Шлюби укладаються на небесах, а сварки та розлучення відбуваються на землі. І багато пар не поспішають офіційно скріплювати стосунки, покладаючись на громадянський, а правильно говорити - фактичний шлюб як на гарантію легкого розставання з колишнім партнером.
Однак відсутність штампу в паспорті не завжди звільняє від проблем. Навіть роман, який ні до чого не зобов'язує, здавалося б, може стати предметом судового розгляду. Про підводні камені вільних стосунків, про їхні плюси та мінуси, а також про те, що змінила війна, дізнавалася KP.UA.
Ця історія відбулася не вчора і не місяць тому, але вона цілком реальна та багато в чому повчальна. Починалося все красиво: неодружений 40-річний бізнесмен із Одеси захопився третьокурсницею юридичного вишу. У п'ятницю ввечері він садовив дівчину до свого автомобіля, а в понеділок підвозив до університету. Пара приємно проводила вихідні.
Через рік панночка набридла підприємцю, і він запропонував розлучитися. А згодом отримав позов про... поділ спільно нажитого майна.
- Тезово це виглядало так: "ми проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, за час спільного проживання нами було придбано в автосалоні автомобіль "Лексус" вартістю 70 000 доларів США... Прошу припинити право спільної власності на нього, стягнувши 50% вартості на мою користь", - розповідає адвокат Валерій Судаков. - До цього додавались ПІБ п'ятьох свідків, які готові підтвердити спільне проживання.
У суді свідки - однокурсниці позивачки - дуже натурально пускали сльози, розповідаючи, яка чудова була родина. Як студентка доглядала коханого, як готувала йому смачні страви, як надихала порадами на фінансові подвиги, даючи можливість заробити на нову іномарку. Як мріяла про дитину від чоловіка і як зворушливо називала його батьків мамою і татом.
А потім, а потім!.. Він почав зраджувати, катаючи іншу на спільно нажитому «Лексусі»! Горда майбутня юристка змушена була піти, але у душі продовжує любити зрадника.
Жінка в мантії за суддівським столом кивала і робила позначки.
З боку відповідача також виступили п'ять свідків. Вони казали, що ніякої родини і близько не було. Мовляв, усе "спільне життя" полягало у походах нічними клубами. Запевняли, що готувати панночка не вміла зовсім і не намагалася вчитися, а свій бізнес підприємець із дівчиною не обговорював, оскільки вона для цього надто дурна. Батьки відповідача лише один раз бачили цю зазнобу та соромили сина за те, що зв'язався з "неповнолітньою". А розлучитися вирішив через апетити студентки, яка вимагала лише розваг та дорогих подарунків.
- Суддя теж уважно слухала, а під час особистої зустрічі порадила мені умовити клієнта по-доброму закрити питання, оскільки свідки з боку позивачки говорять переконливіше, і вона змушена буде визнати фактичний шлюб, - згадує Валерій Судаков.
У результаті сторони уклали мирову угоду. Зв'язок з юною дівчиною коштував бізнесмену 10 000 доларів. Цю історію не можна назвати типовою, але незвичайною теж.
У фактичного шлюбу немає чіткого правового регулювання. У Сімейному кодексі він із багатьох аспектів прирівнюється до офіційного, але з тією різницею, що сімейні стосунки треба довести. А ось тут багато залежить від внутрішнього переконання, симпатій – антипатій та особистого досвіду судді. Якби у нашій справі в залі засідань опинився чоловік, а не жінка, студентка з великою ймовірністю залишилася б ні з чим.
Головною перевагою фактичного шлюбу вважається легкість розлучення. Але це коли після остигання почуттів не включаються меркантильні міркування. За відгуками адвокатів, понад 99% заяв щодо поділу майна чи коштів у громадянському союзі – це спроба маніпулювати тривалістю та характером стосунків.
- Якщо шлюб оформлено офіційно, розподілу підлягає все нажите з моменту отримання свідоцтва про шлюб до моменту подання заяви про розлучення. Але тут можна грати термінами. Наприклад, якщо буде доведено, що сторони перестали жити однією сім'єю більше року, то придбане за цей час майно загальним не вважається, – каже Валерій Судаков. – Таким чином можна вивести з-під розподілу чи ввести автомобіль або будинок. У фактичному шлюбі початок і завершення стосунків спирається лише на слова сторін, що сперечаються, і свідчення свідків. У Сімейному кодексі сказано про тривалі стосунки, але скільки під цим розуміється часу і з чого починається відлік, пояснення немає.
