21 листопада
Завантажити ще

Популярність ультраправих у Європі зростає: як на це впливає війна в Україні та критика Путіна

Популярність ультраправих у Європі зростає: як на це впливає війна в Україні та критика Путіна
Фото: REUTERS

Вторгнення Росії в Україну активізувало ультраправе болото в Європі. Національний фронт у Франції, "Альтернатива для Німеччини", австрійські Партія свободи та Ідентитарний рух, погляди якого межують з ідеями неонацистів, Партія свободи в Нідерландах, іспанська націоналістична партія Vox, італійські ультраправі – всі почали стрімко нарощувати свої рейтингові показники.

«Після Другої світової війни, яка спустошила Європу, більшість виборців вважали, що голосувати за крайніх правих просто непристойно, а основні політичні партії різного штибу категорично відмовлялися з ними співпрацювати. І ось усі ці усталені в суспільній свідомості табу стали поступово руйнуватися», - повідомляє ВВС. І найголовніше – усі вони виявилися прихильниками Росії та її агресивної політики. Коротко про дізнавалася, чому це відбувається і який вплив ультраправих в Європі.

Виборцям набридли старі політики

Як повідомляє ВВС, директор європейської програми Інституту Монтеня з Парижа Джорджина Райт пояснює, що відродження популярності вкрай правих у Європі багато в чому пов'язане із невдоволенням політичною ситуацією. Наприклад, у сьогоднішній Німеччині кожен п'ятий виборець каже, що незадоволений нинішнім коаліційним урядом.

На думку Райт, багатьом європейським виборцям подобається відвертість правих партій і дратує поведінка традиційних політиків, які ніяк не можуть вирішити три головні проблеми європейського суспільства:

  • Національна ідентичність – як її зберегти, чи варто проводити політику відкритих кордонів та як запобігти подальшій ерозії традиційних цінностей?
  • Економіка - навіщо потрібна глобалізація і як зробити так, щоб діти та онуки жили краще за своїх батьків?
  • Соціальна справедливість – як її досягти? Багато європейців мають відчуття, що національні уряди не контролюють правила, що регулюють життя громадян.

І ультраправі «допомагають» виборцю зрозуміти, хто винен у всіх народних бідах. Напевно, тому, за прогнозами, націоналістичні праві та ультраправі можуть отримати майже чверть місць на виборах до Європейського парламенту у червні.

- Дійсно, сьогодні загальноєвропейський тренд – збільшення підтримки праворадикалів. Вже зараз вони є відчутною політичною силою, і частина їх об'єдналася в коаліцію для походу на вибори до Європарламенту в червні цього року. І вони справді можуть стати впливовою силою в Європарламенті. Але разом із цим у Європі спостерігається і зворотний тренд – об'єднання центристських сил, які протистоять ультраправим радикалам та популістам. Загроза їхнього посилення пробудила центристські політичні сили та рухи в європейському суспільстві, збільшилася їхня активність, - пояснює експерт-міжнародник Олег Саакян.

Протистояння ультраправим також посилюється

Як і каже експерт, є й ті, хто намагається протистояти цьому ультраправому чаду. Так, днями Німеччина заборонила в'їзд на свою територію ультраправому австрійському політику та лідеру Ідентитарного руху Мартіну Зельнеру.

Заборона пов'язана з його діяльністю та висловлюваннями про міграцію, а також расистськими та антисемітськими переконаннями. Йому оголошено заборону на в'їзд до Німеччини на три роки. Він планував обговорити свої пропозиції щодо «реміграції» (депортації емігрантів) у Швейцарії, але й там йому не дозволили виступити. Це не перший випадок, коли Зельнер стикається з обмеженнями через свої погляди. Раніше йому було заборонено в'їзд до Британії та Сполучених Штатів з міркувань національної безпеки та підозр у зв'язках зі злочинними елементами.

Також восени минулого року в Нідерландах зазнала невдачі перша спроба ультраправого політика та лідера Партії свободи Герта Вілдерса, який переміг на позачергових парламентських виборах, створити урядову коаліцію.

