Після того як Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт російського президента, у світі розгорілася дискусія, хто готовий це зробити, а хто - ні. Видача ордера на арешт передбачає, що 123 держави, які ратифікували Римський статут, зобов'язані заарештувати Володимира Путіна, якщо він перетне їхній кордон.
Щодо держав, які не ратифікували Римський статут, ордер на арешт Путіна не є обов'язковим, але не виключає його виконання, наприклад, каналами Інтерполу. Оскільки сам Путін до Гааги не поїде, то його пошуками і займатиметься Інтерпол. Але видавати чи не видавати диктатора - вирішуватимуть у тій країні, куди він ризикне приїхати.
KP.UA з'ясовувала, хто вже погодився затримати російського диктатора, а хто ще лише розмірковує над цією можливістю.
Канцлер ФРН Олаф Шольц особисто зазначив, що російському лідеру не вдасться "стрибнути" вище за закон і уникнути арешту в одній із країн МКС. А міністр юстиції Німеччини Марко Бушманн заявив: якщо президент РФ Володимир Путін опиниться на території Німеччини, місцева влада буде зобов'язана взяти його під арешт і передати представникам Міжнародного кримінального суду, який виписав ордер на арешт глави Кремля.
"МКС швидко зв'яжеться з Інтерполом і вимагатиме примусового виконання. Потім Німеччина буде зобов'язана заарештувати Путіна і передати його МКС, якщо він в'їде на територію Німеччини", - заявив Бушманн.
Навіть глава МЗС Бразилії, яка вважається союзником Росії, Мауро Вієйра заявив, що його країна є країною-підписантом Римського договору та учасником МКС, тому у разі візиту Путіна на територію держави на нього негайно очікують "наслідки". При цьому він констатував, що "залізна завіса" для лідера РФ опускається. Також він заявив, що питання з ордером на арешт Путіна "має розглядатися у контексті встановленої практики", з якою Бразилія хотіла б детальніше ознайомитися.
Міністр міжнародних відносин та співробітництва ПАР Наледі Пандор вважає, що уряду його країни доведеться обговорити ордер на арешт російського президента.
"Ми вивчимо положення нашого законодавства, ймовірно, проведемо дискусії у кабінеті міністрів, а також із нашими колегами в Росії, щоб визначити, як діяти далі". У серпні 2023 року Путін планує відвідати саміт БРІКС, який відбудеться у ПАР.
А ось у США склалася трохи подвійна ситуація. Державний секретар Ентоні Блінкен вважає, що європейські держави-підписанти Римського статуту мають виконати ордер на арешт президента Росії та видати його Міжнародному кримінальному суду.
"Я вважаю, що кожен, хто є учасником Міжнародного кримінального суду і має певні зобов'язання, повинен виконувати свої зобов'язання", - відповів держсекретар на запитання, чи в Європі затримають Путіна, якби він туди вирішив поїхати.
Водночас він ухильно відповів на запитання, чи чекала б та сама доля Володимира Путіна, якби той приїхав до США. "Не можу говорити наперед, тому що, очевидно, треба розглядати закони, а ми, як ви знаєте, не є учасником Міжнародного кримінального суду. Тому я не хотів би це обговорювати", - зазначив Блінкен, додавши, що Путін навряд чи планує приїхати до США найближчим часом.
Сполучені Штати не ратифікували Римського статуту (втім, як і Україна). Вважається, що Пентагон не хоче співпрацювати з Гаазьким трибуналом, побоюючись, що той може вимагати видачі американських солдатів, які вчинили злочини в Іраку, Афганістані та інших країнах.
Прем'єр-міністр Камбоджі Хун Сен вважає безглуздим сам ордер від МКС. Хоч азіатська країна і визнає рішення Міжнародного кримінального суду, глава держави сумнівається, що рішення хоч якось допоможе вийти із кризи. Більше того, Хун Сен побоюється, що в результаті рішення МКС може призвести до ядерної війни. «Хіба Путін погодиться бути заарештованим „по-хорошому“? Якщо МКС спробує заарештувати його, російська влада цього так просто не дозволить», — висловив стурбованість політик.
У Сербії, що ратифікувала Римський статут, до ініціативи МКС поставилися скептично. Президент країни Олександр Вучич вважає, що ордер матиме «дуже погані наслідки» і що дії МКС показують неготовність Заходу говорити про мир в Україні.
«Я не впевнений, що це було досить мудре рішення чи прораховане. Моє питання таке: тепер, коли ви звинуватили його (Путіна), з ким ви збираєтеся говорити?» - запитує Вучич. При цьому він прямо так і не відповів журналістам, як діятимуть сербські силовики у разі візиту Путіна, зазначивши лише, що це «безглузде питання».
У Китаї, де ніколи не визнавали юрисдикцію МКС, до ордера на арешт поставилися байдуже. Пекін закликав Міжнародний суд навчитися займати об'єктивну та неупереджену позицію й уникати подвійних стандартів.
«МУС має займати об'єктивну та неупереджену позицію, поважати юридичний імунітет, який має глава держави відповідно до міжнародного права», — заявив офіційний представник МЗС Китаю Ван Веньбінь. А глава КНР Сі Цзіньпін не лише приїхав із триденним візитом до Москви 20 березня, але й запросив російського президента відвідати Китай.
Глава адміністрації прем'єр-міністра сателіта Росії Угорщини Віктора Орбана Гергей Гуйяш взагалі заявив, що в цій країні не заарештуватимуть російського лідера, якщо він приїде до них. Гуйяш зазначив, що, відповідно до угорської правової системи, Будапешт не має законних підстав заарештовувати російського президента, хоча Угорщина підписала і ратифікувала Римський статут.
Україна не є учасницею Римського статуту – міжнародної угоди, на основі якої був заснований та діє МКС. Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році зробити це є одним із її прямих міжнародних зобов'язань. Однак у 2015 році наша країна повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних з моменту початку агресії РФ.
Міністр юстиції України Денис Малюська впевнений, що Україна ратифікує Римський статут, який є основою роботи Міжнародного кримінального суду, після завершення війни з Росією. Міністр також заявив, що негайна ратифікація Україною Римського статуту "практично нічого для нас не змінить з погляду юрисдикції", тому відстрочення ратифікації цього документа не є критичним.
Політолог Ігор Рейтерович звертає увагу, що ордер на арешт Путіна – це безпрецедентний випадок.
– Досі не було такого, щоб був виданий ордер на арешт глави такої великої країни, яка має до того ж ядерну зброю. Тому виникає питання щодо механізму притягнення його до відповідальності. Та й скепсис щодо конкретного арешту наразі виправданий. Тому що арешт Путіна малоймовірний, допоки він обіймає посаду президента Росії. Але це не скасовує того факту, що це рішення має політико-символічне та правове значення. Бо тягне за собою багато наслідків, – пояснює експерт.