У кодексі сказано, що чоловік та жінка мають вести спільне господарство. Але існує поняття екстериторіального чи гостьового шлюбу, який також може бути оформленим та неоформленим. Це коли партнери живуть окремо, але регулярно відвідують один одного, разом готують їжу, роблять прибирання, купують продукти та домашнє начиння. Чим не спільне господарство на два будинки?
Була така справа, коли позивачка намагалися довести гостьовий шлюб із «багатеньким Буратіно» на основі фотографій з курортів Червоного моря.
– Верховний суд ухвалив, що цього недостатньо, але чого має бути достатньо, не сказав, – зазначає адвокат.
Єдина умова, за якої фактичний шлюб не може бути визнаний за будь-яких обставин, – це перебування одного з партнерів в офіційному шлюбі. Реальному чи фіктивному - не має значення.
Діти, народжені у фактичному шлюбі, мають ті ж права, як і народжені в офіційному. Але є нюанси. Дитина, яка народилася в оформленій сім'ї, автоматично вважається дитиною чоловіка, навіть якщо зачата від сусіда. «Громадянський» батько має особисто з'явитися в РАГС і написати заяву про визнання сина чи доньки. У разі невиконання обов'язків щодо виховання та утримання дітей він зобов'язаний сплачувати аліменти.
Якщо чоловік не хоче визнавати своїми дітей жінки, з якою перебував у стосунках, мати має право довести батьківство через суд.
- До мене нещодавно звернувся клієнт, який після розлучення дізнався, що його колишня співмешканка вагітна і звернулася до суду, - каже Валерій Судаков. – Суд обов'язково призначає експертизу. Чоловік запитував, чи може уникнути досліджень, якщо не впевнений у своєму батьківстві. Я відповів, що експертизу він може проігнорувати, заощадивши близько 9000 гривень, але до повноліття дитини платитиме аліменти. Якщо одна зі сторін відмовляється від експертизи, а це може бути і жінка, коли на батьківстві наполягає чоловік, протилежний факт вважається встановленим. Тобто, відмовляється, наприклад, чоловік проводити експертизу, якщо жінка наполягає, що дитина від нього – суд у цьому випадку якраз і підтвердить його батьківство. Але й у протилежному випадку, якщо жінка запевняє, що дитина не від колишнього цивільного чоловіка, а від експертизи відмовляється, – тут уже суд стане на бік чоловіка, визнаючи його батьком.
Багато цивільних пар живуть, оформляючи дітей як народжених від матерів-одиначок. Розрахунок не лише на державну допомогу. Якщо стосунки розпадуться, мати з дитиною отримує незалежність від примх біологічного батька. Коли ж батьківство оформлене офіційно, а тато у бігах, без його згоди важко буде поміняти квартиру чи виїхати за кордон.
Головна проблема фактичного шлюбу – це спадок. Навіть якщо шлюб буде визнано судом, громадянська "половинка" покійного стає спадкоємицею лише четвертої черги – нарівні з вітчимом, мачухою, падчеркою, пасинком.
Питання легко знімається складанням заповіту, але люди похилого віку часто тягнуть із цим, боячись впасти в немилість дітей. Навіть якщо ті далеко і про них не дбають. А коли вмирає батько, заявляють про право на спадщину, виставляючи за двері людину, яка була з нею до останньої хвилини. Вимоги до спадкоємця в цивільному шлюбі куди серйозніші, ніж до пар, що просто розбіглися. Потрібно довести, що шлюб тривав не менше 5 років, що був спільний бюджет, купувалося майно для загального користування, за загальні кошти робився ремонт тощо.
Але бувають і нестандартні судові рішення, тому коли вмирає самотній чоловік, може з'явитися відразу кілька претенденток на статус цивільних дружин. Валерій Судаков згадує одну цікаву справу.
