Гарантії безпеки для України: реальний щит чи другий Будапештський меморандум?
Президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп заявили про те, що мирні переговори вийшли на фінальну пряму. Це стало можливим, зокрема, завдяки прориву у питанні надання гарантій Україні від країн Заходу за прикладом 5-ї статті статуту НАТО, що передбачає колективний захист від зовнішнього нападу. Чи отримає такі ж гарантії Київ і чи все так просто у цьому питанні – у матеріалі Коротко про.
Що включатимуть гарантії безпеки?
Президент України Володимир Зеленський заявив про те, що Україна планує укласти дві угоди щодо гарантій безпеки. Перша буде трьохсторонньою (Україна, ЄС та США), а друга – двосторонньою (Україна та США).
США, НАТО та Європа нададуть Україні гарантії безпеки за прикладом статті 5 статуту НАТО. А вона свідчить, що збройний напад на одного члена НАТО вважається нападом на всіх членів НАТО і гарантує колективний захист від агресора.
Тому якщо Росія знову вторгнеться в Україну, то буде військова відповідь від США та Євросоюзу і поновлення санкцій. Якщо ж Україна вторгнеться в Росію або відкриє вогонь по її території - гарантії безпеки анулюють.
Чому Україна просить 30-50 років гарантованого захисту?
Президент Володимир Зеленський каже, що Україна хотіла б від Сполучених Штатів гарантії безпеки на 30-50 років. "Справді, зараз це не назавжди. У документах це на 15 років з можливістю продовження цих гарантій безпеки. Я порушив це питання з президентом США. Я сказав йому, що у нас ще війна триває і вже вона майже 15 років. І тому дуже хотілося б, щоб гарантії були тривалішими", – сказав Зеленський.
Окрім цього, він заявив, що справжньою гарантією безпеки стане присутність міжнародного військового контингенту на території України. "Так, я вважаю, що присутність міжнародних військ – це дійсні гарантії безпеки. Це посилення тих гарантій безпеки, які партнери вже нам пропонують, і це впевненість українських громадян насамперед - і цивільних, і військових, а також впевненість бізнесу – українського та міжнародного, інвесторів, що Путін не прийде знову з агресією проти мирної України", - сказав він.
Чому більшість зобов'язань лягає на Євросоюз?
Дональд Трамп не був би собою, якби не спробував перекласти відповідальність за виконання цих гарантій безпеки на інших. «Європа збирається взяти на себе більшу частину гарантій безпеки. Але ми точно допоможемо їм», - наголосив він журналістам за підсумками переговорів із Володимиром Зеленським.
Під цим передбачається те, що Європа більше зацікавлена у створенні безпеки на Європейському континенті, ніж США. «Вони (ЄС та Україна) вже поруч», - сказав Дональд Трамп.
Але разом із цим у словах Трампа може критися глибокий зміст. Президент США хоче позбавити себе майбутніх проблем і витрат, а також зберегти позитивні відносини з Росією. Трамп недаремно зателефонував Путіну перед переговорами із Зеленським, тим самим продемонструвавши всьому світові, що йому важлива думка Москви. При цьому європейці навряд чи зможуть фінансово потягнути обіцяні гарантії безпеки, що може спричинити низку нових проблем.
Крім цього, у гарантіях безпеки від Європи є й інші проблеми. Євросоюз не є військовим союзом, як НАТО, і це не гарантує автоматичної військової допомоги у разі агресії на відміну від статті 5 статуту НАТО. Крім цього, у нього є внутрішні розбіжності щодо підтримки України – Угорщина та деякі інші країни-члени виступають проти підтримки та допомоги Києву.
Чому гарантії безпеки слід затверджувати у Конгресі?
Дональд Трамп заявив, що готовий подати Конгресу для затвердження гарантії безпеки для України. Це необхідно для того, щоб зробити цей документ юридично зобов'язуючим для країни, що дала гарантії. В іншому випадку за відсутності затвердження їх Конгресом США залишиться лазівка для його невиконання.
Наприклад, Будапештський меморандум, який нібито давав гарантії безпеки Україні, не був затверджений у парламентах країн-гарантів. І, як наслідок, ці країни відмовилися безпосередньо захищати Україну від нападу Росії.
Тому Володимир Зеленський і сказав, що дієвість гарантій безпосередньо залежить від їхньої законодавчої підтримки у Сполучених Штатах та країнах Європи, які утворюють «Коаліцію охочих». Зокрема йдеться про обов'язкове голосування в Конгресі США за пропозиції американського президента.
Чи відрізняються ці гарантії від 5-ї статті НАТО?
Усі сторони переговорів кажуть, що ні, тобто це має бути повний аналог. Але тут виникає природне запитання: якщо Україну не беруть у члени НАТО саме через цю статтю, яка передбачає колективний захист, то як таку гарантію дадуть поза статутом НАТО?
Експерт-міжнародник Тарас Загородній вважає, що ці гарантії безпеки для України мають всі передумови стати другим Будапештським меморандумом.
– У п'яту статтю НАТО вже давно не вірять у самому НАТО. Недарма існують сумніви, що альянс захищатиме ті ж країни Балтії від російського вторгнення. Але головне – це політична воля західних лідерів захищати Україну за допомогою зброї. А її не було як від початку війни, так і зараз немає, і в майбутньому теж не буде.
Що ж до затвердження гарантій безпеки Конгресом США, то тут варто згадати, що він уже ухвалював два подібні рішення: одне - про ленд-ліз для України та інше - про те, що президент США не може одноосібно зупиняти допомогу Києву.
- Ну, ухвалили, і що? Прийшов Трамп і обнулив усі ці рішення Конгресу, не дав жодного ленд-лізу і сам зупинив допомогу Україні. Тому найкращою гарантією безпеки для України має стати лише її армія та ВПК. А нам потрібні гроші від європейців на утриманням армії, для інвестицій в наш ВПК та фінансова допомога після війни щонайменше на п'ять років, - пояснює експерт.
Тобто, за його словами, світ так побудований, що коли ти сильний, активний у своєму захисті, то тоді тобі допомагатимуть. Як із Ізраїлем, який хоч і маленький, але став гегемоном усього Близького Сходу. У бюджеті США є рядок про 3 мільярди на рік для цієї країни, є спеціальні відносини щодо "оборонки". Так і ми цього повинні прагнути. А по-іншому це не працює, і так завжди було, і так завжди буде. А всі інші папірці про міфічні гарантії безпеки без політичної волі західних лідерів захищати Україну нічого не варті, - вважає Тарас Загородній.
