Гренландія
Гренландія стала автономною територією у складі Данії 1 травня 1979 після проведеного за рік до цього референдуму. Острів отримав власний парламент (Інатсісартут) та уряд, а також право самостійно керувати внутрішніми справами (освітою, охороною здоров'я, рибальством, соціальною політикою та економікою).
До 1953 року Гренландія юридично вважалася датською колонією. Хоча Данія володіла островом ще з XVIII століття, формально він перебував у колоніальному статусі, а управління здійснювалося через датську адміністрацію та торговельну монополію.
У 1953 році статус Гренландії було змінено: її було офіційно включено до складу Королівства Данії як рівноправну частину держави, нарівні з іншими регіонами. З цього моменту острів перестав вважатися колонією і одержав представництво в датському парламенті (Фолькетингу). Проте фактичної автономії Гренландія, як і раніше, не мала.
У період із 1953 по 1979 рік Гренландія перебувала у статусі інтегрованої території Данії без самоврядування. Саме невдоволення цією моделлю управління стало однією з головних причин референдуму 1978 року.
21 червня 2009 року Закон про самоврядування (Self-Government Act) визнав гренландців окремим народом відповідно до міжнародного права та передав місцевій владі контроль над природними ресурсами, поліцією та судами. Цей закон також закріпив право Гренландії у майбутньому провести референдум щодо повної незалежності від Данії. При цьому питання оборони, зовнішньої політики та громадянства, як і раніше, залишаються у віданні Копенгагена.