14 червня
Завантажити ще

Логістичний глухий кут: як Україна перетворює «сакральний» Крим на важкий тягар для Росії

Логістичний глухий кут: як Україна перетворює «сакральний» Крим на важкий тягар для Росії
Фото: ROMAN DMITRIYEV/AFP via Getty Images

У середовищі російських z-патріотів із неймовірною швидкістю масштабується істеричний галас із приводу втрати контролю над окупованим Кримом. Надуспішні українські атаки по військовій та цивільній логістиці росіян на півострові призвели до того, що зараз він фактично перебуває в стані військового та цивільного локдауну. Російські пропагандисти приходять до висновку, що Крим — це зараз пастка для них і в майбутньому він усе більше ставатиме валізою без ручки. А якщо це так, то чим це загрожує агресору і як Україні найефективніше використати цю ситуацію для себе з найбільшою вигодою. У цих питаннях і розбирався журналіст Коротко про.

Локдаун у Криму створює критичний тиск на окупантів

— Опинитися в Криму — це опинитися в пастці цього літа, — із подивом зазначають «ура-патріоти» та пропагандисти «руського міра». І ця істерика цілком виправдана. Командувач Сил безпілотних систем (СБС) ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») в інтерв'ю агентству Reuters підтвердив: — Ми ізолюємо Крим у найближчому майбутньому.

Адже вже зараз логістичний локдаун та блокада Криму суттєво підривають здатність Росії вести війну, позбавляючи її можливості стабільно забезпечувати своє південне угруповання військ та перетворюючи півострів із військового плацдарму на важкий економічний тягар. Системні удари Сил оборони України по залізниці, мостах, переправі, нафтобазах та ключових автошляхах (зокрема на Перекопському перешийку та Чонгарі) вже призвели до гострої кризи на півострові.

І все це сукупно дає Україні кілька стратегічних і тактичних переваг. По-перше, це руйнування військової логістики РФ, оскільки через знищення інфраструктури постачання окупанти змушені економити пальне. Це обмежує маневреність російської колісної та бронетехніки на південному фронті. Переривання стабільного залізничного та автомобільного сполучення також зриває регулярне підвезення боєприпасів і важкого озброєння для угруповань РФ на Запорізькому та Херсонському напрямках.

З іншого боку, блокада та зростаючий всеохопний локдаун на півострові створюють критичний економічний та гуманітарний тиск на окупантів. У Криму вже зараз запроваджено жорсткі обмеження на продаж продуктів в одні руки (крупи, борошно, цукор), а вільний продаж бензину цивільним повністю зупинено. Крім цього, інфраструктурний колапс остаточно знищує туристичну сферу, яка є основою економіки півострова, змушуючи Кремль витрачати колосальні ресурси на утримання регіону.

Кілометрові черги в Криму до заправок стали буденністю. Фото: AFP via Getty Images

Кілометрові черги в Криму до заправок стали буденністю. Фото: AFP via Getty Images

Кримський локдаун дає Києву психологічні та дипломатичні козирі

А головна користь від українських атак на Крим – це політичний та психологічний ефект, який показує послаблення позицій Кремля на півострові. Україна наочно продемонструвала те, що Росія нездатна захистити навіть "сакральний" для Путіна Крим.

Дипломатичний кейс блокади полягає в посиленні позицій Києва на переговорах із Москвою. Україна таким чином повернула проти росіян їхню улюблену стратегію – «примус до миру» і створила умови для чергового їхнього «жесту доброї волі». Адже утримання Криму поступово стає для РФ дорожчим за його деокупацію. І це дає змогу Україні ставити ультиматуми Москві щодо виведення російських військ без виснажливих штурмів у лоб.

Дипломат і політик Роман Безсмертний. Фото: ФБ Роман Безсмертний

Дипломат і політик Роман Безсмертний. Фото: ФБ Роман Безсмертний

— У Російської Федерації є два слабких місця – це Крим і Білорусь. І якщо Україна зрештою вогнем контролюватиме обидві позиції, хоча б вогнем, то це кінець Росії. І те, що зараз відбувається в Криму, це абсолютно правильний тактичний інструмент Києва, тому що он рве всю нервову систему експансіоністського організму Російської Федерації. Це найвідкритіший «нерв системи» системи Путіна, і якщо його контролювати, то Росія вже не зможе так гарчати на Європу, — пояснює психологічний ефект від блокування півострова український дипломат Роман Безсмертний.

У дипломатичному плані це, на його думку, повне перехоплення тактичної та стратегічної ініціативи.

— Якщо Україна та Європа контролюватимуть Крим, то у Путіна не буде іншого шляху, ніж іти на поступки в переговорах. Дорога до кінця Путіна лежить через Крим і Білорусь, — вважає дипломат.

