Спортивний експерт Артем Франков: Майбутнє українського футболу дуже невизначене
Про те, яке майбутнє чекає на вітчизняний футбол, «КП в Україні» розповів головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков.
Догравати чемпіонат, швидше за все, не будемо
- Артеме Вадимовичу, ваша думка, як завершиться наш футбольний чемпіонат та Кубок України?
Артем Франков. Фото: З архіву Артема Франкова
- Я думаю, що ми вже можемо попрощатися із завершенням цього сезону. Навіть якщо раптово припиниться війна, наголошую на слові «раптово», бо немає передумов до настання миру, то українські клуби самі не готові до продовження ігор. Думаю, клуби проголосують проти закінчення сезону з будь-якими дограваннями. Та й за часом не встигнемо, навіть якщо грати по 2 рази на тиждень.
Знову ж таки - дуже багато гравців, і не тільки легіонерів, пішло з команд. Спортивні контракти під час війни мають відносну силу.
Тому треба думати вже про наступний футбольний сезон.
– І яким ви бачите наступний сезон?
- У двох іпостасях. По-перше, внутрішні змагання, а по-друге, єврокубки. Можна бути впевненим, що через зрив цього сезону ніхто не присудить вильоту командам, які мали шанси залишитись у вищій лізі, але через недогравання чемпіонату завмерли у такому проміжному становищі. Зрозуміло, ніхто не буде опускати їх у таблиці, як і заперечувати найвірніший шанс двох команд – «Металіста» та «Кривбасу» - піднятися у Прем'єр-Лігу.
Як прогноз, навіть скажу: Прем'єр-Ліга у нас буде збільшена на 2 команди. І «Металіст», і «Кривбас» просто приєднаються до 16, що грали цього сезону.
- А як зараховувати результат цього сезону?
- За поточною турнірною таблицею. Але, на мою думку, чемпіона оголошено не буде. Я особисто дуже розраховую, що УЄФА надасть нам другу пряму путівку на груповий етап Ліги чемпіонів, щоб не виникало жодних стиків між «Динамо» та «Шахтарем».
На мою думку, це цілком реальний варіант. Це буде просто перерваний війною чемпіонат. Як часто вже й відбувалося в історії людства.
– Як бути з єврокубками? Адже вони тепер мають особливе значення.
- У цій ситуації я сподіваюся на два місця у Лізі чемпіонів для «Динамо» та «Шахтаря». УЄФА поки що не поспішає з ухваленням рішення з цього приводу, залишаючи його на літо. Можливо, сподіваючись, що все саме розсмокчеться. Але навряд. Загалом, якщо УЄФА вирішить питання, як я припустив, буде чудово. Тим більше що відносини між «Динамо» та «Шахтарем» на тлі того, що відбувається з країною, є досить дружніми. Нам не до футбольних розбірок.
Причому є окрема проблема – це збірна України.
Перший благодійний матч для збору коштів на підтримку України: 12 квітня, Stadion Legii у Варшаві між командами «Легія» з Польщі та «Динамо». Фото: fcdynamo.com
На Чемпіонат світу потрібно намагатись пробиватися
- До речі, чи варто нашій збірній догравати відбір на ЧС та їхати на нього?
- Україна у червні має зіграти зі збірною Шотландії, ми зіграємо у будь-якому випадку, бо далі відкладати нікуди. Наразі на Заході багато говорять про те, що Україна має отримати додаткову путівку на Чемпіонат світу та взяти у ньому участь у будь-якому разі.
Але тут є деякі застереження. По-перше, я не зовсім уявляю, як це можна здійснити практично. По-друге, ніхто не дає гарантій, що війна припиниться до листопада, коли стартує Чемпіонат світу.
Та й за якою схемою ввести Україну до Чемпіонату світу? 33-ю командою випадково в одну із груп? Ну може бути...
Хоча я вважаю, Україна не повинна погоджуватися на це, бо є спортивний принцип.
- Яким ви бачите майбутнє «Динамо» та «Шахтаря»?
