Зимова Олімпіада в Україні. Міф чи реальність?
Вже за два місяці, 4 лютого 2022 року, стартують ХХIV зимові Олімпійські ігри в Пекіні. За право прийняти ці змагання боролася також Алмати (Казахстан), але зрештою з перевагою лише у 4 голоси перемогла столиця Китаю Пекін (44 голоси проти 40). Раніше свої заявки з різних причин зняли Краків (Польща), Осло (Норвегія), Стокгольм (Швеція).
Пристрасті за Олімпіадою
Наразі вже, напевно, мало хто пам'ятає, але й наш український Львів також претендував на право прийняти у 2022 році ХХІV зимові Олімпійські ігри. Заявка була подана у 2013 році, однак була відкликана вже у червні 2014 через політичну та економічну нестабільність у країні – Україна тоді зіткнулася з прямою російською агресією.
Пізніше Львів подав заявку на проведення зимової Олімпіади-2026, але й її незабаром відкликали. Втім, Львів не втрачає надію – у грудні 2019 року мер міста Андрій Садовий повідомив, що спільно з членами Національного олімпійського комітету вони визначили мету: Львів має стати містом-господарем зимової Олімпіади-2030.
У вересні 2021 року про проведення у нас Зимової Олімпіади заговорили вже на найвищому рівні. Зокрема це питання Президент Володимир Зеленський обговорював на зустрічі з головою Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом під час візиту останнього до Києва. І хоча до подання офіційної заявки справа поки не дійшла, українська влада всіма своїми діями почала демонструвати системну роботу у цьому напрямку.
Про те, що ці плани з'явилися не на рівному місці, свідчить і низка інших заяв та фактів. Ще у січні 2021 року міністр спорту Вадим Гутцайт розповідав, що Україна вже почала готуватись до створення необхідної для Олімпіади інфраструктури. «Ми будуватимемо інфраструктуру, залучатимемо всіх, щоб люди не виїжджали за кордон, а працювали в Україні для будівництва спортивних об'єктів», – заявив він.
А в ранньому інтерв'ю ресурсу Tribuna.com Гутцайт прямо говорив, що Володимир Зеленський справді поставив завдання провести в Україні Олімпійські ігри.
Серйозність намірів поборотися за зимову Олімпіаду підтверджується і планами влади звести у рамках «Великого будівництва» 19 льодових арен у всій Україні. У активну фазу будівництво споруджень має вступити вже наступного року. Загалом на ці цілі буде витрачено близько 5,5 млрд. грн., з них 4,7 млрд. – з держбюджету.
Йдемо далі. У травні цього року австрійська компанія HEAD Group (входить до структури HEAD International Holding GmbH – австрійська корпорація, що спеціалізується на випуску спортивного спорядження для зимових видів спорту, тенісу, плавання) розпочала будівництво свого заводу у Вінниці. Австрійці купили землю під завод із виробництва лижного спорядження ще у 2018 році, але початок будівництва все відкладався.
Тепер воно різко активізувалося. Ввести завод в експлуатацію планують уже у 2022-2023 роках. У планах – вийти на виробництво 650 тисяч пар лижних черевиків на рік. Така інвестиція виглядає цілком логічною, якщо розраховувати на проведення в країні зимової Олімпіади і, відповідно, - розвиток гірськолижних курортів.
Стривайте, проте звідки австрійці могли дізнатися про серйозність планів української влади щодо Олімпіади ще до заяв Президента? Щоб знайти відповідь на це питання, варто звернути увагу на нещодавню новину про те, що у Києві на вул. Банковій, неподалік Офісу президента України, був помічений Дмитро Торнер, якого ЗМІ відразу ж назвали «переговорником».
Коли ЗМІ писали про цей візит – вони випустили з уваги одну важливу деталь. Торнер – бізнесмен, який більшу частину часу проводить в Австрії. У січні 2021 року він очолив Федерацію біатлону Молдови. Така посада, безумовно, надає Дмитру Торнеру додаткові можливості для маневру – це і особисте спілкування з головами федерацій зимових видів спорту в Європі та світі, та спілкування з представниками великого бізнесу, який працює у цій сфері, це і участь у галузевих заходах, це і офіційний статус лобіста зимового виду спорту.
До речі, раніше у Федерації біатлону Молдови заявили про інвестиції у розмірі 3 млн євро у створення та розвиток інфраструктури для зимових видів спорту в республіці.
І ось три місяці після того, як Торнера помітили на Банковій, австрійський бізнес, що спеціалізується на зимових видах спорту, активізується в Україні. Ви, можливо, здивуєтеся, але штаб-квартира Міжнародного союзу біатлоністів – організації, яка об'єднує національні федерації біатлону, розташована в австрійському Зальцбурзі.
Більше того, буквально через три дні після згаданої вересневої зустрічі з головою МОК Володимир Зеленський прямує саме до Австрії з офіційним візитом. Звідти він доносить чіткий меседж : "Представники австрійського бізнесу готові брати участь у реалізації проектів розвитку інфраструктури українських Карпат, зокрема, в інвестиціях у будівництво гірськолижних курортів".
І хочеться і колеться. Скільки коштуватиме Зимова Олімпіада?
Треба сказати, що будь-яка Олімпіада, незалежно – літня чи зимова, – задоволення не з дешевих. Олімпійські ігри визнані найдорожчими серед усіх спортивних змагань. У 2016 році оксфордські вчені опублікували дослідження, в якому оцінили витрати на проведення Олімпійських ігор. Найдорожчою літньою Олімпіадою вчені визнали ту, що пройшла у Лондоні (Англія) в 2012 році. На її проведення витратили 15 млрд доларів (за іншими даними найдорожчими (20 млрд дол) літніми іграми стали Олімпійські ігри в Токіо (Японія) 2020 р.).
Найдорожчою зимовою Олімпіадою визнано Олімпіаду, що відбулася в 2014 році в Сочі (Росія). За даними дослідників, на неї витратили 22 млрд доларів. Це безперечний рекорд серед усіх змагань. Втім, ця цифра не є єдиною. Bloomberg оцінив сочинську Олімпіаду у 48 млрд доларів (!). Обидва джерела визнають, що така колосальна сума була витрачена на інфраструктурні об'єкти – будівництво доріг, а також на необхідність забезпечення снігом. Проте факт залишається фактом – Олімпіада – захід дуже затратний. До речі, саме дорожнеча стала причиною відмови Осло від ідеї провести зимову Олімпіаду в 2022 році. Але ж Норвегія з її трильйонним (у доларовому еквіваленті) фондом національного добробуту, звісно, могла собі це дозволити. Але дбайливі скандинави вирішили інакше.
Чи означає це, що від ідеї її проведення Україні варто відмовитись? Ні. Все залежить від джерела фінансування. Так, частина фінансування безумовно ляже на український бюджет. Частину, що залишилася, можуть і повинні взяти на себе інвестори. Не лише українські, а й іноземні. У тому числі й австрійські, про яких ми писали вище. Це було б ідеальне рішення для всіх. Завдання влади – зацікавити інвесторів та створити їм усі необхідні умови. І тоді мрія про зимові Олімпійські ігри в Україні цілком може стати реальністю.
