Леонід Кравчук - «КП в Україні»: про майбутнє Росії, особисту роль в історії та про пам'ятник
Леонід Макарович наше видання шанував і навіть любив. За довгі роки наші кореспонденти взяли у нього десятки інтерв'ю. Для нього не було заборонених тем. Чесно відповідав на будь-які питання. Про політику, парламент, роль президента. Згадував деталі підписання історичних Біловезьких угод. А ще залюбки ділився особистим. Згадували...
2020 рік
Леонід Кравчук: « Мене обрали в умовах небаченої для СРСР конкуренції – 6 осіб »
Леонід Макарович згадував, як проходили перші вибори президента в історії України.
- Навколо вашого обрання були якісь кулуарні інтриги, як у нинішньому українському парламенті?
– Інтриг як таких не було, але була небачена для Верховної Ради УРСР конкуренція. Якщо за радянських часів на посаду голови був лише один кандидат, якого заздалегідь визначали у ЦК Компартії у Москві та Києві, то 1990 року на цю посаду балотувалися аж 6 осіб. Я – від Компартії, львів'янин академік Юхновський – від демократичних сил та ще кілька людей від громадських організацій та рухів. Небачений для радянського законодавчого органу розгул демократії! Доходило до того, що деякі кандидати на посаду голови Верховної Ради УРСР не знали, що говорити з трибуни, коли їх викликали розповісти про свої плани на цій посаді.
2019 рік
Леонід Кравчук про перший день президентства: « Розгубився. Прийшов на роботу, а довкола – нікого »
5 липня 1991 року було засновано посаду президента України. Першим став Леонід Кравчук. Про те, як це було, він розповів "КП в Україні".
- Ну ось Україна все ж таки незалежна, а ви перший її президент. Що відчували на новій посаді?
- Прийшов на роботу, сів у крісло і думаю – який документ першим приймати? Розгубився. Я зайшов до абсолютно порожнього кабінету. Навколо – нікого.
Це сьогодні прийшов Володимир Зеленський, а там на нього чекають підлеглі, Адміністрація заповнена, є архіви, є досвід плюсів та мінусів попередників. А у мене нічого.
І прийняти рішення – що це погано, а це добре… Та чорт його знає.
Покликав колег, які були зі мною на виборах і за головування, і давай думати, з чого починати. Ну, і першими указами створили Апарат президента.
2019 рік
Леонід Кравчук: " У мене було 12 днів на звільнення кабінету, а зараз програвшему дали цілий місяць "
У дні передачі влади від Петра Порошенка Володимиру Зеленському перший президент давав поради новому главі держави та згадував, як сам покидав цю посаду.
- З яким почуттям ви залишали посаду президента?
- Дуже спокійно. Пам'ятаю, як прийшов другого дня після поразки в Адміністрацію президента. Був ранок. Вривається до мене в кабінет лікар і каже: «Давайте тиск міряти!». Я питаю, чого так раптом. А він мені: «Ну як же, ви таке пережили, стрес-то який». Думаю, ну гаразд, наполягаєш, ну на. Знімаю піджак, закочую сорочку. 120/80 - тиск як у космонавта.
Лікар у шоці. Апарат, каже, зламався, треба бігти за іншим, не може бути таких показників. Виміряли ще раз. Знову ті самі. Лікар нічого не розуміє. Запитує в мене: "Та як же так можливо?". А я йому спокійно відповідаю: «Я був готовий до будь-яких результатів, програю чи виграю».
Посада президента не вічна, і стають ним не по крові, не передається це звання від батька до сина. Усе з волі народу. Народ дав владу, він її й забере.
2016 рік
Леонід Кравчук: « У Біловезькій пущі Єльцин не вимагав повернути Крим »
Політик розповів нам про ключовий момент в історії країни – підписання Біловезьких угод:
- Не минуло й півроку після підписання Біловезької угоди, як почали відроджуватися ідеї створення нових спілок, нової імперськості. І зараз деякі країни пострадянського простору продовжують жити за старими уявленнями. А їхні керівники рішуче відмовилися від ключових принципів Біловезьких угод – поваги до територіальної цілісності, суверенітету.