- Майбутнє невизначене. Більше того, воно дуже невизначене. Це те, що потрібно писати великими літерами над будь-яким матеріалом із цього приводу. Доки триває війна, взагалі не зрозуміло, що буде з нашим футболом. А раптом нам не вдасться розпочати наступний сезон? Чи повинні ми зі штанів вистрибувати, щоб за будь-яку ціну цей сезон зіграти?
Ось припустимо, що ми перебуваємо в нинішньому становищі, так? Росія веде наступ на сході, там іде повноцінна війна, а ми у цей момент станемо проводити чемпіонат? Наслідуючи приклад Німеччини та Італії у 40-х роках. Не знаю, не впевнений, що так правильно чинити.
Або, як то кажуть, давайте в Туреччині чи десь ще за кордоном зберемося і дограємо. Ну і на біса українському вболівальнику такий чемпіонат? Просто щоб визначити, хто з команд представить Україну в єврокубках? Але, вибачте, ми навіть не знаємо, як ще гратимемо в єврокубках.
І без того зрозуміло – основою для представництва буде проміжна турнірна таблиця Чемпіонату України.
- Що ж тоді чекає на команди з середини турнірної таблиці?
- За «Динамо» та «Шахтарем» стоять міцні люди з міцними статками та чіткими намірами. Щоправда, на цю тему ще ніхто не висловлювався. Вимушено «Шахтар» проведе розпродаж своїх гравців, зараз пишуть, що Соломон за 7,5 мільйона фунтів іде у «Фулхем». І так далі. Звичайно, влітку продадуть усіх легіонерів в умовах невизначеності. Думаю, та ж доля чекає і на динамівських легіонерів.
Щодо решти клубів із невизначеними джерелами фінансування, то тут ситуація ще гірша. І говорити про те, що ми кинемо заклик і всі за тиждень будуть готові вийти на старт, не доводиться.
- Відповідно, в нижчих лігах ситуація ще важча…
- Думаю, все ще гірше. У нас, бувало, багато команд розганяли людей на зиму, щоб не витрачати зайві гроші, а потім збирали назад. Тож про що говорити під час війни…
Через війну "Шахтар" уже розпродає гравців. Так, 1 квітня було оголошено про трансфер захисника Вінісіуса Тобіаса до «Реалу». Фото: shakhtar.com
Футбол жив навіть у Другу світову війну
- Сумна ситуація…
- І, я нагадаю про всяк випадок, нам же ще не лише першою збірною, але й молодіжним збірним треба грати. Тому я всіляко вітаю ідею благодійного турне за участю «Шахтаря» та «Динамо» як базових клубів практично всіх наших команд.
Вітаю ініціативу "Металіста", який попросив інших наших гравців приєднуватися до них у Туреччині, щоб підтримувати бойову форму.
Для України дуже важливо, щоб як мінімум національні збірні продовжували грати та виступати у єврокубках. Хоча стартувати у єврокубках, не маючи внутрішніх змагань, це теж абсурд, погодьтеся.
Пропоную повноцінно повернутися до цієї розмови через пару місяців, у середині червня, коли пройде дедлайн списків на єврокубки і ми краще представлятимемо наше майбутнє у футбольному плані.
- Давайте тоді підіб'ємо проміжний підсумок. Що буде далі?
– Футбол убити не можна. Футбол житиме на будь-якому рівні: дворовому, аматорському, в окремих професійних клубах, бо частина не витримає цих випробувань і загнеться, але у будь-якому разі футбол продовжить жити. Навіть у Другу світову війну футбол продовжував існувати у багатьох країнах. І більше того, він моментально займав своє колишнє місце, а може, навіть і завойовував нових шанувальників, як тільки-но країна звільнялася від воєнного вантажу.
Ось вам такий факт: у сезоні 48-49-х років матчі англійської ліги відвідали 10,3 мільйона вболівальників. Після війни кількість глядачів безперервно зростала. Люди ломилися на стадіони, скучивши за справжнім мирним видовищем.
Футбол – засіб для підняття настрою, бойового духу, продуктивності праці. Для проведення різноманітних акцій, збору коштів, залучення добровольців. Для чого завгодно. Це засіб максимального приверненя уваги. Футбол, на відміну від більшості видів спорту в Україні, є реальним масовим заходом.
