Перший півфінальний матч Чемпіонату світу в Катарі завершився беззастережною перемогою збірної Аргентини. Хорвати програли з рахунком 3:0, практично не створивши жодного небезпечного моменту біля воріт суперника.
На поєдинку Аргентини та Хорватії хотілося побачити видовище, драму, справжню боротьбу за вихід до фіналу Чемпіонату світу з величезним розпалом пристрастей. Все для цього було. І, що тішило, тренери кинули в бій найкращих, що мали під рукою. Златко Даліч не змінював після матчу із бразильцями взагалі нічого. А ось його опонент Ліонель Скалоне у плей-офф не повторюється, не дивлячись на перемоги, схеми у нього щоразу різні. На хорватів аргентинець виставив старомодні за нинішніми мірками 4-4-2 з Мессі та Альваресом на вістря атаки.
У такій схемі був і інший намір – віддати хорватам м'яч. Ті не звикли грати на цьому турнірі першим номером. Часто зволікають і плутаються, а один Модріч удвох з Ковачичем банально не може забезпечити потрібний рівень позиційних атак крізь глухі лави оборони супротивника. «Альбіселесте» поступилися "круглим" хорватам і стали чекати свого моменту. А вони, звісно ж, були.
Голи, забиті аргентинцями, геть-чисто були позбавлені краси. Більше того, були досить дурними і траплялися не через майстерність біло-блакитних, а через неквапливість самих хорватів у захисті. Через що склалося стійке відчуття, ніби Хорватії було взагалі не місце у цьому півфіналі. Наче на поле вийшла команда з іншої ліги грати проти хлопців, які сильно вищі за рівень.
Аргентинці ж на 69-й хвилині створили ще один забитий гол. У цього епізоду два герої – Лео Мессі та Йошко Гвардіол. Лео отримав м'яч біля бічної лінії метрів за 45 від воріт і помчав уперед. Проти нього грав Гвардіол, який постійно не встигав за ненаймолодшим аргентинцем. На вході до штрафного майданчика Лео розгорнув Гвардіола найпростішим обманним маневром і увірвався вже до штрафного майданчика. Гвардіол пішов на крайні заходи – спробував заробити пенальті, але сил забракло звалити Лео руками. Аргентинець же викотив на Альвареса, який самотньо стояв та якого чомусь ніхто й не накрив. Хуліан потужно пробив у дотик - і рахунок став 3:0. А Йошко Гвардіол, мабуть, зробив собі найкращу антирекламу цього ЧС. Напередодні матчу почало з'являтися багато чуток про те, що в Гвардіолом зацікавився «Реал». Мабуть, після цього епізоду інтерес від вершкових до захисника пропаде.
Могли аргентинці ще забивати, але не вийшло. А що могли хорвати? Володіти м'ячем і бити повз ворота.
У результаті дивишся у післяматчевий протокол, бачиш там перемогу Аргентини з розгромним рахунком, дубль від Альвареса, гол та результативну передачу Лео Мессі і думаєш: молодці, аргентинці, котком пройшлися по супернику. Адже після гри залишилося відчуття ніби це були не ті хорвати, що вибили Бразилію. Без вогню в очах, без свіжості у ногах. Невже так згоріли у тій серії пенальті емоційно? Аргентина ж ніби провела чергову гру з Австралією чи Мексикою, але ніяк не з віце-чемпіоном світу, який вибив головного фаворита турніру. Дивний результат із дивними відчуттями. Але, безперечно, це тренерський тріумф Ліонеля Скалоні. Що ще заготував цей хитрий тренер? Хочеться швидше побачити його задуми на фінал.
Вдруге у кар'єрі Лео Мессі виводить збірну Аргентини у фінал Чемпіонату світу. І цього разу команда виїжджає туди не лише на його плечах, а й на плечах молодого Хуліана Альвареса. І, найголовніше, Ліонеля Скалоні, який успішно підбирає тактику під кожного суперника, окрім саудівців.
До речі, та сама сенсаційна поразка від саудівців у першому турі точно допомогла аргентинцям. До них сильно знизився градус очікувань, а навколо них поменшало уваги та розмов. Їх як би і перестали тямущими лідерами вважати на якийсь час. Це допомогло зняти тиск із гравців, яким на цьому турнірі довелося вигризати собі місце у плей-офф у двох найважчих протистояннях із Мексикою та Польщею. Те, як склалася для «альбіселесте» група, сильно допомогло їм – змусило мобілізувати весь ресурс команди на результат. Кожен гравець дограє будь-який епізод до кінця. Чого не було у цьому матчі у хорватів.
Для Лео Мессі цей матч – один суцільний рекорд. У нього вже 11 голів та 9 асистів на чемпіонатах світу – у сумі 20 балів. Це найкращий показник в історії футболу. Безсумнівно, цей показник відіграватиме роль у визначенні того, хто ж крутіший, він чи Кріштіану Роналду. А ще Мессі наздогнав Лотара Маттеуса за кількістю зіграних матчів на ЧС – тепер їх 25. І на горизонті 26-й. Вийшовши на поле у фіналі, Лео стане єдиним в історії, хто зіграв таку кількість ігор на ЧС.
У фіналі тиск на Аргентину буде надзвичайним. По-перше, тінь Марадони нависатиме над Лео та його командою так сильно, як ніколи. Можливо, це буде найважливішим матчем у кар'єрі великого аргентинця. А суперники – гірше не вигадаєш. Вийде Марокко - обіграють, скажуть: виграв у фіналі не зрозумій кого! Обіграють Францію – скажуть: здолав знекровлених травмами французів! Програєш комусь – скажуть: ганьба!
Хорвати ще проведуть гру на цьому ЧС. Їм грати у бронзовому фіналі. Для «шашкових» півфінал – це фантастичний успіх. Від старої хорватської гвардії ніхто й не очікував такого далекого походу по турнірній сітці. Сумно у випадку з їхньою поразкою лише одне – надто вже розбіглися очікування з реальністю. Думалося, що ці хорвати можуть залишити Аргентину ні з чим чи хоч спробують це зробити. Але хорвати навряд чи сумують, вони самі добре розуміють, цей результат – однозначний успіх.