Швейцарія голосує за «вічний нейтралітет»: чим це допоможе Росії та загрожує Україні
У «країні референдумів» Швейцарії 27 вересня відбудеться нове голосування, цього разу його підсумки можуть значно вплинути на відносини з Росією, Україною та НАТО. Якщо громадяни підтримають питання референдуму, то санкції проти РФ доведеться скасовувати, а допомога Києву може скоротитися.
27 вересня 2026 року у Швейцарії відбудеться референдум «Про збереження швейцарського нейтралітету», йдеться на Порталі уряду Швейцарії, яким хочуть значно посилити правила нейтралітету, розповідає подробиці агентство SWI. Якщо голосування буде позитивним, до Конституції внесуть нову статтю, у якій запишуть, що нейтралітет країни є «постійним і озброєним».
Що можуть змінити в Конституції після голосування:
- Швейцарія не зможе вступати до військових або оборонних союзів.
- Співпраця з такими союзами (включно з НАТО) у мирний час буде майже заборонена. Виняток — лише якщо країні безпосередньо загрожує напад.
- Берн більше не зможе самостійно вводити санкції проти держав, які перебувають у стані війни. Дозволені будуть лише санкції Ради Безпеки ООН (де Росія має право вето).
Війна Росії в Україні: чому у Швейцарії захотіли «жорсткий нейтралітет»
Швейцарія визнана нейтральною країною ще з 1815 року (після перемоги коаліції над Наполеоном), а в Конституції принцип закріплений з 1848 року.
Але у швейцарського нейтралітету є важлива особливість. Він не означає повної політичної та економічної ізоляції від того, що відбувається у світі. Сьогодні уряд може самостійно вирішувати, як саме застосовувати принцип нейтралітету з урахуванням конкретної міжнародної ситуації.
Ініціатива посилити нейтралітет виникла після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. Швейцарія приєдналася до більшості санкцій Європейського Союзу проти Москви. Прихильники ініціативи зі Швейцарської народної партії (SVP) вважають, що цим кроком країна перестала бути по-справжньому нейтральною та підірвала свою традиційну роль посередника.
«Економічні санкції — це зброя війни», — говорить у бесіді з SWI колишній лідер Швейцарської народної партії Крістоф Блохер. В інтерв'ю Reuters він заявив: «Швейцарія не воювала 200 років, тому що залишалася постійно озброєною та нейтральною».
Уряд і парламент ініціативу не підтримують. Федеральна рада вважає, що вона зробить зовнішню політику країни надто негнучкою та обмежить можливості держави реагувати на світ, що змінюється.
Якщо буде «так»: що зміниться для Росії
Зараз Швейцарія може самостійно вирішувати, чи приєднуватися їй до міжнародних санкцій. Федеральна рада може повністю або частково приймати санкції ЄС, ОБСЄ чи інших торговельних партнерів Швейцарії.
Для Москви результат «за» став би успіхом. Швейцарія більше не змогла б приєднуватися до нових пакетів санкцій проти Росії, якщо їх не схвалить Рада Безпеки ООН (де Росія має право вето). Наявні обмеження, найімовірніше, залишилися б чинними, але запроваджувати додаткові заходи стало б вкрай складно.
Сьогодні швейцарські обмеження досить масштабні. За даними SWI swissinfo, країна запровадила санкції майже проти 2790 російських фізичних осіб, компаній та організацій. Вони включають заморожування активів і заборону надавати кошти та економічні ресурси фігурантам санкційних списків. Станом на 1 липня 2026 року у Швейцарії були заморожені російські активи приблизно на 8,5 млрд швейцарських франків (близько 10,48 млрд доларів США), а також нерухомість та інші активи.
Швейцарська влада визнає, що у разі ухвалення ініціативи чинні санкції проти держав, що воюють, зокрема санкції проти Росії, доведеться переглянути.
Якщо буде «так»: що зміниться для України
Найважливіше — новий нейтралітет не забороняє гуманітарну допомогу, програми відновлення, розмінування, медичні проєкти чи інші цивільні форми підтримки. Прямої військової допомоги Швейцарія і зараз майже не надає саме через нейтралітет.
Головні зміни можуть стосуватися іміджевої підтримки та посередництва. Україна може втратити одного з європейських учасників загального санкційного тиску на Росію. А по-друге, значно зміниться простір для співпраці Швейцарії з НАТО.
Ініціатива забороняє не лише вступ до військових або оборонних союзів, а й співпрацю з ними — за винятком ситуації, коли Швейцарія сама зазнала нападу або він безпосередньо готується. Це може обмежити нинішню взаємодію Берна з НАТО.
Для України це означає насамперед зміну загального європейського середовища навколо війни Росії, а не миттєве зникнення швейцарської допомоги.
Що показують опитування: швейцарці поки кажуть «ні»
На наше щастя, останні опитування показують помітну перевагу противників ініціативи, повідомляє Reuters.
За даними GFS Bern, опублікованими 16 вересня, серед тих, хто має намір взяти участь у голосуванні, 63% виступають проти посилення нейтралітету і 34% підтримують ініціативу. Ще 3% не визначилися. Намір взяти участь у голосуванні становив 49%.
Інше опитування, проведене для Tamedia та 20 Minuten, також показало перевагу противників ініціативи — 68% проти і 31% за.
Як відбуватиметься реалізація результатів референдуму
Якщо раптом ініціатива все-таки набере більшість голосів і більшість кантонів, зміну внесуть до Конституції. Після цього Федеральна рада і парламент будуть зобов'язані привести закони у відповідність до нового тексту.
На практиці це займе місяці, а можливо, й роки. Потрібно буде переглянути участь країни в санкційних режимах і формати співпраці з НАТО. Але поки що більшість у Швейцарії, судячи з опитувань, віддає перевагу збереженню тієї гнучкості, яка дозволяла країні і залишатися нейтральною, і реагувати на грубі порушення міжнародного права.
