Польські МіГ-29 в обмін на нові українські БпЛА та технології: деталі та ризики угоди
Україна та Польща начебто просунулися у переговорах про передачу старих радянських винищувачів МіГ-29 в обмін на новітні українські технології з виробництва безпілотних систем та 1500 БпЛА. Журналіст Коротко про розбирався у тайнощах можливої угоди.
Поляки всіляко намагаються приховати стан літаків
Домовленість між Києвом та Варшавою про передачу винищувачів МіГ-29 справді викликає серйозні суперечки через явну асиметрію обміну. Україна надає Польщі передові технології виробництва безпілотників, а польська сторона передає у відповідь застарілі літаки, які планувалося утилізувати.
Польська сторона в офіційному треку переговорів щодо цього обміну всіляко оминає тему експлуатаційної готовності МіГів, але деякі заяви офіційних польських осіб повністю підтверджують це.
Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш відверто визнав, що літаки МіГ-29 знімаються з озброєння. Він не назвав причини, але тут неважко зрозуміти, що причина може бути лише одна - технологічне та моральне старіння і фізичне зношування. Придатну до сучасної війни техніку поляки не списували б.
А заступник міністра оборони Польщі Магдалена Собковяк-Чарнецька ще й заявила, що Варшава не має наміру витрачати гроші на відновлення цих бортів. "Польський уряд поки не розглядає сценарій, за якого Варшава оплачуватиме модернізацію цих винищувачів", - сказала вона.
Востаннє польські МіГи модернізувалися 24 роки тому
- Реальна цінність для України повністю залежить від того, як їх передадуть. Якщо поляки самі самотужки їх відремонтують, тоді цю техніку можна буде застосовувати. Якщо ні, то нам літаки в їхньому нинішньому стані просто не потрібні. У нас зараз немає можливості їх тотально ремонтувати. Наші оборонні заводи, які ремонтували такі літаки, перебувають під ударами, через що вони мають обмежені можливості, - пояснив Коротко про український авіаексперт Валерій Романенко.
Він же підтвердив, що польські літаки МіГ-29 за віком навіть старші за такі ж літаки, які зараз є в Україні.
- Востаннє серйозний ремонт обладнання та модернізація на польських МіГах проводилися ще 2002 року. Там уже у деяких вузлів і систем просто минув термін льотної придатності. Кожен елемент обладнання та системи літака мають свій жорсткий термін придатності. На кожному борту ведуться журнали та формуляри, де чітко визначено, що потрібно міняти, а що ні, але ніхто ці документи в медіа не оголошуватиме, - пояснює експерт.
У такому стані літаки можуть бути небезпечними для самого пілота...
Поляки завзято приховують технологічний стан цих літаків, але, судячи зі слів Валерія Романенка про модернізацію польських МІГів 24 роки тому, навіть із відкритих джерел можна дізнатися, яких критично важливих для сучасної війни вузлів, електронних систем та бортового обладнання на цих літаках немає.
Якщо востаннє модернізувалися у 2002 році, то на них просто фізично не може бути сучасних радарів та систем виявлення БпЛА.
У цих літаків також не може бути захищених цифрових каналів зв'язку та обміну даними (Data Link), а це означає, що пілот у кабіні повністю сліпий щодо загальної оперативної обстановки в реальному часі. Він не може отримувати автоматичну вказівку від наземних радарів або західних літаків ДРЛО (AWACS) безпосередньо на свій екран. Вся координація відбувається голосом по радіо, що за умов жорсткого радіоелектронного придушення робить літак ізольованим.
Ну і на польських МіГах 24-річної давності просто немає сучасних комплексів бортової оборони та сучасних систем РЕБ. Він не здатний розпізнавати та глушити частоти сучасних російських зенітно-ракетних комплексів (С-400, «Бук-М3») та радарів винищувачів Су-35. Застарілий комплекс радіоелектронної боротьби (РЕБ) не захищає літак від сучасних ракет з активними голівками радіолокації самонаведення.
…і малокорисні для застосування
Що можна «вичавити» з цих літаків? МіГ-29 таки може збивати «Шахеди». Щоб збити "мопед"-безпілотник, що летить по прямій, літаку не потрібен радар XXI століття. Пілот наводить літак візуально або найпростішими тепловими датчиками.
Окрім цього, в українських арсеналах залишилося ще багато радянських ракет ближнього бою Р-73 та Р-27. Їх не можна поставити на американські F-16, а польські МіГ-29 - це ідеальні пускові платформи, щоб безкоштовно розстріляти цими залишками крилаті ракети.
Ну і, звичайно, це роль донорів запчастин. Якщо Україна не має грошей на ремонт усієї ескадрильї, ці літаки просто розбирають. Деталі з одного польського літака переставляють на три українських, які вже стоять на землі через поломки. Це заощаджує мільйони доларів.
Проте замість цього «металобрухту» Польща хоче отримати від України готову зброю та «живу» практику, яка напрацьовувалась роками війни, і великий арсенал далекобійної зброї «під ключ».
Українська оборонна компанія Fire Point (творець ракет «Фламінго» та безлічі дронів) зобов'язується передати Польщі 1500 штук своїх флагманських ударних дронів-камікадзе FP-1. Крім того, прописана жорстка умова: якщо завтра на Польщу хтось нападе, Україна зобов'язується екстрено відвантажити ще одну таку саму партію з 1500 одиниць.
Далі: Варшава отримує українське «ноу-хау» по захисту від глушіння та обходу РЕБ. Київ повністю відкриває Варшаві секрети управління БпЛА та захисту зв'язку. Передача цих алгоритмів зв'язку економить Польщі роки дорогих розробок та мільярди євро.
Крім цього, поляки отримають весь масив супутніх даних - відеозаписи точних ударів дронів по російських об'єктах, телеметрію (як поводився безпілотник у момент атаки) та тактичні схеми обходу систем ППО. А це ідеальний підручник для польської армії. Ну і вони отримують нову тактику ведення бою: як саме потрібно запускати рій дронів, під якими кутами атакувати і як проривати сучасні радари ППО. Польща купує чужий реальний бойовий досвід, не проливши при цьому жодної краплі крові своїх солдатів.
Сухий залишок для розуміння нерівноцінності обміну старих польських МіГів на сучасні безпілотні технології, що апробовані на полі бою, виглядає нерівноцінно. Польща віддає ескадрилью із 14 старих радянських планерів МіГ-29, які у неї стояли мертвим вантажем у черзі на металобрухт. Натомість Варшава отримує технології завтрашнього дня, доступ до закритої бойової статистики та 1500 одиниць перевіреної у боях зброї дальньої дії.
