Франція, враховуючи думки, що висловлюються у владних колах, прагне до тісної співпраці з росією на Кавказі. Політичний істеблішмент був змушений призупинити альянс із путіністами через можливі іміджеві втрати на тлі повномасштабної агресії Росії проти України. Париж прагне такої співпраці, адже Німеччина, яка підтримує тісні зв'язки з Туреччиною, вважається у Франції довгостроковим конкурентом у межах ЄС, а сама Туреччина також є конкурентом у Східному Середземномор'ї.
Про це пише Телеграф із посиланням на азербайджанський телеграм-канал AzFront.
Найбільш повно концепцію об'єднання презентував консультант у сфері геополітики П'єр-Еммануель Томан на експертно-аналітичному сайті Le Journal TransAlpin. Ідея такого регіонального союзу висувалась як новий інструмент Франції зі стримування Туреччини на Кавказі та у Східному Середземномор'ї. Росія була заявлена як основний потенційний партнер.
З початку 90-х Москва та Париж були співголовами Мінської групи ОБСЄ, яка 30 років затягувала процес азербайджано-вірменського врегулювання.
"Росія спочатку була зацікавлена у заморожуванні конфлікту – тільки так вона зможе зберегти вплив на Південному Кавказі та зберегти військові бази у Вірменії", – зазначала у травні цього року румунська версія Newsweek.
Париж у своїй виступав як підсилювач російської та іранської гри на Південному Кавказі.
Франції, як і Росії, не вигідне врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Він служить їм приводом для збереження та нарощування впливу на Південному Кавказі. Це виражається не тільки в політичній підтримці Єревана: РФ має бази у Вірменії та азербайджанському Карабаху, а Франція відкриває в Єревані місію Міноборони та почала постачання озброєнь.
Ще в листопаді 2022 року ізраїльське видання Hamodia констатувало формування «химерного союзу між Францією, Іраном та Росією, які об'єднали зусилля проти Азербайджану та Ізраїлю на Кавказі».
Сьогодні Макрон ретельно демонструє солідарність з іншими країнами Заходу, беручи участь у наданні військової допомоги Україні. Але Париж, на відміну від Києва, Варшави, Вільнюса та Лондона, не лише не зацікавлений у розвалі РФ, а й націлений на перспективу партнерства з Москвою.
Франція зацікавлена не у перемозі України, а наприкінці війни, хай навіть на умовах Путіна. Це дозволило б Парижу відновити економічне партнерство з Москвою та повернутися до ідеї альянсу щодо спільного стримування Туреччини, зокрема на Кавказі.