За тиском на голову “Укренерго” Кудрицького стоїть банк “Альянс”: докази
Протягом останніх кількох місяців в інформаційному просторі постійно зʼявляються повідомлення про кримінальні провадження, відкриті щодо нібито зловживань голови державної компанії “Укренерго” Володимира Кудрицького. Найбільше таких публікацій базуються на дописах активіста Назара Приходька і поданих ним заявах. Він не приховує, що відстоює інтереси банку “Альянс”, який не бажає повертати кошти “Укренерго” за наданою фінансовою гарантією і є фігурантом судової справи про розкрадання державних коштів на суму 716 млн грн. Причиною може бути створення негативного інформаційного тла для судового розгляду справи.
Суть спору
Восени 2021 року банк “Альянс” видав рекордну за обсягом гарантію на користь Укренерго за ТОВ “Юнайтед Енерджі” – енергетичній компанії з орбіти Ігоря Коломойського і його партнерів. В разі невиконання Юнайтед Енерджі умов договору на відбір з української енергетичної системи електроенергії, банк зобов’язувався сплатити потенційні збитки «Укренерго» на суму в 1,8 млрд грн – суму, якої банк «Альянс» просто не мав. В березні 2022 року, щойно після початку повномасштабного вторгення, гарантія стала в нагоді: “Юнайтед Енерджі” купувала електроенергію у державної компанії “Укренерго”. Проте не розрахувалась. Тож, “Укренерго” предʼявило до погашення гарантії на 716 млн. грн., а також пені, штрафи – все разом на 1,2 млрд грн. “Альянс” відмовився розраховуватися за боргом.
Все це вилилось у два процеси. Перший – кримінальний. НАБУ відкрило провадження про розкрадання державних коштів і до березня 2024 року розслідувало його, а потім передало до суду. Цей трек мав дві важливих проміжних точки: оголошення в міжнародний розшук голови правління банку “Альянс” Юлії Фролової і спроба юристів компанії Miller дати хабар детективам НАБУ і прокурорам САП в розмірі $200 тис. задля зміни підсудності. Друга історія – це господарський позов, за яким “Укренерго” намагається стягнути з “Альянсу” свої 1,2 млрд грн.
В обидвох процесах ключовими опонентами є банк “Альянс” і “Укренерго”. До недавнього часу спір сторін не виходив за межі судової зали, адже стосувався, по суті, технічних нюансів оформлення гарантій. “Альянс” намагався пояснити, чому не зобовʼязаний платити за боргами (через нібито неправильно оформлені документи чи невчасну подачу гарантій до предʼявлення), а в “Укренерго” мали переконати суд, що діяли в межах угоди: коли контрагент не розрахувався, то звернулися до гаранта, який мав би відшкодувати збитки.
Втім, кілька місяців тому Верховний суд вийшов з позицією щодо справ відносно банківських гарантій, де “технічні нюанси”, кажучи спрощено, перестали мати значення: тепер за боргом у 1,2 млрд грн. точно доведеться розрахуватися. А таких грошей у “Альянсу” немає: весь капітал установи становить лише 1,2 млрд грн. А гарантій роздано на 6,5 млрд грн., як сам банк стверджує в рекламній публікації. Тож, цілком логічно, що, за відсутності судово-юридичних аргументів, в інформаційній площині зʼявилися аргументи іміджево-репутаційні.
Як працюють механізми тиску
З точки зору теорії “чорних” піар-технологій, особа голови державної компанії – ідеальний обʼєкт для інформаційної атаки. По-перше, на відміну від маловідомого і відносно невеликого на ринку банку “Альянс”, “Укренерго” – велике, загальновідоме підприємство, до якого, “завдяки” ракетним ударам росіян по енергосистемі, прикуто дуже багато уваги. Голова компанії Володимир Кудрицький в силу посадових обовʼязків є публічною людиною, яка не тільки управляє системою розподілу енергоресурсів, але й у щоденному режимі пояснює, що відбувається на енергоринку, а для звичайних громадян – є важливим офіційним джерелом інформації, яка прямо впливає на їхнє життя і здоровʼя: про плани і перспективи відключень.
У традиційному наборі інструментів для “чорних” інфокампаній є кілька опорних точок, з яких можна починати – і розкручувати – негатив про того чи іншого персонажа. По-перше, це декларація про статки, зарплата, витрати, все, що повʼязано з особистим добробутом і доходами. По-друге – вже наявні раніше кримінальні провадження і адміністративні правопорушення від нетверезого керування автомобілем до корупційних звинувачень. Третє – інспірування нових “порушень”, або чуток про них. Для більш ефективної кампанії можна залучати лідерів думок, блогерів, активістів, “небайдужі громадські організації”, які будуть не просто писати свої думки про обʼєкт звинувачень, а ще й бажано вчиняти проактивні дії: подавати різні заяви, клопотання, позови. Оскільки українське законодавство зобовʼязує слідчі органи відкривати провадження за будь-якою заявою або публікаціями в ЗМІ, через суд, при наявності досвідченого адвоката, можна відкрити справу практично проти будь-кого, навіть якщо від початку правоохоронний орган заяву не приймав як не вартий уваги “білий шум”.
