Парад до Дня Незалежності: а чи є у організатора ідея і заради чого жертви?
Вирішили, що перша репетиція параду до Дня Незалежності пройде в середу з 15.30 до 01.15. Що, треба визнати, рішення неоднозначне.
Чому так? Та тому, що в цей час на столичних дорогах годину пік: люди їдуть з роботи, і їдуть втомлені, незадоволені і часто навіть озлоблені тяготами життя. І для тисяч киян, які опинилися в цей день за кермом, репетиція параду стала приводом зайвий раз проклинати владу за те, що вона нібито живе в своєму, окремому від народу Києві. Мовляв, ми тут зайняті своїми дорогими іграшками, а то, як ви там доберетеся додому - ваші особисті проблеми.
Репетиція в будній день, та ще й у другій його половині, що йде далеко в ніч, на кілька годин розколола киян на два умовних табори. Вищезазначених водіїв, їх пасажирів, які були змушені терпіти спеку і пробки. І інших. І ось тут є відчуття, що продюсер цього дійства явно робив ставку на "інших". Чомусь не покидає відчуття, що цими "іншими" повинні були стати якісь інші тисячі киян, які прийдуть на Хрещатик і будуть захоплюватися летить над Києвом військовою авіацією, яка змушує тремтіти асфальт військовою технікою і виучкою підтягнутих солдат. Ну а хто не дійде, той гляне з вікна, на крайній випадок в телевізорі подивиться й висловить захоплення...
У підсумку вийшло так, що потрапити в центр, та й взагалі перетнути його було зручно хіба що в тисняві в метро або орендувавши самокат або велосипед. Саме ці так звані засоби індивідуальної мобільності стали паличкою-виручалочкою для тих, чиї пункти призначення не стикуються з розташуванням станцій Київського метрополітену.
Ефекту "вау" не сталося
Фурору не відбулося. Так, на репетицію прийшло певну кількість роззяв: були люди з дітьми, були родичі тих, хто бере участь в цьому дійстві, а ще були іноземці, головним чином турки і араби. Але цих людей було дуже мало. Ефекту "вау" не сталося, хоча, треба визнати, що відбувається заряжало емоціями. Присутні охоче знімали відео і фотографували, постили в соцмережі, посміхалися, місцями навіть пишалися. Та й самі учасники фотографували і знімали дійсно вражає своєю міццю і блиском військову техніку. Приємно бачити військових, нарешті одягнених з голочки, техніку, яка виглядає переконливо. Ось ця вся картинка покликана вселяти - ми держава, причому держава сильна, сучасне, і ось вона, наша міць, дивіться.
|
І якщо дивитися годину-дві, то видовище воістину захоплююче. Але не 9 з гаком же годин, як зарезервували під себе організатори. Ось в цьому і є вся трагедія. Вийшло так, що ефект "вау" спрацював недостатньо. Та й, схоже, зацікавленість в прийдешньому параді у простих громадян слабка. Немає серед людей цієї атмосфери очікування величезного свята. Такий великий і круглої дати, як День Незалежності.
Все скотилося в розтягнуті в часі паузи, нескінченних маршах солдат по Хрещатику. Були навіть елементи, репетирувати які прямо на Майдані Незалежності було дивним: підведення до промови президента, підняття прапора України на флагштоку. Очевидно, що в такий день все повинно бути реалізовано бездоганно. Але це, грубо кажучи, елементи, відпрацювати які можна і без масштабного перекриття доріг по всьому Києву.
Спроба розігріти інтерес?
Для чого проводити три репетиції, дві з яких по буднях і одна в неділю, та ще й не в нічний, а в денний-вечірній час? Можливо, це спроба підігріти інтерес перед святом. Можливо, з кожною наступною репетицією на вулиці Києва буде виведено все більше техніки, авіація буде літати все більш вражаюче і часто. Для того, щоб кожен киянин знав, що 24 серпня на Хрещатику буде величезна за своїми масштабами шоу, приурочене до 30-річчя незалежності нашої країни. А щоб шоу вдалося - глядача потрібно закликати.
|
Але чи знайдуть влади баланс між "зазивати" і остаточно роздратувати? Намацають чи цю тонку грань? Адже, треба визнати, влада і простий народ живуть все ж в різних всесвітів. І першим друге складно зрозуміти. А бонуси з цього отримати якось аж надто хочеться. Непростимо було упустити такий шанс.
Відповіді на що залишилися після першої репетиції параду питання ми, напевно, отримаємо 20, 22 і 24 серпня. І буде цікаво дізнатися, чи є у цього дійства якась глибша ідея і думка, ніж просто безглузде перекриття всього і вся і генерування значних труднощів для тисяч людей. Адже скільки сьогодні народу не встигло на вокзал або в аеропорт - страшно уявити. До кого-то не доїхала вчасно швидка...