Президент Індонезії Джоко Відодо прибув до Києва. Він став першим з лідерів країн Азії, які відвідали Україну з початку війни.
- Одинадцятигодинна подорож поїздом з польського міста Перемишль до української столиці пройшла гладко і без заминок. Ми прибули на платформу 1 Центрального вокзалу Києва близько 08:50 за місцевим часом, де нас зустріли кілька українських офіційних осіб, - написав Відодо у Твітері.
Перед тим як зустрітись з президентом України, Відодо планує відвідати Ірпінь та Центр ендокринної науки та хірургії, трансплантації органів та ендокринної тканини в Києві.
Після Києва він повинен відвідати Росію для переговорів із Путіним. Він закликає президента РФ не лише до повного припинення вогню, а й до вирішення світової продовольчої кризи, що неможливо без розблокування українських портів та відновлення експорту добрив із РФ.
То хто ж такий самий Джоко Відодо? Він досить яскрава і примітна особистість. Народився він у 1961 році у місті Суракарта у родині яванців. При народженні хлопчик отримав ім'я Мульйоно, однак через те, що дитина часто хворіла, батьки змінили його на Джоко Відодо, де «Відодо» по-яванськи означає здоровий.
Після перемоги на президентських виборах у 2014 році висловив бажання, щоб його називали на прізвисько – Джокові. Президент четвертої за розміром населення країни світу повідомив, що називати його на ім'я Джоко було б незручно, а "пан Відодо або президент Відодо" звучало б дивно. "Президент Джокові, або просто Джокові", - таку назву воліє президент Індонезії.
Індонезійські ЗМІ з'ясували, що прізвисько "Джокові" дав майбутньому президенту француз, який був його клієнтом, коли Джоко Відодо був бізнесменом та продавав меблі. Іноземець на ім'я Бернар контактував в Індонезії з кількома людьми на ім'я Джоко і запропонував Відодо додати до імені частку "ві" з прізвища, щоб виділитися в їхньому ряді.
Але в дитинстві через бідність батьків він був змушений заробляти на життя, працюючи вуличним рознощиком та вантажником. Навчившись у батька теслярському ремеслу, виготовляв продаж сувенірні вироби, пізніше - меблі. 1985 року закінчив Університет Гаджа Мада за спеціальністю інженера лісового господарства. Після закінчення університету недовгий час працював у державній деревообробній компанії, потім розпочав власний бізнес у цій же галузі. На початку 2000-х років керував великою меблевою фірмою.
2005 року обраний мером Суракарти. Під його керівництвом у місті було проведено масштабні соціально-економічні та адміністративні перетворення. Проведені реформи значно зміцнили реноме міста як на національному, а й у регіональному рівні. У 2012 році він отримав Всесвітню премію для мерів 3-го ступеня за «трансформацію міста, яке страждає від злочинності, до обласного центру культури та мистецтва та міста, привабливого для туристів».
Цього ж року Джокові став губернатором Джакарти. Згодом здобув перемогу на чергових президентських виборах, що відбулися 9 липня 2014 року. За даними журналу The Economist, Джокові любить слухати рок-музику на високій гучності і колись володів гітарою з автографами учасників гурту Metallica.
Одружений. Дружину Джокові звуть Іріана, в їх сім'ї троє дітей - Гібран Ракабумінг, Кахіянг Аю та Каєсанг Пангареп.