Всі ці активності, звісно, повинні підкріплюватися інформаційними повідомленнями – бажано регулярними і в широкому колі медіа. При цьому медійно слід “підсвічувати” не лише так звані “корупційні факти”, а й той кейс, в якому реально зацікавлений замовник «чорного піару». Таке доречне чи недоречне, але постійне згадування певного кейсу є одним із найбільш чітких маркерів, хто стоїть за компанією тиску.
Наративи проти Кудрицького
Немов зчитуючи цю інструкцію, організатори тиску на голову “Укренерго” Володимира Кудрицького вирішили створити довкола нього імідж корупціонера і шахрая, аби суду було складніше ухвалити у спорі з “Альянсом” рішення на користь компанії, яку очолює “такий” керівник. Кожен із описаних пунктів протягом останніх кількох місцяв було “розіграно” задля створення певного резонансу і інформаційному просторі напередодні розгляду питання про поверення коштів “Укренерго” від “Альянсу”.
Починаючи з січня 2024 року, коли стало зрозуміло, що розслідування НАБУ добігає кінця і скоро справу буде передано до суду, коли у міжнародний розшук було оголошено Юлію Фролову – медіа починають буквально бомбардувати читачів думками блогерів з приводу того, чому “Укренерго” – разом з компанією з оточення Коломойського – є справжнім винуватцем того, що відбулось, а банк – ні до чого.
Основні тези зводились до того, що банк “Альянс” призначили “крайнім” і “тєрпілою”, справжні винуватці – Коломойський і особисто Володимир Кудрицький, який, до того ж, “випустив” свого підлеглого, причетного до оборудки, за кордон (той факт, що голова правління “Альянсу” Юлія Фролова була за кордоном з березня 2022 року – політологи делікатно замовчують). Через кейс з “Альянсом” “Укренерго” намагається “відбілитися” від незадовільних результатів аудиту. А необхідність заплатити за боргами “Юнайтед Енерджі” вильється проблемами не лише для “Альянсу”, але й для всієї фінансової системи, а також матиме наслідки для стосунків з міжнародними партнерами (класичний залякувальний трюк маніпуляторів).
У кампанії в різні періоди брали участь блогер Сергій Лямець, політолог і директор Інституту світової політики Євген Магда, політичний експерт Олександр Кочетков, політолог Тарас Загородній, політолог Віталій Кулик. Тема “ролі Укренерго” очевидно настільки “болить” небайдужим громадянам, що в медіа навіть зʼявився вкид з посиланням на анонімні джерела, що Кудрицький нібито отримав $5 млн “своєї частки” від розікрадених коштів держкомпанії. А такі різні за сферами публічних виступів експерти, всі поготів виявляються професіоналами» у сфері банківських гарантій і намагаються довести, що банк «Альянс» попри рішення суду, не має виконувати свої гарантійні зобов’язання перед «Укренерго».
Та найбільше за інших перейнявся долею банку “Альянс” і відповідальністю “Укренерго” “активіст” Назар Приходько. Він не тільки публікував численні пости в соціальних мережах і блогах на тему зловживань Володимира Кудрицького і “Укренерго”, але й вчиняв цілком проактивні дії на підтримку своєї громадянської позиції. Зокрема, Приходько подав низку заяв до правоохоронних органів щодо “незаконного збагачення” (обґрунтовується публікацією на маловідомому анонімному сайті із оцінкою вартості недобудованого будинку Кудрицького), а також щодо “змови з Коломойським” у справі розкрадання коштів “Укренерго”. Саме на заявах Приходька ґрунтувалися потім численні публікації про те, що “Вищий антикорупційний суд зобовʼязав НАБУ / ДБР відкрити справу щодо Кудрицького”. Скільки коштували послуги адвокатів, які супроводжують позови активіста, і хто їх оплачує – не розголошуються. В своїх публікаціях Приходько фактично визнає, що відстоює інтереси банку “Альянс”: “... тепер [Кудрицькому] доводиться, вже не прикриваючись, разом із його компанією спільно намагатися перевісити відповідальність за вкрадений ярд на банк-гарант, який не схотів сплачувати за чужий злочин. Кудрицький і Коломойський разом борються з банком у судовому процесі – що це, як не "явка з повинною?"”
Своєю чергою, розкручені Приходьком, кейси стають поживним середовищем для нової хвилі інформаційного тиску – і тепер вже нова обойма в тому числі і цілком поважних блогерів, розробляють тему «корупції» голови «Укренерго».
Тож, цілком за законами жанру, намагаючись врятуватись від банкрутства і не віддавати, по суті, вкрадений у держави 1 млрд грн, банк «Альянс» намагається дестабілізовувати державну компанію, яка відповідає за критичну інфраструктуру у найвідповідальніший період. Залишається сподіватись, що суди в своїх рішеннях будуть виходити з юридичних норм, а не з аргументів зацікавлених медійних осіб.
