з клітиною. За своєю суттю вірус є паразитом, він не має власного метаболізму, він обов'язково має проникнути у клітину. А потім він змушує клітину відтворювати себе. Поза клітиною вірус просто не може підтримувати свій біологічний вид.

Доктор медичних наук, завідувач кафедри епідеміології Харківського медичного університету Тетяна Чумаченко. Особистий архів Тетяни Чумаченко.

Доктор медичних наук, завідувач кафедри епідеміології Харківського медичного університету Тетяна Чумаченко. Особистий архів Тетяни Чумаченко.

Чому антитіла утворюються не відразу?

Організму потрібен час вивчення "ворога". Коли він вперше стикається з впливом якогось антигену, потрібен час для того, щоб імунна система відреагувала та виробила антитіла, специфічні для цього антигену. І поки триває цей період, людина залишається незахищеною, сприйнятливою до патогену і може захворіти.

– При цьому первинний імунітет формується довше, а вторинна імунна відповідь, коли організм вже зустрічався з цим антигеном, формується дуже швидко, – каже епідеміолог. - Антитіла з'являються набагато швидше за рахунок того, що підключаються клітини пам'яті. У цьому полягає сенс імунізації, щоб навчити імунну систему розпізнавати чужорідні антигени. І щоб сформувалися клітини пам'яті, які швидко відреагують та захистять нас ще в межах інкубаційного періоду. Так після вакцинації людина не занедужує, навіть якщо зараження відбувається.

Чим більше антитіл, тим сильніший захист?

Існує думка, що чим вища концентрація антитіл, тим у більшій безпеці організм. І люди, зробивши аналіз на антитіла класу G і отримавши високі показники, розслабляються так, ніби ніякої пандемії довкола немає. Професор Чумаченко називає такий підхід до питання неправильним.

- І на тлі високих титрів антитіл люди хворіють повторно. Коронавірусна інфекція - це не кір, коли перехворіла людина отримує імунітет на все життя. Як показує практика, після перенесеного ковіда можна захворіти і вдруге, і втретє. Тому, видужавши, потрібно не антитіла вимірювати, а йти робити щеплення.

Що ще захищає нас від вірусу?

У цій боротьбі беруть участь як антитіла, так і клітини. Специфічні Т та В-лімфоцити дозволяють захищати людину від вірусу, каже епідеміолог.

Коли вірус проникає в клітину, антитіла йому вже не страшні - вони туди "не потрапляють", що дає можливість безперешкодно розмножуватися. Тоді на допомогу і приходять Т-клітини, які можуть знищувати клітини, які вже заражені вірусом, не даючи йому можливості поширюватися далі.

На жаль, у рутинній практиці визначити клітинний імунітет поки що неможливо, робиться це тільки в наукових лабораторіях. Тест на кількість Т-клітин дуже складний, зате інформативний.

Через який час після хвороби можна щепитися і до чого тут антитіла?

Ні до чого, впевнена епідемолог. Для прийняття рішення – робити щеплення чи ні – тест на антитіла не є інформативним. До того ж вчені припускають, що людина, яка перехворіла і вакцинована, отримує довічний захист, а це аргумент на користь щеплення. Щодо термінів, в Україні рекомендується вакцинація через 28 днів після хвороби, але максимум – протягом трьох місяців. У міжнародній практиці пацієнтам, що перехворіли, радять робити щеплення одразу після одужання, не відкладаючи.

У яких випадках потрібний тест на антитіла?

На думку епідеміолога, актуальні популяційні дослідження виходячи з антитіл - вони необхідні для науки, а в індивідуальних особливого сенсу немає. Якщо вас так мучить питання власного імунного статусу після щеплення, перевірити його можна через місяць від отримання другої дози.

При цьому пам'ятати, що антитіла бувають загальними та нейтралізуючими. Щоб зрозуміти, де які "працюють", потрібно уявити, як малюють коронавірус - кругле ядро в оболонці і "корона" з шипами. Загальні антитіла виробляються в оболонці, що складається з нуклеокапсидних білків, які нейтралізують - у спайкових білках "корони". І антитіла до нуклеокапсиду просто дають інформацію, була людина інфікована чи ні. А ось антитіла до спайкового білка покажуть наявність захисту від вірусу, і якщо вже здавати, то саме такий тест.

При цьому виміряти, наскільки надійний імунний захист виробив організм і як довго він діятиме, поки неможливо. Методи вимірювання використовуються різні, стандартів, які дозволяли б визначити, чи в нормі показники, ще немає. Тому відповісти на питання, яке всіх хвилює: "А наскільки надійно я захищений після хвороби/вакцинації?", просто здавши тест, не можна.

- У нас ще немає стандартних тест-систем, і вчені поки не встановили, який рівень антитіл має захисну функцію, - констатує наш експерт. - І немає як чітких стандартів вимірювання антитіл до коронавірусу, так і точного порогового значення. Вчені над цим працюють, і відповіді ми колись отримаємо, але поки що багато неясностей.

Немає антитіл – отже, не було й зараження?

