Міграційна криза крокує світом, і Європа стає все менш гостинною щодо мігрантів. Через доброзичливо відкриті європейськими країнами кордони зайшли не тільки беззахисні біженці, а й нелегальні мігранти, порушники законів різних країн та інші miserable, що влаштовують на вулицях міст шабаші з вбивствами. Коротко про - про те, як Європа намагається протистояти наслідкам власної безтурботності.
Після мусульманських демонстрацій, розбоїв за участю «нових німців» та інших проявів близькосхідного невдоволення під спільним гаслом «Німеччина наша!» у німецькому суспільстві посилилася антимігрантська риторика. Так, що радикали (та ж ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини») легко виграли вересневі вибори в кількох німецьких землях лише на антимігрантській позиції.
Консерватори в особі кандидата в канцлери Німеччини після Олафа Шольца – Фрідріха Мерца з ХДС/ХСС - також зробили резонансні заяви про зростання злочинності в країні, зокрема через нелегальних (та й легальних) мігрантів.
Опитування громадської думки показали, що як мінімум половина громадян Німеччини всерйоз стурбовані ситуацією з мігрантами та біженцями, а більше 75% вважають, що в країні треба терміново змінювати політику щодо закордонних гостей, що засиділися. Три з половиною мільйони біженців у 84-мільйонній Німеччині - забагато, вважають німці. Водночас про українців, які живуть у країні за особливим механізмом тимчасового захисту, поки що мова не йде, хоча вони й становлять майже половину всього біженського населення.
З протилежних політичних таборів Німеччини доноситься жалібне «А як же культура гостинності?» Відповіддю є кадри вбивства 24 серпня цього року сирійцем трьох людей у Золінгені на місцевому святі. Адже йому відмовили у притулку і мали депортувати до Болгарії. Але вбивця ховався від влади до свого кривавого бенефісу. І таких, як він, може бути багато. Яка вже тут гостинність...
Останні теракти та вбивства, скоєні у Німеччині вихідцями з Афганістану та Сирії, переповнили чашу терпіння німців.
У країні збільшилася кількість депортацій за скоєні злочини, переглядаються дозволи на носіння зброї та колючо-ріжучих предметів, а на кордонах посилили контроль за в'їжджаючими. За німецькими законами країна не може відмовити у в'їзді тим, хто просить про надання притулку. Але навіть цей гостинний пункт влада планує переглянути і ввести можливість відмови відразу на кордоні.
Разом із Німеччиною про посилення міграційної політики голосно говорить і Польща. Як і сусіди, про те, що треба прикрити гостинно відчинені ворота на кордоні, кажуть і радикали, і консерватори. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск прямо заявив:
- Польща має повернути собі 100-відсотковий контроль над тими, хто приїжджає і виїжджає з країни... Міграційними правилами, що діють у країні, зловживають Лукашенко, Путін, контрабандисти та торговці людьми.
Польща не чекає на масові заворушення – їй достатньо одного інциденту. У червні на кордоні з Білоруссю польського прикордонника смертельно поранили мігранти, які намагалися прорватися через загородження в Польщу і пустили в хід ножі. Це, як і вбивства у Німеччині, стало останньою краплею у чаші польського терпіння.
Туск оголосив про намір запровадити тимчасове скасування права на притулок.
Щоправда, Євросоюз висловив Польщі своє незадоволення (при цьому тон у аналогічному зверненні ЄС до Німеччини був набагато м'якшим). Нагадали про зобов'язання країн ЄС задовольняти прохання людей про притулок та звинуватили у ігноруванні законів Євросоюзу. Закликали проявити гуманність.
Самій Польщі, яка також на президентських виборах 2025 року обиратиме собі голову з кандидатів, які пропонують «посилити і скасувати» мігрантську політику, загалом, все одно, хто забезпечить порядок на кордоні і всередині країни: націоналісти, ліберали, монархісти, демократи чи партія любителів пива. Плебісцит, де сторони декларують одну й ту саму програмну мету, обіцяє бути цікавим.
