Вперше в історії Пулітцерівської премії у номінації «Особлива згадка» було названо не американських громадян, не окреме видання, а всіх без винятку журналістів України. Що це означає, «КП в Україні» розповів голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко.
- У цьому випадку не йдеться про гроші. Це потужний сигнал моральної підтримки від найпрестижнішої у світі професійної премії. Номінація, в якій було відзначено українських журналістів, не є обов'язковою. Вона додаткова, оголошується поза межами оприлюдненого конкурсу, - пояснює Сергій Томіленко.
Глава НСЖУ зазначає, що Пулітцерівська премія присуджується американським громадянам за роботи, які були представлені на конкурс торік. Те, що для України зробили виняток, є дуже знаковим моментом.
- Організатори конкурсу публічно засвідчили мужність українських журналістів, які за умов війни виконують свої професійні обов'язки – під бомбардуваннями, в окупації, в евакуації, - каже наш співрозмовник.
Сергій Томіленко наголошує, що премію отримала не Національна спілка журналістів України як професійна організація, а всі українські журналісти. Тому особисто він із Пулітцерівською радою не виходив на зв'язок, але, можливо, такий контакт відбудеться пізніше з ініціативи організаторів конкурсу.
- Чи буде якась процедура вручення диплома або іншого знака, стане відомо пізніше. Для нас наразі головне, щоб про українських журналістів, про їхнє правдиве висвітлення російської агресії дізнався увесь світ, - робить висновок Сергій Томіленко.
Вперше номінація «Особлива згадка», куди й потрапила Україна, з'явилася 1930 року. Нею був відзначений американський репортер Вільям Даппінг за репортажі з Обернської в'язниці, де у 1929-у стався найсильніший заколот. Номінація не є регулярною і вводиться на розсуд конкурсної комісії, коли вона хоче виділити особу, яка створила важливу подію в житті Америки чи всього світу.
Так, у 2007 році в «Особливій згадці» були два номінанти – це фантаст Рей Бредбері та композитор Джон Колтрейн, який отримав премію посмертно. У 2008 році був відзначений співак, композитор та поет Боб Ділан за особливий внесок у розвиток популярної музики.
У 2010 році премію посмертно отримав Хенк Вільямс, якого називають батьком сучасної музики у стилі кантрі, після чого номінація не оголошувалась аж до 2019 року. Тоді її отримали співачка Арета Франклін, яка померла роком раніше, і редакція газети Capital Gazette в Аннаполісі. Цікаво, що Пулітцерівська рада виділила 100 000 доларів на розвиток цього видання, з чого можна зробити висновок, що грошовий супровід номінації теж не обов'язковий, а присуджується за бажанням ради.
2021 року номінантом «Особливої згадки» стала юна американка Дарнелла Фрейзер, яка зняла на відео вбивство поліцейськими темношкірого Джорджа Флойда, що викликало хвилю жорстоких протестів проти расизму по всій Америці.
Датою заснування Пулітцерівської премії вважається 17 серпня 1903, коли газетний магнат Джозеф Пулітцер склав свій заповіт, виділивши 2 мільйони доларів на заснування фонду свого імені.
Пулітцер помер у жовтні 1911 року, а першому лауреату премію було вручено 1917-го. Її отримав американський журналіст Герберт Байярд Своуп за серію матеріалів газети The New York World під назвою «Зсередини Німецької імперії».
З того часу результати конкурсу на Пулітцерівську премію оголошуються щорічно у низці номінацій з журналістики, літератури, музики. До 2017 року розмір премії становив 10 000 доларів, після – 15 000 доларів.
Знаменита Золота медаль, що стала символом премії, вручається лише в одній номінації - "За служіння суспільству". Але насправді вона не золота, а виконана зі срібла і лише вкрита позолотою.