Чи може Папа Римський стати миротворцем у війні України з Росією
Папа Римський Франциск заявив, що Ватикан бере участь у мирній місії, щоб "спробувати покласти край конфлікту між Росією та Україною".
– Я готовий зробити все, що потрібно зробити. Наразі існує місія, але вона ще не є публічною. Я вважаю, що мир завжди досягається через відкриття каналів. Ви ніколи не зможете досягти миру через закриття. Це нелегко, - йдеться у повідомленні.
Ватикан хоче бути посередником, але його не звуть
Також Святий Престол може виступити посередником та допомогти з поверненням вивезених до Росії українських дітей. Про це заявив сам Папа Франциск. У прес-службі Ватикану пояснили, що прохання про допомогу надійшло від прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля минулого четверга, під час його аудієнції з понтифіком.
- Святий Престол виступав посередником у деяких ситуаціях обміну, укладеними через посольство. Вони пройшли успішно. Думаю, що і ця ситуація щодо репатріації українських дітей вирішиться успішно. Це важливо. Принаймні Святий Престол хоче це зробити, адже це правильно. Ми маємо допомогти, це не casus belli (привід до війни – лат.), а питання людяності, - сказав Франциск.
Понтифік зазначив, що Святий Престол розвиває "мережу контактів, що могло б сприяти зближенню сторін та пошуку рішень", і "робить все, що має допомогти полоненим".
За даними французького журналу Le Point, у листопаді минулого року президент Франції Еммануель Макрон попросив Папу Римського Франциска зателефонувати президенту РФ Володимиру Путіну та президенту США Джо Байдену, щоб наблизити вирішення проблеми з «кризою в Україні». Макрон також закликав Франциска "сприяти встановленню миру в Україні". На думку Макрона, Франциск може закликати Байдена до мирного врегулювання українського конфлікту.
Приблизно тоді ж державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін повідомив, що жодних зрушень у питанні залучення до посередництва Папи Римського до переговорного процесу між Москвою та Києвом, як це пропонував Макрон, не спостерігається.
Наскільки ж всесильний Святий Престол, щоби сподіватися на його посередницькі послуги?
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль просив Понтифіка допомогти із поверненням українських дітей, викрадених Росією. Фото: kmu.gov.ua/
Святий Престол уже мирив держави
А тут варто визнати, що сучасна посередницька політика Ватикану є дуже ефективним методом дипломатії і дозволяла йому бути присутнім на більшості міжнародних переговорних майданчиків. Історії відомо близько 20 таких посередницьких місій Святого Престолу.
Одним із найбільш значущих прикладів його посередництва є вирішення територіальної суперечки Аргентини та Чилі у 1978–1984 роках навколо володіння островами Піктон, Леннокс та Ісла-Нуева та у сфері морської юрисдикції, пов'язаної з цими територіями.
Тоді Папа Римський Іван Павло II направив до Чилі кардинала Саморі з метою детального вивчення конфлікту та посередництва у його вирішенні. Важливо відзначити, що ватиканський дипломат, прибувши на територію, розглядав питання, головним чином, з юридичної точки зору.
Взявши з собою перевірену команду фахівців з міжнародного права, кардинал ретельно вивчив всі географічні карти, що були, а також передумови формування кордонів. У1980 р. Святий Престол оприлюднив своє рішення, яке на той момент все ж таки не влаштувало Аргентину. Однак суперечка тривала лише до 1984 р., коли до влади в країні прийшли демократичні сили і на всенародному референдумі прийняли пропозицію Папи Римського.
З інших яскравих прикладів медіаторства Святого Престолу у наші дні варто згадати його роль у відновленні дипломатичних відносин між США та Кубою у 2015 році. За поворотним моментом у відносинах між Сполученими Штатами та Кубою стоїть, зокрема, дипломатія Ватикану – результат тривалих закулісних переговорів між представниками Святого Престолу та американськими дипломатами.
Інтерес Ватикану до Куби демонструвався і раніше. Острів відвідували з візитами папи Іван Павло II (1998) та Бенедикт XVI (2012). Обидва зустрічалися з Фіделем Кастро, який у молодості навчався у коледжі єзуїтів. З боку американців виступив держсекретар Джон Керрі – також католик із віросповідання. Таким чином, Святий Престол зміг розіграти «вигідну карту», вибудовуючи діалог із лояльними йому представниками істеблішменту. У березні 2016 р. у Гавані президент США Барак Обама та кубинський лідер Рауль Кастро за підсумками переговорів відзначили значну посередницьку роль Папи Римського Франциска.
