• Головна
• Політика

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, поінформував про відкриття нової категорії заяв - вимушене переміщення за межі України. «Вимушене переміщення є одним із прямих наслідків збройної агресії. Міжнародне право визнає необхідність фіксації такої шкоди і передбачає право постраждалих на компенсацію», - йдеться в офіційному повідомленні. Про які компенсації йдеться, на яких засадах працює реєстр, хто ще може подавати до нього заяви і яка їх перспектива - в огляді Коротко про.

Навіщо створений реєстр

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), офіційно був створений 12 травня 2023 року на саміті Ради Європи у Рейк’явіку. Він має статус міжнародного. Підставою стала ухвалена в листопаді 2022-го резолюція Генасамблеї ООН щодо сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування збитків у зв'язку з агресією проти України.

По своїй суті реєстр - це міжнародна платформа, яка фіксує докази шкоди, заподіяної військовими діями Росії з 24 лютого 2022 року, шляхом прийому заяв від постраждалих. Учасниками або асоційованими членами реєстру стали вже близько 50 держав, включаючи країни Євросоюзу та Австралію. Головний офіс організації розташований в Гаазі.

Заяви, що подаються до реєстру, розділені на три категорії: А - від фізичних осіб, В - від держави Україна, в тому числі її регіональних органів, С - від юридичних осіб. Дві останні категорії ще чекають свого відкриття, на платформі поки активна тільки категорія А. Тобто заяви приймаються від людей, які втратили майно, близьких родичів, зазнали фізичних та моральних страждань. Прийом заяв почався з квітня 2024 року з позиції «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна».

На сьогодні діють такі категорії:

• A1.1 - вимушене внутрішнє переміщення,
• A1.2 - вимушене переміщення за межі України,
• А2.1 - смерть близького члена сім'ї,
• A2.2 - зникнення безвісти близького члена сім'ї,
• A2.3 - серйозні тілесні ушкодження,
• A2.4 - сексуальне насильство,
• A2.5 - катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання,
• A2.6 - позбавлення свободи,
• A2.7 - примусова праця або служба,
• A2.8 та A2.9 - насильницьке переміщення або депортація дітей та дорослих,
• А3.1 - пошкодження або знищення житлового нерухомого майна
• А3.2 - пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна,
• А3.3 - втрата житла або місця проживання,
• А3.6 - втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Як подати заяву

Наразі єдиний спосіб - через вебпортал «Дія». Для цього треба зареєструватися або авторизуватися в кабінеті громадянина на порталі diia.gov.ua за допомогою електронного підпису, вибрати свою категорію, наприклад, А1.2 чи АЗ.1, заповнити форму заяви та перед відправленням підписати її електронним підписом.

Але перед тим розробники радять уважно ознайомитися з інформацією про реєстр на його вебсайті www.RD4U.claims або www.RD4U.coe.int, а також з правилами та інструкціями, пов'язаними з поданням заяви. Важливо пам’ятати, що помилка у заповненні формі, неправильно надана інформація, відсутність доказових документів може стати причиною відхилення вашого звернення.

В січні цього року голова Комітету ВР з питань організації державної влади Олена Шуляк повідомила Укрінформу, що українці подали до RD4U майже 90 000 заяв, однак через помилки великий відсоток громадян не зміг там зареєструватися.

Найрозповсюдженішими є плутанина у категоріях та брак доказів, поширеним випадком є написання однієї заяви від однієї родини.

• Заява на відшкодування подається окремо від кожного потерпілого, в інтересах дитини її подають батьки.
• Якщо людина вважає себе потерпілою у двох-трьох категоріях, кожне звернення має подаватись окремо. Наприклад, коли власне житло втрачене через його пошкодження, заяви подаються в категоріях: А3.1 і АЗ.3.
• У формі заяви є графа, де ви можете орієнтовно оцінити понесені збитки.
• Подання заяви безкоштовне.

З огляду на те, що не всі громадяни користуються «Дією», з часом розробники платформи обіцяють, що заяви можна буде подавати через ЦНАП.

Як довести, що заявник є потерпілим

Зрозуміло, що кожна заява має бути підтверджена доказами. По-перше, що людина повідомляє про себе правильну інформацією, по-друге, що вона насправді є потерпілою. Виїзд за межі України просто тому, що з 24 лютого багато країн відкрили для нас свої кордони, не є підставою для компенсації. Необхідно довести положення біженця.

До заяви в категорії A1.2 (вимушене переміщення за межі України) треба завантажити скан-копії або фото таких документів: паспорт та ID-картка, один з доказів перетину кордону після 24.02.2024 (штампи в паспорті, квитки на транспорт, довідка від прикордонників), документ про тимчасовий захист у країні, яка прийняла, довідка про реєстрацію в центрі для біженців, договір оренди житла або довідка з місця проживання за кордоном.

До заяви в категорії А3.1 (пошкодження або знищення житлового нерухомого майна) з документами, що посвідчують особу, надсилається документ про право власності на житло, акт обстеження пошкодженого (зруйнованого) житла, фото та відеофіксація об’єкту, якщо є - звіти про оцінку руйнувань.

Перед надсиланням заяви варто пересвідчитися, що всі файли завантажені правильно, їх можна відкрити і прочитати.

Що відбувається з заявами

Треба розуміти, що реєстр збитків, завданих російською агресією, - це лише система обліку, а не суд, не військовий трибунал, не оціночні комісії. Отримані заяви переглядає Рада реєстру та визначає, взяти їх чи відхилити. По суті заяви не розглядаються, понесені збитки не переводяться в кошти. Все це відбуватиметься на наступному етапі, коли буде створений міжнародний компенсаційний механізм. Наразі такого не існує, роботу тільки розпочато.

Чи обмежені строки подання заяв

На офіційному сайті реєстру запевняють, що ні, бо війна триває, збитки завдаються щодня. Терміни для подання заяв можуть бути визначені після припинення військових дій.

Чи повідомлять заявнику про рішення

Передбачено, що повідомлення про стан розгляду заяв буде надіслано в «Дію». Будь-яка інша комунікація не передбачена.

Чи можна подати повторну заяву, якщо перша була відхилена

Це залежить від рішення Ради Європи. Якщо заяву відхилили "без упередження", це означає, що заявник може виправити помилку або надати додаткові докази.

Якщо відхилено "з упередженням", це означає, що заява не відповідає одному або декільком критеріям прийнятності. Повторно подати її не можна.

Звідки візьмуться гроші на компенсації

Це питання поки не має відповіді. Позиція розпорядників реєстру така, що відшкодовувати збитки має Росія. Поки єдине з теоретично доступних джерел - це заморожені активи, що оцінюються у 300 мільярдів доларів, але цієї суми, очевидно, не вистачить на всі три категорії.

Однак людей закликають подавати заяви, бо це реальне свідчення масштабів трагедії, яку спричинила російська агресія, і надія на справедливі компенсації.