Що змінилося в бронюванні з 3 липня: нові строки, жорсткі квоти і контроль
Кабінет Міністрів вніс чергові правки до правил бронювання, які діють з 3 липня. Перелік оновлених вимог не великий, але суттєвий. Якщо підприємства їх не дотримаються, втратять статус критичності, а працевлаштовані там військовозобов’язані будуть позбавлені відстрочок. Про які зміни та правила йдеться - в огляді Коротко про.
Встановлено дейлайн
Попереднє рішення уряду передбачало, що з 1 вересня мають втратити чинність і переоглядатися всі рішення щодо визнання підприємства критично важливим для економіки, незалежно від терміну дії. Постанова Кабінету Мністрів №862, що набула чинності з 3 липня, пом’якшила цю вимогу, встановивши новий дедлайн - 10 серпня. До цієї дати необхідно подати довідки:
- про нараховану середню заробітну плату працівників,
- податковий розрахунок за останній календарний місяць.
Якщо до органу, який ухвалював рішення про надання критичності, документи надійдуть вчасно, «правило 1 вересня» відміняється, підприємство зберігає свій статус до терміну, який був попередньо вказаний. Наприклад, до 1 листопада 2026 року або до 31 грудня.
Нагадаємо, що 1 вересня фінансовий поріг для бронювання зросте з 21 617,50 грн до 25 941 грн. Дві з половиною мінімалки залишаться чинними тільки для підприємств, які працюють на прифронтових територіях.
Кого це не торкнеться
У соцмережах уже висловлюється занепокоєння, що не всі підприємства та установи зможуть потягти таку заробітну плату. Наприклад, працівники ЖКХ, медики, вчителі. У зв’язку з цим нагадуємо, що фіксовані вимоги до розміру заробітку заброньованих діють лише для приватного бізнесу. Вони не поширюються на:
- державні й комунальні підприємства, установи і організації,
- господарчі товариства, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі або місцевій громаді, або іншим госптовариствам, де частка держави або комунальної власності становить 100%,
- оператори газорозподільних систем, нафтопереробних підприємств, у статутному капіталі яких більше 25% акцій належать державі,
- виробники електричної та теплової енергії, до складу яких входять потужності, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок російської агресії,
- підприємства, що обслуговують об’єкти сектору життєзабезпечення,
- юрособи, які здійснюють охорону ОПК і у статутному капіталі яких 100% акцій прямо чи опосередковано належать державі.
Для підприємств розмір середньої зарплати працівників за останній календарний місяць має становити не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021-го відповідно до даних Держстату.
Із 3 липня до списку підприємств, на які не поширюватиметься фіксована зарплата, додаються:
- оператори всіх систем розподілу,
- вуглевидобувні та вуглепереробні підприємства,
- дочірні структури державних енергокомпаній з часткою держави від 90%.
Що буде із сумісництвом
Постанова КМУ №862 внесла ясність у питання бронювання за сумісництвом.
- Зміни направлені на припинення схеми, якою користувалися багато підприємств. Це так звана акція «приведи друга», коли кожному, хто забажає забронюватися, пропонували привести в штат військовозобов’язаного, який не боїться, що його мобілізують, бо має відстрочку по багатодітності або інвалідності і так далі. Таку людину оформляли на робоче місце і тим самим штучно збільшували квоту, дозволяючи забронювати ще одного працівника, - пояснює адвокатка Дар’я Тарасенко. - Таким чином чоловіки з відстрочкою іншого характеру могли бути оформлені на п’яти підприємствах, щоб створити на ньому ще одне місце для бронювання. Абсолютно справедливо, що держава вирішила з цим боротися і затвердила норму, яка дозволяє бронюватися тільки на одному місці працевлаштування.
Юристка звертає увагу на такі моменти:
- мова йде не про будь-яких сумісників, а працівників, які працюють одночасно на 2 чи більше критично важливих підприємствах або установах,
- якщо працівник має друге місце роботи на підприємстві, яке не має критичного статусу і не має відстрочки, роботодавець точно включає його в списки на бронювання, як і було раніше,
- в списки має включатися те підприємство, на якому строк трудових відносин найбільший. Грубо кажучи, перше, на яке працівник працевлаштувався,
- якщо йдеться про працівника з відстрочкою за іншою підставою, ніж бронювання, який має 2 чи більше місця роботи, то тут не має значення, чи є друге місце роботи «критичним». У свій список підприємство може включити його лише за умови, що саме тут він працює найдовше.
Інфографіка адвокатки Дар’ї Тарасенко.
Кого це торкнеться
Вимоги до впорядкування сумісництва діють з дня набуття постановою чинності - із 3 липня. Через маніпуляції деякі підприємства штучно перевищили дозволені квоти на бронювання. Щоб повернутися до норми, їм дається строк до 16 липня включно. Це означає, що деякі працівники, які числитимуться «зайвими», втратять бронювання, бо роботодавцю дається право його анулювати. Адвокат звертає увагу, що з роботодавців зняли обмеження щодо частоти "відкликання" бронювання.
- Раніше це можна було робити не частіше ніж раз на 5 днів. Тепер такого обмеження немає, - зауважує Дар’я Тарасенко.
Юристи наполегливо радять після 16 липня перевіряти свій статус у «Резерв+». Це саме потрібно буде робити і після 1 вересня, бо законодавство прямо не зобов’язує роботодавця повідомляти, що підприємство втратило критичність, а з цим бронювання анулюється автоматично. До поновлення статусу і броні військовозобов’язаний підлягає мобілізації.
Вводиться онлайн-контроль
Для дотримання вимог урядової постанови вводиться жорсткий контроль через портал «Дія». Органи, які надали підприємству статус критично важливого, бачать в режимі реального часу загальну кількість військовозобов'язаних в його штаті, кількість заброньованих, квоту, ліміт.
У соцмережах пишуть, що до підприємств вже надходять листи від Мінекономіки з вимогою впорядкувати сумісництво.