З метою сприяння врегулюванню палестино-ізраїльського конфлікту у червні 2014 р. у Ватикані з'явилася ініціатива «Заклик до миру», куди Франциск під час свого візиту на Святу землю запросив президента Ізраїлю Шимона Переса та президента Палестини Махмуда Аббаса.
Довівши ефективність свого посередництва із середини XX століття, Ватикан активно включився у роботу міжнародних майданчиків. Тепер Святий Престол має загальновизнаний авторитет медіатора у міжнародних справах і може претендувати на роль наднаціонального арбітра, який впливає на світову політику.
Тим більше що в даний час Святий Престол бере участь як постійний спостерігач при Організації Об'єднаних Націй в офісах у Нью-Йорку, Женеві та Відні, при МОП (Міжнародній організації праці), ВООЗ (Всесвітній організації охорони здоров'я), ЮНЕСКО, СОТ та інших.
Чи потрібен такий посередник Києву та Москві
Варто зазначити, що заклики до посередництва Ватикану поки що не знаходять відгуку у протиборчих сторін. Україні не подобається, що Святий Престол закликає до якогось абстрактного миру без вимог виведення російських військ та покарання винних за агресію та військові злочини.
Окрім цього, Київ звинуватив Ватикан у ототожненні агресора та жертви, коли під час Хресної ходи перед Великоднем двоє підлітків з України та Росії спільно закликали до миру.
- Спільна участь українця та росіянина спотворює реальність, в яку Росія занурила українців, здійснюючи щодо них геноцид. Ми очікуємо від Святого Престолу дій, заснованих на глибокому розумінні справедливості та відповідальності за відновлення миру в Україні та відплату справедливості. Ототожнення України з Росією викликає страждання та не сприяє примиренню. Такий крок ховає основоположні принципи справедливості та загальної моралі та дискредитує концепцію миру і братерства, - заявив представник МЗС України Олег Ніколенко.
Після початку спеціальної операції Росії в Україні спілкування між Святим Престолом та Московським патріархатом також виглядає досить нерівним. Між Франциском і патріархом Московським і всієї Русі Кирилом відбулася відеоконференція, проте запланована зустріч у червні цього року була скасована з ініціативи Ватикану. Була надія, що понтифік і предстоятель Російської православної церкви побачаться в Казахстані під час VII з'їзду лідерів світових та традиційних релігій, але від поїздки до Астани відмовився вже Кирило. Водночас серед ватиканських прелатів є й ті, хто намагається обмежити чи зірвати діалог між Святим Престолом та Московським патріархатом.
Крім цього, офіційні відносини між містом-державою Ватиканом та Росією також складаються не дуже. Москва не сприймала і не сприймає Святий Престол і Папу Римського Франциска як посередника або переговорника між собою і Києвом. Спроби понтифіка виступити посланцем «човникової дипломатії», вирушивши до двох столиць, не зацікавили російське керівництво.
Думка експерта
Ігор Рейтерович, експерт-міжнародник:
- Римський понтифік справді міг би сприяти вирішенню конфлікта в Україні, оскільки має налагоджену комунікацію з багатьма світовими лідерами, у тому числі і з російським через патріарха Кирила. Папа Франциск міг би спробувати вирішити питання з українськими дітьми, яких вивезли до Росії.
Але вся проблема в тому, що інформацію про війну він отримує не від України, а від тих сторін, які мають проросійську спрямованість. Як, наприклад, від прем'єр-міністра Угорщини Орбана, якого днями відвідав Папа Римський. Причому йому треба спілкуватися не лише на рівні українського керівництва, а й створювати спеціальні комісії, які б доносили Святому Престолу реальну картину в Україні.
Крім цього, понтифіку потрібно відмовитися від політики «золотої середини» – і вашим, і нашим. І українцям, і росіянам. Якщо він це зробить і визначиться зі своєю позицією до російської агресії, то його роль у миротворчості справді була б більш ніж значущою.