Тут можуть бути різні варіанти: інфікування було, але імунітет не встиг відреагувати виробленням антитіл, тому що, наприклад, в організм потрапило мало збудників. Або ж після вакцинації виявляється, що антитіл мало чи ні зовсім. Це може відбуватися і через пригнічену імунну систему, яка не утворює належної відсічі, і внаслідок віку.

- Може виявитися й так, що антитіла просто не виявила ця тест-система, – попереджає Тетяна Чумаченко. - Головне у противірусному імунітеті – це все-таки клітини. І в описаних випадках, коли антитіла не виявилися, у людей при цьому були специфічні Т-і В-лімфоцити, які їх захищали.

Чому тест про наявність антитіл не дорівнює COVID-сертифікату?

Якщо коротко, то тому що антитіло антитілам - різниця. За даними Центру громадського здоров'я МОЗ України, антитіла, що досліджуються у комерційних лабораторіях, визначаються не до тих антигенів вірусу, до яких формується імунна відповідь при вакцинації. Після щеплення антитіла виробляються  до конкретного фрагменту вірусу - спайк-протеїну. І суть вакцинації в тому, щоб організм напрацював антитіла, тобто запустив їх після контакту з антигеном.

Національна технічна група експертів із питань імунопрофілактики наполягає: поняття "безпечний рівень антитіл до ковіда" не існує. Тому вчені не радять складати тест на антитіла ні до, ні після щеплення. Пояснюють це такими причинами:

  • тест-системи визначення антитіл не стандартизовані;
  • у процесі клінічних досліджень вакцин не виявлено жодних побічних реакцій у тих, хто мав антитіла після хвороби. І вакцинація їм абсолютно безпечна;
  • люди з антитілами, отриманими після хвороби, однаково хворіють повторно.

Крім того, вакцинація попереджає тяжкий перебіг хвороби, госпіталізації, летальні випадки та перевантаження медичної системи. Тому папірець про вакцинацію – це документ, а папірець про наявність антитіл – відповідь на допитливість їх господаря.

БУДЬ В КУРСІ

Як сдається тест на антитіла

Для оцінки імунного статусу лабораторії пропонують аналіз на антитіла до спайкового (S) білка SARS-CoV-2. Він дозволяє судити про наявність захисного імунітету, який міг сформуватися після хвороби або вакцинації.

Для тестування необхідно здати кров із вени, дотримуючись правил підготовки. Аналіз здається натще, тому краще вранці. Якщо здаєте вдень – не їжте хоча б за 3-4 години до нього. Алкоголь, жирну їжу та інтенсивні фізичні навантаження рекомендується виключити за добу, куріння – за 1-2 години до тесту. 30 хвилин перед здаванням крові слід побути в спокійному, розслабленому стані.

Вартість аналізу у всій Україні приблизно однакова – близько 450 гривень, трапляються акції, коли ціна знижується і до 300. А ось терміни обробки у всіх різні: у Києві це може бути від 8 годин до трьох днів, у регіонах від 12 годин до чотирьох днів.

ДО РЕЧІ

Коли колоти бустерну дозу?

Антитіла починають знижуватися через 6 місяців, хоча буває, що через 7 або 9, але не у всіх. На думку Тетяни Чумаченко, у цей період і треба вводити бустерну дозу. І по-хорошому, люди, які зробили щеплення на старті вакцинальної кампанії, вже мали отримати її. Але ситуація складається так, що одні українці стали заручниками. У МОЗ заявляють, що бустерна вакцинація планується на січень-лютий 2022 року, і для цього є умова – хоча б 50% населення на цей момент мають отримати другу дозу або 60% – першу.

На сьогоднішній день повністю щеплено лише 31% всього населення України, частково – трохи більше 36%. До січня три тижні, потім два тижні  свят, коли всім точно не до щеплень. А на цьому фоні, за даними системного аналітика Євгена Істребіна, темпи вакцинації вже стрімко знижуються, і за останній тиждень упали на 50 тисяч на день. Тому 50% повністю вакцинованих нам навряд чи "світить" і у лютому.

В ТЕМУ

"Омікрон" вимагатиме високого колективного імунітету

Незважаючи на відсутність інформації про вплив нового штаму на тяжкість перебігу хвороби та збільшення летальності, недооцінювати його не можна, - упевнена Тетяна Чумаченко.

- Швидкість його розмноження та заразність перевищує всі попередні варіанти. І нам доведеться з ним зіткнутися – за часів глобалізації уникнути цієї зустрічі не вдасться. Але все розвивається за законами епідеміології: поки ми не матимемо високого популяційного імунітету, а це 70-80% щеплених і перехворілих, формуватимуться дедалі агресивніші штами. І що більш вірулентний приходить штам, як у випадку з "Омікроном", тим вищим цей імунітет має бути, і на це теж треба звертати увагу.

До речі, враховуючи заразність "Омікрону", особливу увагу слід приділити дітям, які підтвердили статус активних джерел інфекції та розповсюджувачів вірусу. За словами лікаря, цієї осені вони продемонстрували вірусне навантаження набагато вище ніж те, що спостерігалося у дорослих, які лежать у стаціонарі з важкою формою ковіда. При цьому самі діти часто взагалі не мали симптомів хвороби. Тому вчені закликають максимально прищеплювати дітей із 12 років.