Вибори восени 2026-го: від Капітолію до Кнесета - де визначиться новий баланс сил у світі
Зміна влади у Вашингтоні, розворот Бразилії та доля уряду Нетаньяху - цієї осені одразу на трьох континентах відбудуться вибори, результати яких безпосередньо торкнуться інтересів України. Від того, чи візьмуть демократи контроль над Капітолієм і чи втримається влада в Ізраїлі та Бразилії, залежить формат військової допомоги та обсяг санкцій проти РФ. Журналіст Коротко про вивчав передвиборчі розклади у ключових державах.
Боротьба за Конгрес: демократи беруть Палату представників, але у Сенаті інтрига 50 на 50
Головною подією світового геополітичного сезону стануть, звичайно, проміжні вибори до Конгресу США 3 листопада. Там повністю переобирається Палата представників і третина Сенату американського Конгресу.
І зараз розклад сил напередодні виборів такий. Як правило, історично вже так склалося, що партія чинного президента (у цьому випадку Республіканська) втрачає мандати на проміжних виборах. Тому республіканці борються за утримання крихкої більшості, щоб Дональд Трамп міг без перешкод затверджувати суддів та закони. А демократам достатньо відвоювати лише кілька округів, щоб отримати більшість у Палаті представників та у перспективі блокувати ключові рішення Білого дому.
Для України ці вибори є надзвичайно важливими хоча б тому, що контроль над фінансами США перебуває в руках Палати представників. Перемога демократів поверне їм важелі впливу на оборонний бюджет, що дозволить вимагати від Трампа твердих гарантій безпеки для Києва.
Якщо ж республіканці утримають контроль над обома палатами, Білий дім отримає повну свободу дій для жорстких торгових воєн та введення мит проти Китаю та ЄС. Перемога ж демократів призведе до міжпартійного глухого кута: опозиційний Конгрес зв'яже Адміністрацію Трампа нескінченними розслідуваннями і заблокує ключові рішення всередині країни.
Станом на кінець серпня 2026 року соціологічні виміри свідчать про те, що Демократична партія має серйозні шанси на реванш, тоді як Республіканська партія Дональда Трампа ув'язла у серйозних проблемах. За даними Silver Bulletin на 27 серпня 2026 року, демократи випереджають республіканців у середньому на +6,6%. Історично для контролю за Палатою представників демократам достатньо утримувати відрив понад +2,5%. Прогнозні моделі дають високі шанси на те, що Демократична партія поверне собі більшість у Палаті представників.
Республіканців зараз «тягне вниз» рейтинг Дональда Трампа. Останні дані свідчать, що середній рейтинг схвалення дій президента став найнижчим за час його перебування при владі - лише 30%. Це сильно б'є на позиції рядових республіканців на місцях. Крім цього, американців непокоїть стан економіки, а також затяжний конфлікт навколо Ірану, який згадується аналітиками як один із головних тригерів невдоволення.
У Сенаті ситуація для республіканців виглядає більш стійкою. Соціологічні прогнози свідчать, що республіканці та демократи йтимуть «ніс у ніс» і можуть розраховувати на 50% місць у Сенаті. Ситуацію зараз швидше можна охарактеризувати так: демократи дуже близькі до того, щоб забрати у Трампа контроль над американським парламентом, але інтрига все одно триматиметься до останнього.
Бразилія: вибір між Росією/Китаєм та Заходом
Наступними за важливістю для миру та Глобального Півдня, який набирає все більшої ваги у світовій геополітиці, стануть загальні вибори (президента та до парламенту) у Бразилії 4 жовтня (перший тур) – 25 жовтня (другий тур) цього року. Це будуть вибори між «лівими» та «правими», які вирішать, з ким дружити одному з лідерів Глобального Півдня - з Росією та Китаєм чи зі США та Європою.
Зараз при владі перебуває 80-річний "лівий" президент Лула да Сілва, який виступає за соціальні програми і робить ставку на союз із Росією та Китаєм (у рамках БРІКС). Проти нього виступає потужний блок правих сил (прихильники колишнього президента Болсонару) - вони виступають за бізнес, традиційні цінності та однозначний курс на зближення зі США та Заходом. Розрив між ними мінімальний, тож переможця визначать лише у другому турі наприкінці жовтня.
Щодо війни в Україні Лула да Сілва дотримується політики умовного «нейтралітету»: уникає різкої критики Кремля і просуває компромісні «мирні плани», які не влаштовують Київ. А перемога правих сил може кардинально змінити ситуацію - вони, швидше за все, згорнуть сумнівні дипломатичні ініціативи і позбавлять Москву ключового адвоката на Глобальному Півдні.
Ізраїль: програш Нетаньяху може дати Україні ізраїльські ППО
Вибори до ізраїльського парламенту (Кнесет) 27 жовтня 2026 року - це, по суті, великий загальнонаціональний референдум про те, чи ізраїльтяни довіряють своєму прем'єр-міністру Біньяміну Нетаньяху після трьох років важкої війни.
Ізраїльтяни обирають лише парламент (Кнесет). Той, чия партія переможе і зможе зібрати коаліцію з більшості депутатів (мінімум 61 крісло зі 120), той і стане прем'єр-міністром, тобто головною людиною в країні.
Головна битва йде між правою партією Нетаньяху («Лікуд») та центристською опозицією. Це партія «Єш Атід» («Є майбутнє»), якою керує колишній прем'єр Яїр Лапід, та партія «Ха-Махане ха-Мамлахті» («Державний табір») ексміністра оборони Бені Ганца. Він кадровий військовий, генерал, його партія наголошує на професійний аудит безпеки та повернення заручників. Саме його партію зараз вбачають головним суперником Нетаньяху.
Опозиція жорстко критикує прем'єра за провали в безпеці, які призвели до нападу 7 жовтня 2023 року, і за те, що війна в секторі Газа та Лівані триває. Якщо Нетаньяху утримає владу, Ізраїль продовжить безкомпромісну та жорстку військову зачистку регіону, незважаючи на критику ООН чи США. Якщо переможуть центристи, вони охоче йдуть на дипломатичні угоди та перемир'я за посередництва США.
Щодо України Ізраїль довго намагався сидіти на двох стільцях і не сваритися з Кремлем. Але зараз Росія відкрито дружить з Іраном - головним ворогом Ізраїлю - і обмінюється з ним військовими технологіями. Ізраїльське суспільство це злить. Якщо до влади прийдуть центристи, вони можуть остаточно скинути маски та почати передавати Україні сучасні технології ППО та глушіння дронів (РЕБ), щоб разом боротися проти іранських розробок.
Крім США, Бразилії та Ізраїлю, цієї осені парламентські вибори відбудуться у Марокко (23 вересня) та Данії (жовтень/листопад). Крім того, у Боснії та Герцеговині у жовтні відбудуться масштабні загальні вибори, в рамках яких громадяни одночасно переоберуть місцевий парламент та членів Президії країни, які виконують роль колективного президента.
На тему
Росія: ритуал без інтриги, але із можливими наслідками
Особняком цієї осінньої серії стоять вибори до Державної думи РФ, які пройдуть 18–20 вересня. У жорсткій тоталітарній державі електоральні процеси давно перетворилися на ритуал без реальної політичної інтриги, проте повністю ігнорувати їх не можна. Вибори до Держдуми гарантовано не призведуть до зміни влади, але вони виступають важливим індикатором: саме після проходження цієї формальної точки Кремль може розв'язати собі руки для нових вкрай непопулярних кроків - аж до оголошення чергової хвилі мобілізації, яку відкладали задля збереження ілюзії стабільності.
