Саміт COP27: Агресія Росії проти України вдарила по екології всього світу
Учора, 6 листопада, в єгипетському місті Шарм-ель-Шейху розпочав свою роботу кліматичний саміт ООН – 27-а Конференція сторін Рамкової конвенції ООН з кліматичних змін (COP27). У ньому беруть участь близько 30 тисяч людей, із яких понад 120 світових лідерів, серед яких буде і новий британський прем'єр Ріші Сунак.
Основна частина двотижневого саміту розпочалася 7 листопада. У понеділок та вівторок заплановано саміт світових лідерів, у рамках якого глави держав та лідери урядів виступлять із п'ятихвилинними зверненнями. Після цього переговори розпочнуть делегати конференції.
Цього разу менше обіцятимуть, але більше робитимуть
Дискусії на саміті будуть ґрунтуватися на звітах фінансового комітету ООН про кліматичне фінансування. Як йдеться на сайті ООН, на саміті країни хочуть скласти план реалізації "численних обіцянок" щодо боротьби зі зміною клімату, зокрема Паризької угоди щодо клімату.
Очікується, що на COP27 країни продемонструють, як вони планують скорочувати або запобігати викидам парникових газів, використовувати нові технології та відновлювані джерела енергії, підвищувати енергоефективність старого обладнання. У той же час, як зазначила пресслужба ООН, цього року буде дано "набагато менше обіцянок і прийнято менше зобов'язань", ніж у минулі роки, бо багато в чому минулі домовленості не було реалізовано.
У свою чергу, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав до термінових дій в умовах, коли "планета посилає сигнал лиха".
- Як переконалася Всесвітня метеорологічна організація, зміни відбуваються із катастрофічною швидкістю, руйнуючи життя та системи життєзабезпечення на кожному континенті. Ми повинні відповісти на сигнал лиха планети діями, амбітними, що заслуговують на довіру діями в галузі клімату. І місце для цього конференція COP27, а час – зараз, – заявив він.
Гроші бідним країнам
Делегати Конференції погодилися включити до офіційного порядку денного питання про виплати компенсацій багатими країнами бідним країнам, що є найбільш вразливими до змін клімату. Як нагадує "Голос Америки", останні 10 років багаті країни уникали обговорення цього питання, зокрема, про суми, які вони готові виділяти для допомоги бідним країнам у боротьбі з наслідками глобального потепління.
Президент COP27 Самех Шукрі заявив на пленарному засіданні, що це рішення створило «інституційно стабільний простір» для обговорення «нагального питання щодо механізмів фінансування».
Війна в Україні, різке зростання цін на енергоносії та ризик економічної рецесії з одного боку посилили небажання багатих країн обіцяти компенсації, з іншого – загострили потребу у цих коштах у бідних країн.
На COP26 минулого року в Глазго країни з високим рівнем доходів заблокували пропозицію про створення органу з фінансування втрат та збитків, натомість висловившись за трирічний діалог для обговорення фінансування.
Вперше Україна матиме свій майданчик для переговорів
На конференції ООН зі зміни клімату (СОР27) Україна представлятиме низку екологічних ініціатив у власному павільйоні.
- Україна на СОР 27 вперше матиме свій павільйон і представить низку ініціатив, пов'язаних із повномасштабним вторгненням Росії. Протягом двох тижнів заплановано велику кількість івентів та розгляд багатьох питань, починаючи від цифровізації та закінчуючи ініціативами у лісовій галузі, які мають запобігати зміні клімату, - йдеться у повідомленні Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України.
Також на СОР27 делегація України планує розпочати діалог із країнами світу щодо можливості розробки спільних підходів оцінки збитків навколишньому середовищу від військових дій.
Крім того, очікується низка переговорів, які дозволять отримати доступ до міжнародних екологічних фінансів та ринкових та неринкових механізмів регулювання викидів парникових газів.
Як розповів міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Руслан Стрілець, Україна планує провести низку переговорів, які дають змогу отримати доступ до міжнародних екологічних фінансів до набуття статусу члена ЄС.
Стрілець пояснив, що Україна запрошуватиме у свою локацію представників делегацій інших країн для проведення спільних заходів, а також щоб показати наслідки розв'язаної Росією війни. За його словами, розпочавши війну, Росія фактично зводить нанівець усі зусилля, які десятиліттями докладали цивілізовані країни для захисту навколишнього середовища та запобігання кліматичним змінам, і багато країн це розуміють.
Ситуація з кліматом стрімко погіршується
Як повідомляє The Guardian, звіт ООН на форумі COP27 показує, що світ зараз перебуває в глибокій кліматичній надзвичайній ситуації. Згідно з звітом, останні вісім років були найспекотнішими за всю історію спостережень. Узгоджена на міжнародному рівні межа глобального потепління в 1,5 градуса Цельсія (порівняно з доіндустріальним рівнем) нині навряд чи досягаєма.
У звіті Всесвітньої метеорологічної організації ООН (ВМО) розповідається, як рекордно високий рівень парникових газів в атмосфері піднімає рівень моря та танення льоду до нових висот та посилює екстремальні погодні умови від Пакистану до Пуерто-Ріко.
За оцінками ВМО, середня глобальна температура у 2022 році буде приблизно на 1,15 °C вище середнього доіндустріального рівня (1850–1900 рр.), а це означає, що кожний наступний рік, починаючи з 2016 року, був одним із найтепліших за всю історію спостережень.
Думка експерта
Олексій Якубін, політолог:
– Це саміт важливий, зокрема, через війну в Україні. Вона призвела до згортання зеленого курсу в енергетиці в усьому світі. Раніше в Європі та США існувала концепція переходу на «зелену енергетику» та відмови від копалин енергоносіїв – газу, вугілля та нафти. Російське вторгнення та санкції проти Росії вплинули на ціни на них і призвели до того, що країни почали відмовлятися від «зеленої енергетики». У Франції, Німеччині, наприклад, повернулися до ідеї повернення до атомних станцій. Тобто, по суті, плани щодо «зеленої енергетики» зруйнувалися. Тому на саміті знову обговорюватимуть, як знову повернутися до «зеленого курсу», зменшити викиди в атмосферу та інше.