2015 рік
Леонід Кравчук: « Позував для пам'ятника Щорсу, але не заперечую, якщо його знесуть »
У розпал декомунізації та з приводу демонтажу пам'ятника Щорсу у Києві Леонід Макарович поділився з нами своєю думкою. Відомий факт – він брав участь у створенні пам'ятника.
- Леоніде Макаровичу, розкажіть, як вийшло, що ви позували для пам'ятника Щорсу?
- Це було 1954 року, мені було двадцять років, навчався тоді на другому курсі. Для мене це був звичайний епізод із життя студентства.
Ще студентом Леонід Кравчук став моделлю пам'ятника Щорсу. Фото: Оскар Янсонс
2013 рік
Леонідові Кравчуку - 79 років: « Ніколи пишно не відзначав свій день народження і не маю наміру бенкетувати »
Це інтерв'ю було присвячено сімейним традиціям. І Леонід Кравчук поділився особистим захопленням.
- Одне з ваших захоплень – полювання. Полювали вже цієї зими?
- Так, я був на полюванні. Але, знаєте, я полюю дуже вибірково. Наприклад, не полюю на оленів, лосів, козочек. Тільки на кабана. Але якщо я бачу, що біжить самка, то ніколи в неї не стрілятиму. Адже, як правило, самка у череді йде першою. Тому не стріляю у першу тушку.
Для мене полювання – це спілкування з природою. Не підтримую тих людей, які полюють заради вбивства тварин.
2013 рік
Леонід Кравчук: «Досить ходити навколо депутатів, як кіт навколо каші! »
За часів, коли він очолював Конституційну асамблею, з вуст Кравчука іноді звучали дуже різкі висловлювання:
– Якщо якась із партій відмовиться голосувати за вивірений до коми проєкт – задушать амбіції чи корпоративні цілі, – у нас буде можливість сказати людям: ось вам ваші «хлопці», у них інші цілі. Тоді я звернуся до народу, спитаю: що нам робити далі? І народ відповість: проголосуємо замість Верховної Ради.
Потім – лише референдум, іншого виходу немає. Якщо будемо навколо депутатів ходити, як кіт навколо гарячої каші, вони всерйоз подумають, що такі вже важливі.
2011 рік
Леонід Кравчук: « Я нікому не робив зла »
Ми вітали Леоніда Макаровича у його кабінеті з днем народження, а він розповідав нам про свої дитячі спогади:
- Я виріс у селі, де немає звичаю святкувати дні народження, навіть дитячі. Але коли мені виповнилося 6 років, до нашої сільської хати на кордоні з Польщею прийшли родичі, мої дядьки та тітки (а їх було дуже багато). Мене посадили на велику – з мене самого розміром – подушку, взялися за її краї та почали підкидати догори. Цілих шість разів.
2010 рік
Леонід Кравчук: «Жінки, які думають, що одяг – головне, помиляються »
Ця наша бесіда відбулася на показі дизайнера Олени Даць, котрий відвідав Леонід Макарович. Крім усього іншого, він говорив і про особисті переваги в моді:
- Удома люблю спортивний одяг, який не сковує рух. Хоч і джинси мені не чужі, але не вузькі, вільні. Я гуляю в них із своїми собачками.
2007 рік
Леонід Кравчук: « Коаліцією я задоволений »
Леонід Макарович довго і докладно розмірковував про внутрішню політику, про перспективи щойно створеної коаліції і торкнувся теми відносин України з Росією:
- Думаю, неправильно розділяти режим на московський та київський: і тут і там умертвляли людей (мова про Голодомор. - Прим. авт.). Чого ж вони кидають каміння на українську землю?
Я вам скажу чому. Вони й досі не можуть зрозуміти, що Україна – не частина Росії. Поводитися з Україною таким чином негідно, і я ніколи не думав, що Росія, маючи великий досвід, буде так незграбно і примітивно діяти в той час, як Україна сумувала за мільйонами загиблих. Це політична дикість, варварство. Це некоректно, нетактовно та безвідповідально.