Помер релігійний єврей. Прямих спадкоємців немає, лише четвертої черги. З'являється жінка, яка каже, що жила з покійним у фактичному шлюбі понад п'ять років. Рідні в крик: який шлюб, ми тебе не бачили в очі, дід був імпотент! Жінка у відповідь: а інтиму й не було, у нас відбулася особлива духовна близькість згідно з віруваннями…
– Суд послався на правові звичаї, закон це дозволяє, і визнав право «духовної» дружини на її частину спадщини, – робить висновок адвокат.
До речі, в жодному кодексі не сказано про те, що до комплексу складових фактичного шлюбу має входити секс.
Окрім легкості розлучення, якщо все відбувається культурно, юристи відзначають ще один позитивний момент фактичного шлюбу. У зареєстрованому союзі подружжя несе солідарну відповідальність за борговими зобов'язаннями, а за вільних відносин цього немає.
Наприклад, якщо чоловік узяв у борг, не віддав і заліг на дно, кредитор не може через суд стягнути свої кровні зі співмешканки позичальника. А з дружини може, і навіть колишньої дружини, якщо на момент оформлення боргу вона була одружена з боржником.
Юристи розповідають, що під таким "соусом" примудрялися виводити будинки з іпотеки. Ось ще одна реальна історія з минулого.
Цивільний чоловік бере кредит, пара будує будинок, який апріорі перебуває в заставі, а коли все готово, перестає платити за рахунками. Банк пред'являє претензії на садибу, а жінка заявляє, що про кредит та заставу нічого не знала, вклала у будівництво свої гроші, є співвласником, тут живе та має на будинок право. Суд іпотеку скасовує, залишаючи банк ні з чим.
Щоправда, зараз такі речі важко провернути. При завіренні правочинів нотаріуси беруть у неодружених громадян заяву, що вони ні з ким не проживають однією родиною без реєстрації шлюбу.
А тепер про сумне. Війна повернула питання інституту шлюбу новою стороною. Узаконені та невзаконені чоловіки гинуть однаково. Але якщо законні дружини отримують одноразову допомогу у 15 мільйонів гривень, то незаконні не визнаються вдовами героїв. Брали неодруженого, неодруженого і вбито, кажуть їм військкоми.
У квітні мешканка Житомирської області, яка втратила громадянського чоловіка на війні, звернулася до суду для визнання неоформленого шлюбу з метою отримання одноразової допомоги. Перша та друга інстанції визнали законним їхній союз, але Міноборони подало касацію, і Верховний суд справу закрив, дійшовши висновку, що такі суперечки стосуються не цивільного, а адміністративного права (позов громадянина з державними органами. – Ред.). Тобто фактично цивільні вдови отримали можливість відстоювати свої права, але практично це дуже складно.
– Практика свідчить, якщо стосунки не оформлені, то й правовідносин немає. Тобто громадянська вдова не може отримати соцдопомогу за загиблого, - каже адвокат Олег Леонтьєв. – Особливо це стосується жінок, які у цивільному шлюбі оформлялися як матері-одиначки. У будь-якому випадку потрібно звертатися до суду, але справа не розглядатиметься у прискореному порядку – відбудеться повноцінний процес, де доведеться доводити спільне проживання, господарювання, вислухати свідків, аргументи іншої сторони тощо.
За державою - військовою частиною чи Міноборони - завжди залишається право оскаржити рішення суду, якщо воно буде винесено на користь дружини загиблого.
- У серпні 2022 року були ухвалені зміни до Закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Громадянські дружини виведені із категорії членів сім'ї. Навіть якщо буде встановлено факт спільного проживання без реєстрації шлюбу, це не означає, що жінка отримає виплати у зв'язку із загибеллю чоловіка під час виконання бойових завдань. Встановлений факт не може замінити реєстрацію шлюбу. Законодавство передбачає лише статус чоловіка чи дружини, – консультує адвокат Дар'я Панфілова. – У моїй особистій практиці були випадки, коли виплачували компенсації у рамках спадкового законодавства, якщо інших спадкоємців не було. Але не одноразову грошову допомогу від держави.
Шлюби військових, що почастішали, - це не просто емоційний порив, це також бажання захистити своїх жінок і дітей у випадку загибелі.