Зерно розбрату: чому Європа «боїться» українського експорту
Українське зерно, яке ще минулого року, здавалося б, чекав весь світ, сьогодні становить пряму загрозу європейським виробникам. Днями стало відомо, що Польща тимчасово призупинить закупівлю українського зерна, оскільки через його імпорт почалися проблеми з цінами на внутрішньому ринку.
Нагадаємо, що в січні Польща, Чехія, Болгарія, Румунія та Угорщина звернулися до Єврокомісії із проханням захистити їхні ринки від української продукції. Справа в тому, що частина експортного зерна осідає на ринках транзитних країн і чинить тиск на внутрішній ринок. Більше того: міжнародні трейдери нерідко заміняють українським зерном закупівлю у місцевих фермерів.
Чому Європа «боїться» українського зерна і як вийшло, що в період війни, коли посівні площі в Україні скоротилися, наш експорт виріс настільки, що європейські фермери збунтувалися? Відповіді на ці запитання KP.UA шукала разом із експертами.
Обвалили ціни
Зерно з України імпортується до Європи у рамках ініціативи «коридори солідарності». Воно транспортується від польсько-українського кордону до портів Балтійського моря, а щоб транзит був безперешкодним, мито на українську агропродукцію обнулили.
Проте «коридори», які мали стати інструментом, що допомагає боротьбі з голодом у світі, стали каналом для безпрецедентного безмитного імпорту до країн ЄС. Наприкінці минулого року Європа констатувала, що «коридори» на межі своєї пропускної спроможності. А в середині січня 2023-го у низці польських міст місцеві фермери вийшли на протести.
Аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак. Фото: facebook.com/maksymoryshchak
Зрозуміти протестувальників можна: спочатку передбачалося, що зерно через Польщу повезуть транзитом, але з'ясувалося, що його значна частина не просто осідає, а ще й переробляється на польському ринку. Це спричинило обвал цін на польське зерно.
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак наводить цифри: якщо 2021 року частка Заходу в зерновому експорті України становила 34%, то 2022-го вже 57% припало на країни Заходу та НАТО. За аналогічний період різко скоротився експорт зерна до Китаю (з 30% до 8%), а от голодуючі країни Україні так і не вдалося врятувати через політичні чинники.
«Скуповують зерно за безцінь і продають у Польщі»
За словами Орищака, багаті країни, розуміючи своєчасність гасел про боротьбу зі світовим голодом, закуповували про запас фуражні культури – насамперед кукурудзу. На цьому тлі минулого року почалися конфлікти: польські аграрії звинувачували нас у демпінгу.
– Цього року ситуація залишилася напруженою ще й через те, що до країн Африки активно постачала продукцію Росія, – пояснює Орищак. - У них вартість зернових з початку поточного року падала швидшими темпами, ніж в Україні та світі. Це стало стимулом зростання попиту на неї.
Під час війни через обмеження транспортних потоків, якими можна було працювати раніше, Україна відправляла товари туди, куди було можна, продовжує експерт. Колапс стався через те, що бізнес-складова стала для України пріоритетною, і замість відкритих шляхів до голодуючих країн ми спочатку відправляли товари до Європи, де ціна була більш вигідною. Цим і незадоволені європейські аграрії – адже насправді ми забираємо їхній ринок.
Аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. Фото: facebook.com/Олексій Кущ
Аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ також вважає, що звинувачення польських аграріїв у демпінгу зовсім не є безпідставними.
- Так звані перекупники, користуючись логістичними проблемами нашого аграрного сектору, за безцінь скуповують зерно та перепродують його у Польщі за демпінговими цінами одразу після перетину кордону між нашими країнами, – розповідає експерт. – Страждають від цього як наші фермери, у яких скуповують їхню продукцію за мінімальними цінами, так і польські, на ринку яких дуже дешево продається конкурентний товар. А парадокс полягає в тому, що Польща для нас не є пріоритетним ринком збуту зерна, але є критично важливою з погляду логістики.
Періодично у ЗМІ з'являється інформація про те, що українське зерно низької якості, але експерти, опитані KP.UA, із цим категорично не погоджуються.
Олексій Кущ каже, що наше зерно є якісним, але може продаватися під виглядом неякісного, щоб виправдати низькі ціни.
– Українське зерно якісне, – погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Наші чорноземи забезпечують більші та кращі врожаї, ніж у Європі, де немає чорноземів. Тож проблема не в зерні, а в тому, що наші хлопці почали шахраювати і продавати в Польщі те, що мало йти в інші країни. Причому через обнулення мита вартість українського зерна виявилася нижчою за собівартість виробництва зерна в Європі. Це вилилося у прямі збитки польських селян і призвело до конфлікту. Звісно, це неприпустимо.
Прийшли до консенсусу
«Польща тоне у зерні з України». Такі заголовки у польських ЗМІ лише підтверджували: зернова проблема, яка не вирішувалася місяцями, практично досягла піку своєї гостроти. Не дивно, що серед важливих тем переговорів у Варшаві, які мали провести президент Володимир Зеленський зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою, була й ситуація у польському сільському господарстві. Ще до візиту Зеленського повідомлялося, що переговори про український чинник в аграрному секторі Польщі будуть «довгими та змістовними».
7 квітня стало відомо, що Польща домовилася з Україною тимчасово припинити закупівлю українського зерна. Українська сторона утримається від експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника до Польщі до нового сезону. Продаж зернових Польщі відбуватиметься лише у разі дозволу Варшави.
– Ми запропонували певні рішення, які мають бути швидко впроваджені, бо сьогодні зрозуміло, що ці проблеми створюють нам головний біль, – заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, додавши, що Польща та Україна відкривають новий залізничний пункт перетину кордону.
Роль «митного складу»
Детальні домовленості України та Польщі поки що не розголошуються, але, каже Максим Орищак, найважливіше полягає в тому, що країни визначилися з конфліктною точкою та дійшли консенсусу. На думку експерта, потенційно ми можемо очікувати, що Україна домовилася з Польщею про взаємовигідні умови, щоби українська продукція не затримувалася в пункті прибуття.
- Думаю, порядок все ж таки наведуть і все працюватиме, як і замислювалося, - погоджується Олександр Охріменко. - Але ось репутаційні втрати швидко відновити не вийде. А потім ми дивуємось, чому нас не дуже поспішають приймати до ЄС. Ось саме через такі випадки, що деякі наші співвітчизники просто не можуть не шахраювати – така у них натура.
Олексій Кущ зазначає, що при невмілому модеруванні цей конфлікт міг закінчитися для нас великими збитками. Але після того, як президент Володимир Зеленський та польський прем'єр Матеуш Моравецький обговорили проблеми, спричинені українським зерном, Польща виконуватиме роль «митного складу». Тобто наше зерно проходитиме через Польщу транзитом без права розмитнення.
У свою чергу, поляки суттєво розширять для нас зернові коридори: балтійські порти, залізниця, термінали для зберігання зерна. Так українські фермери зможуть вийти на ліквідніші світові ринки та збільшити ціну реалізації зерна, а польські фермери перестануть отримувати збитки.
