Відрубаєш одну голову – виростуть дві: як скорочення чиновників роздуває штат держапарату
«Можна вічно дивитися, як тече вода і як скорочується державний апарат», - жартують коментатори недавніх заяв Сергія Корецького. Наприкінці вересня прем’єр пообіцяв поглиблений аудит управлінської системи, а 6 жовтня заявив про скорочення в державному апараті 4 тисяч посад і зменшення на 18% кількості заступників міністрів.
Якщо зважити, що наміри до оптимізації органів виконавчої влади озвучували всі попередники Корецького, число чиновників в Україні уже мало б скоротитися до прийнятного рівня. Чому ж досі говорять про роздуті штати, нераціональне використання посадоодиниць та завелике навантаження на бюджет - поцікавилася журналістка Коротко про.
З чого треба починати
Цитуючи слова Сергія Корецького, деякі медіа упустили той момент, що прем’єр говорив про вакантні посади. Тобто ті, на які передбачене фінансування, але людьми вони не зайняті.
- Про кардинальне скорочення чисельності державного апарату не йдеться. 20% у ньому і навіть більше - це традиційний діапазон вакансій, які або притримують, або вони непопулярні, або малооплачувані, або складна процедура відбору. Причини можуть бути різними, в тому числі і з розрахунком на команду по скороченню штату. Коли я працював на державній службі, ми це називали «скороченням на люфт», тобто на пустоту, - каже директор Українського інституту політики Руслан Бортник.
Реальне скорочення кількості чиновників, на переконання політолога, потрібно починати з кардинального перегляду функцій уряду.
- Багато функцій, які були закладені у минулі і позаминулі роки, уже зникли. Після дерегуляції частина з них була перекладена на місцеві громади, частину перебрало на себе РНБО чи Офіс президента. А посади залишилися, і залишились люди, які отримують на них зарплати. Поки ми не визначимося, які конкретно завдання має вирішувати Кабінет міністрів, які - органи державної влади на місцях, а які - інші інституції, суттєвого скорочення видатків не буде.
У ракурсі видатків досить активно обговорюється пост голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної. «Я закінчила працювати з додатком №3 до проєкту Державного бюджету на 2027 рік і порахувала фонд оплати праці лише по міністерствах та відомствах. І знаєте що? У 2027 році уряд пропонує збільшити його приблизно на 24 млрд грн порівняно з видатками 2026 року», - написала депутатка. І задалась питанням: «Куди саме підуть ці додаткові гроші? На підвищення зарплат тим, хто залишиться?»
Цифри для довідки:
За даними Мінфіну, на які посилається Кадровик.UA, загальна чисельність працівників держорганів у квітні 2026 року становила 165,8 тис. осіб. Із цієї кількості 108,6 тис. працюють у державних органах центрального рівня та їх територіальних підрозділах, 23,1 тис. - у місцевих державних (військових) адміністраціях, ще 34,1 тис. - в органах судової влади.
Середня заробітна плата працівників апаратів центрального рівня становила 60,7 тис. грн, що на 3,5 тис. грн більше, ніж роком раніше. Працівники органів обласного рівня отримували в середньому 36 тис. грн (+2,5 тис.). Працівники місцевих державних адміністрацій отримували в середньому 45,1 тис. грн (+10,3 тис.).
Замість однієї голови - дві
Намагання реформувати і оптимізувати державний апарат стартувало з Концепції адміністративної реформи 1998 року, яку підписав Леонід Кучма. Основна мета - перейти від радянської контролюючої системи до європейської сервісної. Серед завдань, зокрема, називалася необхідність ліквідувати державні комітети, інспекції та відомства, які виконували однакові функції, спростити структуру уряду, зменшити кількість штатних одиниць у міністерствах та апараті Кабміну.
Все вийшло з точністю до навпаки. Чиновницький апарат виявився гідрою, де на місці одного закритого відомства з’являлися дві служби, координаційні ради чи агенції. Відповідно зростали і штати, з’являлися нові «європейські» посади.
Системну організацію державного апарату не змогли провести і за Віктора Ющенка, хоча боротьба з бюрократією, курс на європеїзацію і децентралізацію влади були одними із гасел Помаранчевої революції. Впровадити задумані реформи заважали постійні чвари між новоствореним Секретаріатом президента та Кабінетом міністрів як за Тимошенко, так і за Януковича.
Свою адміністративну реформу демонстративно запустив і Віктор Янукович, посівши президентське крісло. Було задекларовано скорочення чисельності державних службовців на 20 - 30%, замість 20 міністерств утворили 16. Результат мали той же, як і при Кучмі - гідра множилася головами.
Постмайданівська новітня історія зазначила багато реформаторських подій: люстрація, новий закон про державну службу, прозоре декларування, децентралізація влади - про все і не напишеш. Державний апарат розширився за рахунок структур, призначених для контролюючих функцій та запобігання корупції, а після 2019-го почалося "зливання-розливання" міністерств та утворення низки нових, як Мінцифри чи Мінстратегпром.
Як це працює
Помітне зменшення кількості держслужбовців почалося у зв’язку з великою війною - через міграцію, мобілізацію та економію фондів. Як пише аналітичний портал «Слово і Діло», за чотири роки повномасштабного збройного конфлікту працівників органів центрального рівня стало менше майже на 11 тисяч, а співробітників місцевих держадміністрацій – на понад 3 тисячі. Проте сьогоднішні заяви Сергія Корецького свідчать, що за роки незалежності - попри десятки реформ, успіхів і прорахунків Україні - не вдалося створити таку модель державного управління, яка б нормально сприймалася суспільством.
- Про роздуті штати люди говорять постійно, тому найпростіше для очільника уряду - пообіцяти їх скоротити. Але закон Мерфі ніхто не відміняв: якщо структуру намагаються утиснути, то вона навпаки - роздувається, - каже директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталий Кулик. - Візьмемо невелике міністерство, яке має дуже обмежений штат співробітників у статусі державних службовців. Але навколо нього існує ціла екосистема державних підприємств або афільованих, напряму підконтрольних установ, які обслуговують це міністерство. Працівники таких підприємств - не чиновники, але фінансуються вони з державного бюджету, їх працівники заброньовані, бо це об’єкти критичної інфраструктури.
Таких екосистем, за твердження політолога, гігантська кількість.
- І от що відбувається: коли скорочують держслужбовця, він не йде на вулицю, як звичайні люди, а переходить у підприємство-сателіт. Якщо в міністерстві не стане трьох чиновників, то тут кількість утриманців на державному бюджеті збільшиться з 9 до 12 осіб. А ще є патронатні служби при міністрах, радники, наглядові ради… Це я і називаю простими рішеннями.
Віталій Кулик вважає, що оптимізація не забезпечується технічним скороченням. Потрібний новий підхід до функціоналу, який виконує та чи інша людина, до функціоналу структури міністерства, вертикалі управління, до підбору і відкликання управлінця у зв’язку зі втратою довіри не тільки з боку керівництва країною, а й суспільства.