Власне, Польща спиралася саме на досвід Фінляндії, яка цього літа наглухо закрила кордон з Росією для мігрантів із третіх країн. За законом, термін дії якого поки що обмежується літом 2025 року, фінські прикордонники можуть відмовляти прохачам притулку прямо на кордоні. Причин у фіннів – кучугура й три оберемки. Про те, як з боку РФ до Фінляндії рвалися смагляві «біженці» з Іраку, Ємену, Сомалі та Сирії, вже є десятки відеосвідчень.
Правий уряд прем'єр-міністра Петтері Орпо заявив, що закон важливий для країни, незважаючи на те, що це частково суперечить міжнародним зобов'язанням у галузі прав людини.
І звичайно, ЄС висловився негативно, посилаючись на міжнародне право та конституцію. Фінни у відповідь дорікали Євросоюзу за надмірну розслабленість. Євросоюз повідомив, що веде переговори з країнами походження мігрантів, щоб не допустити їхнього виїзду до ЄС. Фінляндія задумалася про продовження закону з наступного літа ще на якийсь час, бо не віриться, що «країни походження мігрантів» відреагують на прохання ЄС адекватно.
Першою повністю перекрила канал для біженців Фінляндія, перекривши кордон із РФ. Фото: wikipedia.org
Міністр внутрішніх справ Бруно Ретайо, який назвав імміграцію одним із своїх пріоритетів, хоче посилити умови надання посвідки на проживання мігрантам. У відповідь на звинувачення, що посипалися в жорстокості, Ретайо відповів, мовляв, у питаннях захисту населення не повинно бути жодних табу.
Новий закон про імміграцію, який суттєво обмежує права мігрантів, затверджений у січні цього року, передбачувано викликав суперечки в уряді Франції, і його відлуння впали на й без того нестійкі позиції президента Макрона.
Найближчим часом готується новий, ще жорсткіший закон, куди можуть увійти навіть відхилені Конституційною радою статті (звісно, у переробленому та доповненому вигляді). Торжество радикалів на чолі з Марін Ле Пен поки що скасовується – усі парламентські групи готові обговорювати зміну міграційного законодавства у бік його посилення, тому буде консенсус сам собою, а Ле Пен – сама собою.
Нідерланди взагалі попросили виключити їх із європейських правил надання притулку. Коаліційний уряд Нідерландів каже, що готовий навіть оголосити надзвичайний стан, щоб видавати постанови без консультації з парламентом, як у випадку війни, стихійного лиха та пандемії. До чого з вищесказаного належить міграційна політика – до війни чи стихійного лиха, – влада не уточнює, але визнає, що вже майже втратила контроль над прибулими. Тому змінюватимуть законодавство швидко та жорстко.
Вже відомо, що скористатися правом на возз'єднання з сім'єю зможуть лише працевлаштовані мігранти з добрим прибутком, які прожили за постійною адресою в Нідерландах не менше двох років. Але право на возз'єднання з сім'єю не поширюватиметься на дітей мігрантів віком від 18 років.
Заяви від прохачів притулку тепер розглядатимуться ретельніше. Посилюється прикордонний контроль, а безстроковий дозвіл на проживання тепер мігранти зможуть отримати, коли безперервно проживуть у країні 10, а не 5 років, як раніше. Ті, хто не має посвідки на проживання, будуть примусово депортовані.
Посилення міграційної політики в країнах Євросоюзу кардинально не позначиться на українських біженцях. Наші громадяни перебувають у ЄС згідно з Директивою ЄС про надання тимчасового захисту саме громадянам України – спеціально розробленим механізмом надання права на притулок та працевлаштування. Інші біженці та мігранти перебувають у зоні дії зовсім інших законодавчих актів.
Проте держави - члени ЄС все більше тяжіють до скорочення розміру допомоги біженцям (у тому числі й українським), при цьому спонукаючи їх працевлаштовуватися. Переглядаються умови виплат та працевлаштування, зокрема якщо безробітний відмовляється від запропонованої роботи. Держави загрожують залишити взагалі без соціальних виплат тих, хто наполегливо не хоче заробляти на життя самостійно.