Розрекламовані переговори в Саудівській Аравії, пов'язані з тимчасовим припиненням вогню в Чорному морі та зупинкою обстрілів енергетичних об'єктів України та Росії, так і не дали відповіді на ключове питання: а коли, власне, настане перемир'я? Так чого ж досягли переговорники в Джидді та Ер-Ріяді? Коротко про – у питаннях та відповідях.
Спільне в них те, що всі сторони підтвердили тематику переговорів – припинення вогню у Чорному морі та по енергетичній інфраструктурі обох країн. Далі йде різнобій.
Білий дім опублікував дві окремі заяви, в яких містяться однакові формулювання про те, що США домовилися з Україною та Росією окремо "забезпечити безпеку судноплавства, виключити застосування сили та запобігти використанню комерційних судів у військових цілях у Чорному морі". Про це йдеться і в заяві України, яку озвучив переговорник від нашої країни – міністр оборони Рустем Умєров.
У заяві Росії йдеться про те, що Москва піде на припинення вогню в Чорному морі тільки при виконанні їх умов - зняття частини санкцій. Дональд Трамп уже заявив, що США "розглянуть" вимоги Росії.
"Є приблизно п'ять чи шість умов. Ми розглядаємо їх усі", – сказав він журналістам у Білому домі.
Кремль вимагає відновлення російського експорту сільгосппродукції та скасування санкцій проти "Россільгоспбанку", російських виробників та експортерів продовольства. Москва також висунула умову підключити її фінансові установи до платіжної системи SWIFT та відкрити кореспондентські рахунки.
Також у Кремлі заявили, що слід скасувати санкції з компаній-виробників та експортерів продовольства та добрив, а також скасувати обмеження на роботу страхових компаній із вантажними перевезеннями.
Ні. Президент України Володимир Зеленський заявив, що імплементація угод про припинення вогню між РФ та Україною на морі та щодо об'єктів енергетичної інфраструктури має починатися одразу після публікації спільних українсько-американської та американсько-російської заяв.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна вже передала США перелік енергооб'єктів, які підпадають під ініціативу щодо утримання від ударів по енергетичній інфраструктурі. У Кремлі підтвердили це та погодили список українських і російських об'єктів, які, за версією країни-агресора, підпадають під домовленості щодо заборони ударів по енергетиці. Цей список, як стверджують у Кремлі, узгоджений американською та російською сторонами.
Серед таких об'єктів зазначено:
Але українська сторона стверджує, що Київ погодив зі США один список енергетичних об'єктів, по яких забороняється бити, а Москва – зовсім інший.
«У переліку, який опублікувала російська сторона, нібито узгодженому зі США, відсутні українські об'єкти нафто- та газовидобування, по яких останнім часом завдається найбільше ударів», - пояснили в Міністерстві енергетики України.
Домовленості не стосуються поточних атак, обстріл українських міст триватиме, втім, вони і зараз тривають. У угодах, досягнутих після переговорів у Джидді, нічого не йдеться про нічні атаки дронів на міста України. Можна припустити, що вони не внесені до списків об'єктів цивільної інфраструктури, і нічого не заважає країні-агресору продовжувати їх наносити.
Тут склалася справжня плутанина. Президент США Дональд Трамп хоче укласти перемир'я між Україною та Росією до 20 квітня, коли православні та католики відзначатимуть Великдень. Але терміни перемир'я можуть порушитись з огляду на великі розриви між позиціями двох сторін. Зокрема, саме Кремль не поспішає досягати угоди напередодні переговорів із США, які заплановані на найближчі дні.
Володимир Зеленський заявив, що припинення вогню набирає чинності після того, як американська сторона офіційно оголосить заяви за підсумками переговорів у Саудівській Аравії.
Росія заявила, що угода набуде чинності лише після зняття санкцій із "Россільгоспбанку" та російських виробників продовольства і добрив. У Кремлі кажуть, що тимчасовий мораторій на обстріл енергетичної інфраструктури діє протягом 30 діб з 18 березня і може бути продовжено за взаємною домовленістю.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що в офіційних домовленостях механізм наслідків чи відповідальності не прописано. Але міністр оборони України Рустем Умєров пояснив, що Київ вважатиме порушенням перемир'я: переміщення Росією її військових судів за межі східної частини Чорного моря, що розглядатиметься як порушення зобов'язань забезпечити свободу судноплавства в Чорному морі та загрозу національній безпеці України. Наприклад, якщо Росія виведе в море та почне застосовувати з цих кораблів ракети «Калібри».
"У такому разі Україна матиме повне право реалізовувати право на самозахист", - написав Умєров.
Україна вважає, що домовленості про перемир'я у Чорному морі включають також заборону атак на портову інфраструктуру Одеси.
«Ми розглядаємо це як домовленість щодо портів також. А це, зокрема, Одеса", - заявив радник президента Дмитро Литвин.
Але інший радник Офісу президента Сергій Лещенко заявив, що в угоді про припинення вогню в Чорному морі нічого не сказано про удари по Одесі та Миколаєві. «Жодних обмежень на удари для Росії не вводиться», - цитує його слова видання The Time.
Може, тому що в заявах у Джидді про це нічого не сказано. Хоча президент Володимир Зеленський стверджує, що Київ готовий припинити усі бойові дії у Чорному морі. За його словами, Україна робитиме все, щоб "домовленості спрацювали і щоб не було ударів".
Бойові дії продовжуватимуться. У поточних домовленостях про це нічого не сказано. Навіть не виключено, що до настання перемир'я, коли б воно не настало, Росія спробує захопити якнайбільше українських територій, щоб потім оголосити їх своїми.
Москва всіляко намагатиметься затягнути мирний процес для того, щоб виторгувати собі якнайбільше преференцій. Це визнав навіть президент США Дональд Трамп, який припустив, що Москва може свідомо затягувати укладання угоди щодо припинення вогню з Україною.
«Росія хоче покласти край цій війні, але, можливо, вона тягне час. Знаєте, я як бізнесмен робив так упродовж багатьох років - "я не хочу підписувати договір, я хочу як би залишитися в грі, але, можливо, я не хочу цього робити", - пояснив він логіку Володимира Путіна.
Експерт-міжнародник Українського інституту майбутнього Ілля Куса звертає увагу на те, що за фактом ще немає жодних домовленостей.
– Це були лише попередні технічні консультації. Поки що нічого і ніким не підписано. Важко сказати, в якому вигляді будуть ці угоди і як вони працюватимуть, коли Росія висуває зустрічні вимоги, – пояснює він.
Хоча загалом факт таких консультацій – це позитивний момент для переговорного процесу.
– Усі сторони заявили, що згодні на переговори. У міжнародній практиці такі консультації – це класичний перший крок мирних переговорів. Спочатку - робота експертів на різних рівнях, а лише потім офіційні угоди, – пояснює Ілля Куса.