Масштаби поразки російських нафтових та інших судів у Чорному та Азовському морях перевершують найсміливіші прогнози. Загалом за півтора тижня, з 6 по 17 липня 2026 року, українські дрони успішно вразили 159 суден зі складу «тіньового» флоту РФ в акваторіях Азовського та Чорного морів. Коротко про - про те, як таке стало можливим і що це дає нашій країні у стратегічному протистоянні з Росією.
Такий великий масив уражених кораблів став можливим завдяки спеціальній операції Сил Безпілотних Систем (СБС) ЗСУ під кодовою назвою «МоЛоЧКа» - «Москва Ляже Через Крим».
Як повідомив командувач СБС Роберт Бровді («Мадяр»), головним завданням спецоперації став «невиліковний параліч логістики» російської нафти, палива та інших стратегічних вантажів, які країна-агресор перевозить морем в обхід міжнародних санкцій, що діють. За 12 діб безперервних атак українські безпілотники вразили 117 суден в Азовському та 42 у Чорному морях. В основному це суховантажі, а також нафто- та газотанкери.
У командуванні СБС кажуть, що удари завдавалися з хірургічною точністю. Пілоти мали вивести кораблі з ладу (пошкодити механізми або системи управління) без руйнування корпусів. Такий підхід дозволяє повністю зупинити логістику ворога, але при цьому уникнути екологічної катастрофи та масштабних розливів нафтопродуктів у морі.
Основна маса ударів у рамках операції СБС «МоЛоЧКа» наносилася безекіпажними морськими катерами (катерами-камікадзе), які в офіційних зведеннях командування СБС фігурують під загальним брендом «Птахи СБС». Також у операції задіяні як надводні дрони, так і специфічні модифікації безпілотників, адаптовані для точкового ураження кормової частини суден.
Російські судна атакувалися переважно морськими дронами «Мамай», які точково вразили великі танкери російського "тіньового флоту" Louise 1 та Banda у Чорному морі. Також використовувалися інші ударні надводні платформи СБС, подробиці про які зараз засекречені.
Як відомо, головною вразливою точкою будь-якого дрона є його слабкість перед глушенням засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Тому в цій операції українські Сили Безпілотних Систем застосували новітні технологічні рішення та грамотне тактичне планування.
Найважливішим елементом стало використання автономного термінального наведення (машинного зору). На фінальній ділянці траєкторії, коли РЕБ повністю глушить сигнали зв'язку та GPS, безпілотник переходить у режим радіотиші. Бортовий комп'ютер самостійно розпізнає силует корабля, захоплює ціль (корму судна) і доводить дрон до удару без участі оператора.
Також морські та повітряні безпілотники СБС оснащуються багатоканальними цифровими антенними гратами (CRPA). Ці компоненти здатні відрізняти помилкові сигнали РЕБ від реальних сигналів супутників і автоматично відсікати (вирізати) частоти, на яких працюють ворожі глушилки.
Крім цього, удари по російських судах завдавалися не наосліп. Операції передувала масштабна зачистка РЛС та комплексів радіоелектронної боротьби противника на узбережжі та в окупованому Криму. Лише за добу операції підрозділи СБС точково вразили 30 російських засобів РЕБ і 119 антен, фактично «осліпивши» берегову оборону на ключових ділянках.
А для збереження зв'язку на далеких дистанціях оператори використовували динамічне перемикання робочих частот. Крім того, надводні катери йшли на наднизьких профілях складними траєкторіями, маскуючись серед морських хвиль. Це не дозволяло російським системам радіоелектронної розвідки вчасно засікти напрямок атаки та вчасно активувати спрямовані глушилки.
У стратегічному плані операція «МоЛоЧКа» вирішує ключове завдання: вона підриває економічний фундамент ведення війни Росією, позбавляючи її головного джерела тіньових доходів. Виведення з ладу 159 судів дає Україні кілька найважливіших стратегічних переваг.
Перша: "тіньовий флот" є головним інструментом Кремля для обходу західної «цінової стелі» на нафту. Блокуючи цей експорт у Чорному та Азовському морях, Україна позбавляє російський бюджет мільярдів доларів, які йшли на виробництво ракет, снарядів та виплати військовим.
Друга: Україна досягла фактично повного вогневого контролю над двома морями без класичного флоту. Більше того, вона створила прецедент у світовій військовій історії, продемонструвавши стратегію «заборони доступу» (A2/AD) за допомогою безпілотних систем. Не маючи великих бойових кораблів, ЗСУ фактично замкнули російський торговий та військовий флот у їхніх пунктах базування. І довели, що Азовське море не є «внутрішнім безпечним озером РФ», як стверджував Кремль.
Третя: це руйнація військової логістики через «цивільні» суди. Росія регулярно використовує комерційні суховантажі та танкери для потайного перевезення військових вантажів: зброї з Ірану, боєприпасів, палива для угруповання військ на півдні України. Параліч 159 судів різко уповільнив постачання російських військ на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Це перевантажило сухопутний коридор та Кримський міст, зробивши їх більш уразливими для інших видів української зброї.
Ну і нарешті - це дає Києву дипломатичний важіль та посилення санкцій. Успіх СБС у поразці російських судів тіньового флоту наочно показав міжнародним партнерам України, що з "тіньовим флотом" РФ можна боротися фізично, а не лише на папері. А це стимулює ЄС та США запроваджувати більш жорсткі юридичні санкції проти судновласників, які допомагають Росії. І демонструє Китаю, Індії та іншим покупцям російської нафти, що постачання через Чорне море стало максимально ненадійним.
Точної фіксованої цифри збитків у доларах Сили Безпілотних Систем не публікують, проте, за оцінками морських експертів та вартості фрахту, прямі і непрямі збитки для РФ від пошкодження 159 судів становлять близько 3 млрд доларів. Такий широкий діапазон пояснюється специфікою операції, де метою було не потоплення, а економічний параліч.
Вартість самих судів тіньового флоту оцінюють у 800 млн - 1,2 млрд доларів. Зрив поставок та псування сировини додають ще 500 млн - 1 млрд доларів збитку російському бюджету. Буксирування та ремонт пошкоджених суден коштуватимуть ще 200 - 400 млн доларів. Та й зліт страхових ставок, а також відмова від фрахту теж обчислюються сотнями мільйонів доларів.