14 липня
Завантажити ще

5 кроків підтримки енергетики: плани та можливе підводне каміння

5 кроків підтримки енергетики: плани та можливе підводне каміння
Фото: facebook.com/npcukrenergo

Літо ще до ладу не настало, а в Україні вже говорять про те, що опалювальний сезон осінь-зима-2025 буде проблемним. Наскільки проблемним? Влада країни намагається це зрозуміти, поки ремонтники чинять електростанції та комунікації, пошкоджені російськими обстрілами. Верховний головнокомандувач, який зібрав днями засідання Ставки, він же президент України, Володимир Зеленський озвучив п'ять кроків для енергетичної підтримки українців у період опалювального сезону. Коротко про – про кожного з них.

Крок перший: сонячна генерація

Зеленський доручив уряду негайно створити програму для стимулювання в Україні встановлення сонячної генерації та накопичувачів енергії. Програма має бути «максимально сприятливою» і легкою – аналог програми «5-7-9», але з відсотком у нуль річних у гривні для громадян. Щоб українці ставили сонячні панелі та акумулятори з податковими та митними пільгами, за спеціальними кредитними програмами тощо

Придумати, погодити та надати державну програму за три з половиною місяці, що залишилися до початку опалювального сезону, - це парламентарям треба постаратися. І не забути врахувати два нюанси. Перший: програма «5-7-9», на яку закликають рівнятися за легкістю втілення, вже давно переживає не найкращі часи. Держава заборгувала банкам компенсації кредитних ставок на 7 млрд грн. Умови програми, критерії участі у ній та розміри фактичних відсоткових ставок, за якими бізнес отримував кошти, змінювалися з калейдоскопічною швидкістю. І зараз «5-7-9» рухається мляво і зовсім не є взірцем для наслідування.

Друге: 2019 року Верховна рада України заборонила домогосподарствам встановлювати сонячні панелі на землі. На дахах та на стінах – будь ласка, а на землі – не можна. Просто домашні сонячні електростанції (СЕС) в Україні, чию електроенергію власники могли продавати за високою ціною «зеленого тарифу», набули небаченого поширення та стали приводом для шахрайства. Інвестори викуповували великі земельні ділянки і будували там кілька нібито «домашніх СЕС» замість однієї промислової, яка могла бути побудована лише на землі зі спеціальним цільовим призначенням та пройти величезну кількість регуляторних процедур.

Зняти заборону обладнання СЕС на землі – легше, ніж запровадити нову програму. А шахраями мають активно займатись відповідні відомства. Чому через декількох ділків має страждати вся Україна – незрозуміло.

Так, і кількість документів для оформлення дозволу на будівництво СЕС хоча б на даху треба зменшувати або переводити в онлайн. Багатогодинні походи до управління архітектури та іншої геодезії, замовлення та отримання документів та іншої документації не додають швидкості процесу оснащення країни сонячними станціями.

Крок другий: добудова захисних споруд для енергетики у встановлений термін

Прискорити будівництво захисних споруд енергетичної інфраструктури, особливо від дронів та ракет, звичайно, необхідно. Але на це потрібні гроші, багато грошей, яких Україна, скажемо прямо, не має. Ще Мустафа Найєм, будучи головою Державного агентства відновлення України, заявляв, що будівництво цих споруд (особливо третього протиракетного рівня захисту) «недофінансоване та потребує більшої уваги з боку уряду».

- За умовчанням це відповідальність власників об'єктів – приватних та державних компаній. Таких як, наприклад, «Центренерго», ДПЕК та інші. Кабінетом міністрів було затвержено спеціальну постанову № 1482, яка значно спрощує процедури будівництва захисних споруд, об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектора, – додав Найєм.

Він нарікав, що проєктна документація із захисних споруд та інженерного обладнання узгоджується Генштабом ЗСУ, ДСНС та НЕК «Укренерго». А перелік операторів енергетичного сектора, які можуть забезпечити захист своїх об'єктів, визначається Міністерством енергетики та затверджується спільним наказом Міненерго та Мінінфраструктури. Інформація про виконання плану робіт щодо кожного об'єкту та підстанції регулярно передається уряду, Міністерству енергетики, «Укренерго» і, звісно, ​​відповідальним за цей напрямок особам у СБУ та в Офісі Президента.

Знайти гроші та прискоритися у будівництві захисту, не маючи зайвої гривні, але з наявністю такої кількості погоджувальних інстанцій, напевно, можна, але важко. Дуже важко.

Крок третій: альтернативні джерела енергозабезпечення на всіх об'єктах критичної інфраструктури

Президент заявив, що на всіх громадських та адміністративних об'єктах у країні (плюс на критичній інфраструктурі) необхідно встановити альтернативні джерела електроенергії.

– Задля цього уряд, обласні та місцеві адміністрації, енергокомпанії та всі залучені особи мають працювати разом, щоб Україна увійшла в опалювальний сезон підготовленою і рівні кожної громади, і всієї держави, – зажадав президент.

З початку 2000-х Україна впроваджує енергоефективність, енергонезалежність та альтернативні джерела енергії у всі сфери життя, принагідно ухвадюючи закони, що обмежують цей процес (про один з них говорилося вище). Якщо у мирний час процес гальмувався, то як його можна вирішити у військовий – президент не пояснив. З великими труднощами можна уявити, як адміністрація умовної Сумської чи Харківської (будь-якої прикордонної з РФ) області вкладає вибиті з бюджету гроші в альтернативну енергію, розуміючи, що будь-якої миті ворожі ракети або дрони перервуть цей процес.

Сонячні панелі, смарт-лічильники та установки збереження енергії мають якнайшвидше з'явитися в кожній школі та лікарні, закликав президент.

Легкий моніторинг сайтів організацій, що встановлюють сонячні панелі, показав, що середня ціна за встановлення СЕС «під ключ» - близько $10 000. І це не рахуючи біганини з документацій, переобладнання дахів (не всі вони підходять для СЕС, та й у школах/лікарнях, зазвичай оточених деревами, поставити уловлювачі сонячних променів, проблематично).

Загалом, ініціатива хороша, але важкоздійсненна. Найближчим часом – так точно.

Кроки четвертий і п'ятий: держава децентралізуватиме енергопотужності та стимулюватиме будівництво нових

Поки що про якісь зрушення у сфері захисту енергетичних об'єктів повідомляють недержавні гравці цього ринку в приватному порядку. І вони ж говорять про зовсім не стовідсоткову ефективність при ракетному ударі. А про децентралізацію енергосистеми в уряді говорять уже більше року, абсолютно погоджуючись з тим, що децентралізація енергосистеми передбачає появу великої кількості невеликих об'єктів генерації та когенераційних установок. У результаті, як сказав у квітні прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, у країні налічується аж 120 малих когенераційних установок, що є крапля у морі необхідності.

Невеликими об'єктами генерації могли б бути приватні сонячні та вітряні електростанції, але – дивимося вище – держава поки що не готова дати їм зелене світло та «зелений тариф». Тому всі пропозиції президента щодо забезпечення енергобезпеки України звучать дуже правильно, але з великими питаннями щодо їх реального виконання.