Політолог Володимир Фесенко. Фото: uatv.ua

Політолог Володимир Фесенко. Фото: uatv.ua

Політолог Володимир Фесенко вважає, що наслідки локдауну можуть бути відчутними вже цієї осені. Але за умови, якщо повністю вдасться перерізати логістику росіян на півдні та в Криму і посилити енергетичну кризу в самій Росії.

— І лише тоді виникнуть можливості у Києва для дипломатичного тиску на Росію. Та за умови, якщо в самій Росії посиляться настрої роздратування і це дійде до Кремля і особисто до Путіна. Це може стати поштовхом, але не до припинення, а лише до переговорів про поетапне припинення вогню. Але навіть тут не буде негайного та швидкого рішення. Тому в найкращому разі кумулятивний ефект кримського локдауну відчуватиметься не раніше цієї осені, — вважає експерт.

Утримання Криму стає для РФ дорожчим за його деокупацію

Тому тут головне те, що Києву потрібно дуже грамотно вибудувати подальшу тактику та стратегію в Криму. Київ може перетворити логістичну ізоляцію Криму на стратегічну перемогу через витіснення залишків Чорноморського флоту РФ, знекровлення південного угруповання ворога та створення важелів для дипломатичного тиску.

Саме на це, за словами командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді, і спрямована головна стратегічна мета — створити такі умови, за яких будь-яким російським військовим та працівникам оборонки буде фізично вкрай складно й нестерпно перебувати в Криму. Тому Крим свідомо перетворюється Силами оборони України на «транспортний глухий кут», а Сили оборони та вище керівництво держави отримують інструменти для реалізації кількох ключових сценаріїв.

Перший – це військово-тактичний.

Військовий експерт Олександр Коваленко. Фото: minval.az

Військовий експерт Олександр Коваленко. Фото: minval.az

— Крим – це наслідок нашого логістичного локдауну материкового півдня України. Для нас важливим зараз є перерізати основні логістичні артерії, які є у росіян по трасі М-14, із Запорізької області на Херсонщину і на Крим також. Тобто ціль — повна паралізація всієї логістики росіян окупованого півдня. Але якщо ми вирізаємо повністю їхню логістику на материковому півдні, то залишається тимчасово окупований півострів Крим, який сам по себе є логістичним вузлом з урахуванням Керченського мосту, — пояснює військовий експерт Олександр Коваленко.

Але станом на сьогодні, за його словами, ми не маємо можливості знищення Керченського мосту. Найшвидший вихід із цієї ситуації – перерізання логістики на сам півострів, щоб він не мав сполучення з материковою частиною України.

— Тому спочатку це були удари по мостах в районі Чонгару, а зараз це удари в районі Армянська. І це системна робота, досить раціональна, логічна і покрокова тактика позбавлення російського угруповання, яке перебуває на півдні, будь-якого забезпечення. Зараз це дистанційний вогневий контроль і логістична ізоляція Криму, який ми відрізали від материка. І зараз немає жодного сенсу атакувати Крим «в лоб», — вважає військовий аналітик.

Російська військова логістика на півдні зменшилася на 50%

На стратегічному рівні блокада Криму призводить до знекровлення російського фронту в Запорізькій та Херсонській областях і створення там артилерійського голоду. Повне припинення залізничного сполучення через Керченську протоку та Перекоп, про що вже волають російські військові та пропагандисти, змусить армію РФ перейти на постачання через «сухопутний коридор», через Маріуполь і Мелітополь. Але він зараз повністю прострілюється і перебуває під вогневим контролем ЗСУ. А без пального та боєкомплекту російські війська на материковому Півдні України втратять здатність проводити масштабні наступальні чи контрнаступальні дії.

— Зараз ми по факту переграємо Росію на кримському напрямку, контролюючи її логістику. Ми розпочали цей логістичний локдаун приблизно в березні, і зараз він лише набирає обертів. Якщо в січні-лютому вони втрачали по 4 тисячі одиниць бензовозів на місяць, то в травні їх уже було знищено більше ніж 8,5 тисяч. Тобто це елемент виснаження, який ми каталізуємо на півдні, і до якого росіяни не можуть адаптуватися. Загалом ми вже зараз на 50% зменшили південну логістику російських військ на півдні, — наводить такі дані Олександр Коваленко.

Економічний зиск України від тотального локдауну в Криму також великий. А саме те, що Україна, змушуючи Кремль витрачати мільярди доларів на екстрену логістику (поромні переправи, повітряний міст) та дотації для цивільного населення Криму, не дає агресору фінансувати саме військові потреби.

— Якщо додати сюди ж наші удари по нафтопереробних заводах у глибинній Росії, то загальна шкода для росіян буде ще більшою. Зараз у росіян усе йде на армію, тому так чи інакше страждатиме цивільне населення, у якого забиратимуть ті самі паливно-мастильні матеріали та відправлятимуть для армії. А це збільшення соціального незадоволення в самій Росії. Адже блага, які використовували і до яких звикли росіяни, починають зникати, — пояснює додаткові смисли та користь кримського локдауну Олександр Коваленко.