Німці виходять на протести

Місяць тому у десятках міст Німеччини люди вийшли на демонстрації проти руху ультраправих та партії «Альтернатива для Німеччини». Протести були викликані репортажем про зв'язки цієї популярної у країні партії з неонацистами. За даними поліції Берліна, лише біля будівлі бундестагу у німецькій столиці зібралося 150 000 осіб. Заявлено було 100 тисяч учасників. Організатори - мережа з більш ніж 1300 організацій та проєктів громадянського суспільства під назвою "Рука об руку" - нарахували 300 000 людей.

Протестувальники закликали заборонити вкрай праву партію «Альтернатива для Німеччини» ("АдН"), а в широких політичних колах Німеччини обговорюється питання, чи можливо це зробити юридично, і чи не спричинить подібний крок до подальшого зростання популярності партії та екстремістських настроїв у суспільстві. 25 членів бундестагу закликали перевірити діяльність "АдН" на екстремізм.

"АдН" виступає за так звану «реміграцію» - депортацію мільйонів людей, включаючи мігрантів та «неасимильованих громадян», навіть якщо вони мають німецьке громадянство або посвідку на проживання в країні.

Занепокоєння багатьох громадян та політиків із широкого спектру партій посилює той факт, що партія «Альтернатива для Німеччини» популярна в країні як ніколи. За національним опитуванням, вона на другому місці після правлячої коаліції із соціал-демократів, "зелених" та вільних демократів з 23% голосів.

Тяжка пам'ять про нацистське минуле через десятиліття залишається гострим питанням у Німеччині, зазначає газета Financial Times, і досі в країні існував політичний консенсус, що екстремістські праві ідеології ніколи більше не стануть достатньо популярними, щоб досягти успіху на виборах. Але тепер цей консенсус опинився під питанням, що викликало протести, додає видання.

Марін Ле Пен висловилася за підтримку України, але навряд чи змінила свою позицію щодо Росії. Фото: REUTERS

Марін Ле Пен висловилася за підтримку України, але навряд чи змінила свою позицію щодо Росії. Фото: REUTERS

Праві радикали пом'якшують свої погляди, підлаштовуючись під електорат

Більшість правих партій традиційно мали тісні зв'язки з Москвою. Однак після повномасштабної війни, розв'язаної Володимиром Путіним в Україні, таке ставлення стало, як мінімум, незручним, що змусило лідерів цих партій змінити риторику.

Наприклад, у Нідерландах ультраправі вже не проти зброї для України. Лідер Партії свободи (PVV) Нідерландів Герт Вілдерс уже заявив, що його політична сила готова обговорювати "будь-яку форму допомоги" Україні в рамках коаліційних переговорів.

А голова ультраправої політичної партії "Національне об'єднання", член Законодавчих зборів Франції Марін Ле Пен, відома проросійською позицією, виступаючи зі зверненням до парламенту, раптово розгорнула політичний вектор на 180 градусів та звинуватила Росію у розв'язанні війни в Україні. Відповідний фрагмент виступу з'явився в офіційному Х-акаунті Ле Пен. Звинувативши Москву в тому, що та розв'язала війну, Ле Пен висловила повагу та підтримку Україні.

"Вторгнувшись в Україну 24 лютого 2022 року, Росія спровокувала війну на порозі Євросоюзу і геополітичну кризу, безсумнівно, найдраматичнішу за останні 20 років. Українській нації наша повага і наша підтримка", - заявила вона.

Щоправда, у багатьох випадках такі зміни у поглядах пов'язані лише зі спробою залучити більше прибічників.

- Насправді Ле Пен не змінила своєї позиції. Так, вона зробила жорсткий пасаж щодо російської агресії та підтримала Україну. Але цим вона хотіла знайти можливості для розширення своєї електоральної бази поза її перевіреним правим електоратом. Ця заява була зроблена для того, щоб подивитися, як на неї відреагують інші електоральні ніші у французькому суспільстві. Це просто політтехнологічний крок. Але загалом французькі ультраправі не змінили своїх поглядів щодо Росії, - вважає Олег Саакян.