Політолог заявив, що за три місяці так і не встановили, чи є Веселий на записі Ткача
За майже три місяці роботи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під керівництвом Ярослава Железняка не було оприлюднено результатів експертизи, які підтверджували б, що голос на аудіозаписі, опублікованому журналістом Михайлом Ткачем, належить бізнесмену Василю Веселому. Водночас комісія викликала посадовців і розглядала обставини, пов’язані з цією історією.
Про це написав політолог Андрій Миселюк у колонці на Korrespondent.net.
За його словами, розшифровку розмови, датованої 9 травня 2025 року, Михайло Ткач оприлюднив 1 травня 2026 року. У ній, за версією журналістів, брали участь бізнесмени Василь Веселий та Олександр Цукерман, які нібито обговорювали питання, пов’язані з управлінням державним Sense Bank.
"Водночас у доступному тексті не було докладно розкрито, від кого саме редакція отримала конкретний запис і як незалежно підтвердила його автентичність", — зазначив Миселюк.
Політолог звернув увагу на три обставини, які, на його думку, потребують перевірки.
Перша — місцеперебування Веселого в день, яким датовано розмову. За даними, наведеними Миселюком, бізнесмен у цей період перебував за кордоном.
"І чи врахували інформацію про його перебування за межами України?" — запитав політолог, перелічуючи питання, які, на його думку, залишаються без відповіді.
Друга обставина — відсутність оприлюднених результатів незалежної експертизи аудіозапису. За словами Миселюка, немає публічних підтверджень того, що було встановлено походження аудіо, перевірено його автентичність і підтверджено належність голосу Веселому.
"Якщо ж їх не проводили, необхідно з’ясувати, на підставі чого було ідентифіковано співрозмовника та сформовано відповідну версію подій", — наголосив він.
Третє питання стосується можливого монтажу або помилкової ідентифікації голосу. Миселюк вважає, що для встановлення обставин необхідно дослідити оригінал і повну версію запису, метадані та шлях передачі матеріалу журналісту.
"Серед версій, які потребують перевірки, — помилкова ідентифікація голосу, некоректне датування, монтаж або інше втручання в аудіоматеріал", — написав політолог.
Він також звернув увагу на те, що, за заявою самого Веселого, до нього не зверталися, щоб з’ясувати, чи брав він участь у відповідній розмові та де перебував у зазначений час.
"Ключове питання полягає не в тому, чи мала комісія право вимагати пояснень від посадовців, а в послідовності перевірки: чи були встановлені базові обставини походження матеріалу, перш ніж його використали для публічних висновків", — зазначив Миселюк.
Він наголосив, що наявна інформація не дає підстав наперед стверджувати, що запис сфальсифікований, або робити висновки про можливі правопорушення учасників цієї історії.
"Суспільство має право знати, які саме перевірки провели, на чому ґрунтувалися висновки та чи були враховані всі обставини, що могли поставити їх під сумнів", — підсумував політолог.
Водночас оприлюднений Михайлом Ткачем запис став одним із приводів для багатомісячної роботи ТСК під керівництвом Ярослава Железняка. Спираючись на оприлюднені матеріали, комісія викликала посадовців і з’ясовувала обставини, пов’язані з діяльністю Sense Bank. У межах цієї історії також порушувалося питання можливого тиску на банк.
