Що розповів на відео СБУ Медведчук про Порошенка
Служба безпеки України опублікувала відео, на якому затриманий Віктор Медведчук дає свідчення проти Петра Порошенка у справах про закупівлю вугілля у «Л/ДНР» та виведення з державної власності частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок».
– Описуючи суть схеми, Медведчук деталізував роль у ній колишнього президента Петра Порошенка. А саме, що той не лише звернувся до Медведчука з проханням сконтактувати з керівництвом РФ, а й забезпечив прийняття необхідних рішень в усіх українських інстанціях, - повідомили у СБУ.
Медведчук сказав, що "необхідно було виконати низку дій", "щоб цей трубопровід став приватною власністю, а за фактом – власністю самого Порошенка".
– Суди, прокуратура, Антимонопольний комітет, Фонд держмайна – всі вони приймали рішення, звісно, необхідні для особистих інтересів президента Порошенка, – цитує Віктора Медведчука Служба безпеки.
Затриманий запевнив, що питаннями трубопроводу займався на прохання екс-президента. За рік роботи трубопровід заробив для його власників удвічі більше коштів, ніж було вкладено у його викуп – до 42 млн доларів. З травня 2019 року, після припинення повноважень Порошенка, прокачування дизеля через магістраль припинилося.
Крім того, Медведчук розповів деталі налагодження у 2014-2015 роках механізму закупівлі вугілля для потреб енергетики України на тимчасово окупованих територіях так званих "Л/ДНР", "практично у ватажків бойовиків".
- У цьому була задіяна фактично вся верхівка державного апарату, починаючи з Президента і закінчуючи міністрами, правоохоронцями і тими, хто безпосередньо реалізовував цю схему, – наводять слова Медведчука.
Він назвав прізвища колишнього голови Національного банку Валерії Гонтарєвої, екс-нардепа Ігоря Кононенка та інших чиновників часів президентства Петра Порошенка.
У СБУ зазначили, що слідчі дії із затриманим продовжуються.
Розшифровка свідчень Віктора Медведчука:
Звичайно, це завжди робилося на прохання пана Порошенка. Ви уявляєте скільки разів мені хотілося сказати: "Так ні, шановний". Трубою я почав займатися на прохання Порошенка. І якби сказали, що це “труба Порошенка”, це більше пасувало б. Не тому, що я зараз хочу або збираюся виправдатися. Я по життю ніколи не виправдовуюсь. Якщо є факт, то я його визнавав.
Так, у 2016 році президент Порошенко звернувся до мене з проханням з огляду на мої контакти та ставлення до мене серед керівництва РФ про покупку труби або “Прикарпатзахідтрансу”, який володів цією трубою з постачання дизеля в Україну та Європу.
Він звернувся до мене, щоб я переговорив із президентом РФ Володимиром Путіним, щоб “Транснафта” змогла продати цю трубу і для того, щоб можна було викупити трубу, як потім з'ясувалося, паном Порошенком.
Для того, щоб трубопровід став приватною власністю, а за фактом власністю Порошенка, необхідно було вжити низку дій, починаючи із залучення судової системи, яка заперечувала трубопровід як власність “Транснафти” та було винесено рішення про те, що це власність України. Потрібно було зробити все, щоб "Транснафта" знову володіла і цією трубою.
І тут пан Порошенко вирішував усі питання як судової системи, так і адміністративних органів через можливості посади президента. Суди, прокуратура, Антимонопольний комітет, Фонд держмайна ухвалювали рішення на користь особистої вигоди Порошенку. Скільки грошей витратив на покупку труби пан Порошенко? За офіційними даними, 23 млн доларів. Гроші виводилися через фіктивні договори, контролював його найближчий фінансовий помічник Макар Пасенюк.
Виникає питання: а скільки заробляла труба, яка прокачувала дизельне паливо в Україну та Угорщину? Майже за рік роботи більше ніж удвічі від суми, що були сплачені за трубу. 41-42 млн доларів.
Дії з прокачування трубою припинилися у травні 2019 року, тобто після закінчення президентських повноважень пана Порошенка.
***
У листопаді-грудні 2014 року - на початку 2015 року в Україні було збудовано чітку систему закупівлі вугілля у невизнаних “ЛДНР”. І в цьому було задіяно майже всю верхівку держапарату: починаючи від президента, закінчуючи міністрами, правоохоронцями. Президент Порошенко за допомогою своїх підлеглих, таких як Демчишин, Кононенко, Гонтарева, генпрокурора, голови МВС вибудовували систему, що це вугілля має надходити з Донбасу на вигідних умовах.
Пан Кононенко, народний депутат, запропонував кандидатуру Кузяри, щоби організувати схему постачання вугілля. Минулий міністр енергетики Продан не погоджувався із покупкою вугілля на Донбасі та відстоювати схему купівлі південно-африканського вугілля.
Міністр Демчишин, який прийшов на зміну, робив усе, щоб ця схема працювала як годинник. Він призначав керівників Луганськвугілля та шахти імені Кисельова представників неконтрольованих територій, реєстрував ці кроки, щоб ці ланки були зручними для реалізації вугілля.
Гонтарева мала відкрити рахунки на неконтрольованій території, в Донецьку та Луганську. Таке завдання стояло, щоб реалізувати головний принцип безготівкового розрахунку за вугілля. Гонтарева через кілька днів відмовилася, однак було ухвалено рішення постачати туди гроші через систему інкасації, що здійснювалося СБУ та паном Грицаком, який був першим заступником голови СБУ та керівником АТО.
***
У цьому була моя роль, що стосувалося керівництва РФ, де була моя допомога в домовленостях. Розповівши це, я не розраховував, щоб до мене змінилося ставлення. Я хотів, щоб факти, чим займався Порошенко, стали відомі.
Довідка
СБУ затримала Віктора Медведчука 12 квітня після втечі з-під домашнього арешту на початку повномасштабного вторгнення Росії. 2021 року спецслужба оголосила йому кілька підозр: у скоєнні державної зради, сприянні діяльності терористичної організації та замаху на розграбування національних ресурсів на тимчасово окупованій території Криму.
Одна із справ стосується організації незаконних схем постачання вугілля з тимчасово окупованих територій. Паливо купувалося за готівку, і таким чином проросійських терористів профінансували на 200 млн гривень. Інше – незаконне заволодіння ділянкою державного нафтопроводу вартістю понад 200 млн грн. У лютому 2021 року РНБО повернула трубопровід у державну власність.
