Протипоказання до вакцинації повинен встановлювати сімейний або закріплений лікар, також він дає відповідний висновок про тимчасове або постійне протипоказання. За потреби лікар може, наголосили у пресслужбі МОЗ, направити пацієнта до профільного фахівця, за висновком якого остаточно приймає рішення, здійснювати вакцинацію одразу або відстрочити її на якийсь час.
У відомстві додали, якщо пацієнт має протипоказання до щеплення одною з вакцин проти COVID-19, по можливості людина повинна вакцинуватися іншими типами вакцин.
Єдиним абсолютним постійним протипоказанням до щеплення конкретною вакциною є важка алергічна реакція (анафілактичний шок) на першу дозу цієї вакцини. У цьому випадку пацієнту рекомендують щеплюватися від COVID-19 іншою вакциною за її наявності.
У відомстві також оприлюднили перелік тимчасових протипоказань до одержання щеплення:
Гострі захворювання із температурою вище 38°C. Вакцинацію можна відкласти на строк до 2 тижнів від початку захворювання.
Лікування моноклональними антитілами чи реконвалесцентною плазмою. Вакцинацію можна проводити через 90 днів після закінчення терапії.
Вакцинація проти інших інфекційних захворювань. Щеплення проти COVID-19 можна проводити через 14 днів після введення вакцини проти інших інфекційних хвороб, за винятком інактивованої вакцини проти грипу, яку можна вводити безвідносно до отримання антиковідної вакцини.
Проба з туберкуліном чи аналіз крові на туберкульоз (IGRA). Вакцинацію слід відкласти до завершення оцінки проби/IGRA.
COVID-19 в анамнезі. Вакцинація може бути відстрочена на 3 місяці від часу перебігу COVID-19 або здійснена раніше, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19.
Цей веб-сайт використовує cookies для покращення взаємодії з користувачем під час відвідування веб-сайту. Користування веб-сайтом означає згоду з його політикою cookies