Офіційно проміжні вибори у США відбудуться 3 листопада, але 55 мільйонів американців уже зробили свій вибір достроково. Для Білого дому цей день стане головним політичним іспитом, а для Києва моментом істини, який визначить долю військової та фінансової допомоги. Журналіст Коротко про розбирався, чому в США немає єдиної ЦВК, як рахують ці мільйони бюлетенів і коли чекати на оголошення остаточних підсумків.
Електоральний цикл у США складено так, що вибори загальнонаціонального масштабу відбуваються кожні два роки, а президента обирають раз на чотири роки. Вибори до Конгресу, які випадають рівно на середину президентського терміну, називаються проміжними (midterm elections).
По суті, це головний політичний іспит для адміністрації чинного президента, хоч би ким він був. Виборці оцінюють перші два роки роботи президента та його партії. Історично склалося, що партія президента майже завжди втрачає місця в Конгресі на проміжних виборах - люди голосують проти проблем, що накопичилися.
Хоча імені чинного президента у бюлетені немає, масштаби голосування величезні. Адже американці голосують за законодавчу владу. А це вибори:
І тут варто зазначити, що американський бюлетень - це не просто листочок із парою прізвищ, а ціла "газета" (іноді завдовжки кілька сторінок). Прийшовши на дільницю (або голосуючи поштою), американець бачить у бюлетені кандидатів у Палату представників, Сенат, на посаду губернатора, мера, прокурора та навіть шкільного інспектора.
Примітно, що наприкінці бюлетеня часто точаться питання прямого голосування. Наприклад: "Чи згодні ви підвищити податок на нерухомість для фінансування бібліотек?" або питання про легалізацію марихуани та право на аборти.
До речі, у США необов'язково чекати на перший вівторок листопада для голосування. Більшість штатів відкривають дільниці за тижні до офіційної дати або розсилають бюлетені поштою.
І на 2 листопада 2026 року офіційні калькулятори та трекери виборчих комісій США (включаючи дані UF Election Lab) фіксують, що попередньо вже проголосувало 54,8 мільйона осіб (з них 30,8 млн прийшли на дільниці достроково, а 24 млн відправили бюлетені). З них 25,2 млн (46%) зареєстровані як демократи, а 19,1 млн (35%) - як республіканці. Ще 10,4 млн бюлетенів (19%) відправили незалежні виборці. За кого насправді проголосували ці люди, стане відомо лише після закриття дільниць 3 листопада.
Це особливість американських виборів. Коли громадянин реєструється для участі у виборах, штат офіційно запитує його: "До якої партії ви відносите себе?". Людина ставить галочку: Демократична, Республіканська чи Незалежна. І з огляду на те, до якої конкретної партії людина себе зараховує, можна припустити, за кого вона віддасть свій голос.
Хоч би як це дивно не звучало для нас, але в США немає єдиної Центральної виборчої комісії. Кожен штат і навіть кожен округ рахує голоси за своїми правилами.
Спершу скануються голоси тих, хто прийшов особисто у день виборів. Потім обробляються поштові бюлетені, на що йде набагато більше часу, адже потрібно розкрити конверти, перевірити підписи.
Примітно, що вже традиційно прихильники республіканців вважають за краще голосувати особисто у день виборів, а демократи частіше голосують достроково чи поштою. Тому перші вечірні результати 3 листопада можуть показати різке лідерство однієї партії, а на ранок картина змінюється на протилежну. В цілому ж, офіційний підрахунок та оголошення результатів можуть займати дні або навіть тижні в різних штатах.
Розподіл на "сині" (демократичні) та "червоні" (республіканські) штати - це традиція візуалізації виборів на телебаченні.
До 2000 року телеканали використовували кольори, як доведеться. Але під час тривалого підрахунку голосів на президентських виборах 2000 року (Буш проти Гора) усі медіа зафіксували єдину кольорову гаму: "червоний" для Республіканської партії (Grand Old Party - GOP) та "синій" для Демократичної партії. Є ще "фіолетові" штати (swing states): це штати, де результат виборів не вирішений наперед, і саме там розгортається найжорсткіша і найдорожча боротьба.
Згідно з останніми електоральними моделями та опитуваннями на початок листопада 2026 року, спостерігається сильний тренд на користь Демократичної партії, яка має високі шанси повернути контроль над законодавчою владою.
У Палаті представників опитування та експерти прогнозують впевнену перемогу демократів. Наприклад, соціологічний передвиборний калькулятор-агрегатор Decision Desk HQ (DDHQ) оцінює ймовірність того, що демократи заберуть палату в 84% (проєктується близько 241 місце при 218 необхідних для більшості ). А модель Нейта Сілвера Silver Bulletin дає демократам ще більший шанс - близько 95% повернення контролю.
У Сенаті інтрига ще вища, але перевага також на боці демократів. За даними опитування NBC News, невдоволення економічною політикою Трампа та його жорсткими заходами (наприклад, у сфері імміграції) зміцнило позиції опозиції. Прогноз DDHQ дає демократам 64% ймовірності отримати більшість у Сенаті (близько 52 місць). Найзапекліша боротьба за сенатські крісла йде в таких штатах, як Огайо, Айова, Канзас та Техас.