14 листопада
Завантажити ще

У Молдові не хочуть вірити, що до них прийде війна

У Молдові не хочуть вірити, що до них прийде війна
Фото: ФБ Наталія Буга

Британське видання The Times налякало жителів Молдови, виклавши отриманий зі своїх джерел план Путіна з нападу на країну. У «плані» передбачається і визнання незалежності Придністров'я і мобілізація жителів регіону для війни в Україні (як наслідок визнання), і численні провокації з обстрілами та вибухами (можна вважати це «причиною» для визнання).

Як приклад, пред'явили обстріл будівлі міністерства держбезпеки ПМР у Тирасполі 25 квітня і телерадіовишки в селі Маяк тоді ж. Плюс на територію авіаційного майданчика військової частини в Парканах з дрону було скинуто два вибухові пристрої, що додало нервозності всьому невизнаному регіону. І за кілька годин десятки, а то й сотні автомобілів із громадянами вже стояли на виїзд біля кордону.

- Моя вагітна дочка із зятем поїхали спочатку до Варниці, це село прикордонне, а потім рушать до Кишинева. Нам страшнувато, що може початися якась плутанина. Не те, щоб ми сильно злякалися, але вони поїхали. На пункті пропуску, на кордоні Придністровської Молдавської республіки, сказали, що їдуть до лікарні до лікаря – прикордонники їх нормально пропустили, особливо машину не оглядали. У черзі простояли близько години, але виїхали, дякувати богу, – розповіла «КП в Україні» мешканка Тирасполя Оксана Чебан.

За її словами, в новинах сказали, що обстріл Придністров'я ведеться з України, але вона не вірить, бо розуміє задум Росії. Особливо це стало зрозуміло після розсилки смс-оповіщень на телефони, мовляв, громадяни, готуйтеся, Україна вдарить по Придністров'ю.

- Ми вже все побачили та знали, що відбувається в Україні. Просте питання: навіщо Україні, яка веде таку тяжку війну з Росією, витрачати снаряди на провокації у нас? Ні, це Росія: спочатку вони скажуть, що нас обстрілюють і утискають, потім прийдуть «звільняти», а потім розпочнеться війна та розруха. Не хочу я цього, і ніхто не хоче! – каже Оксана. На питання, як вона віднесеться до того, що Росія визнає незалежність Придністров'я, жінка махає рукою:

– Ой, я не знаю, що воно буде! Ми вже за 30 років звикли жити, як живемо. Ну, визнає – і що зміниться? Чи почне наших чоловіків на війну тягнути, як у Донецьку та Луганську? Тоді не треба визнавати нас, якось самі проживемо.

Зібрала «тривожну сумку»

Житель містечка Кодру, що під Кишиневом, Віктор Криленко пояснює: паніка неправдива, нічого не буде.

- Молдова давно заявила, що не збирається до НАТО, лише до Євросоюзу. Тому нічого нам не буде від Росії, їй головне, щоб не до НАТО Молдова пішла. Ми ж взагалі нейтральні, ні з ким не воюємо, – запевняє пенсіонер.

З ним не погоджується його син, співробітник IT-компанії Антон. Він каже, якщо буде розіграна карта війни, мирному життю Молдови настане кінець.

- Розумієте, зараз уже точиться боротьба з потоками контрабанди, а Придністров'я – це ж і був контрабандний хаб. Ще й під охороною російських солдатів. Можливо, шлях «контрабасу» в Україну перекривається, от і хвилюються у Росії, – вважає Антон. – Оскільки йдеться про втрату великих грошей, Росія запросто може розпочати «військову операцію» - і ми матимемо те саме, що й в Україні.

Як другий варіант, молода людина розглядає спроби Росії вторгнутися у Придністров'я з метою нападу на Одесу із заходу. Або на саму Молдову.

- Вже почали ходити байки про молдавських нацистів та утиск російськомовних. То на ринку, то на автобусній зупинці хтось заведе розмову. Його обривають, звісно, але люди починають хвилюватись. Хоч і вірять, що до цього не дійде, – міркує Антон. Він не виключає диверсій, подібних до тих, що вже були.

За словами молдаван, непомітно, щоби в країні десь почався хаос. Життя тече неквапливо, молдавани приймають біженців з України, допомагають їм з облаштуванням та роботою – і слухають, про що розповідають мешканці Київської області, Херсона, Одеси…

- Я працюю у соціальній службі і часто спілкуюся з біженцями. Після їхніх розповідей одного разу я прийшла додому і зібрала «тривожну сумку» - склала всі документи та готівку в один рюкзак, поставила біля дверей у передпокої. Чоловік і діти подивилися на мене, як на божевільну, а я спробувала їм пояснити: може статися все що завгодно і коли завгодно. Вони не зрозуміли, але й рюкзак не прибрали, – поділилася у соцмережах мешканка Кишинева Софія.

На кордоні Придністров'я вишикувалася черга з машин. Фото: REUTERS/Vladislav Culiomza

На кордоні Придністров'я вишикувалася черга з машин. Фото: REUTERS/Vladislav Culiomza

Вивезли дітей

Поки мирні громадяни Молдови прикидають, чи нападе Росія на них чи ні, у Придністров'ї вже оголосили «червоний рівень» терористичної небезпеки, а МЗС різних країн попросили своїх громадян залишити територію Молдови та Придністров'я. Поки що все схоже на легке «похитування» ситуації, мета якої – подивитися, як поведеться Молдова. Чи повертатиме Придністров'я? Чи допомагатимуть США та Румунія, члени НАТО? Втім, навіть у невизнаній Придністровській республіці намагаються не залякувати населення, хоча аргумент у них один – Росія не дозволить Молдові знову пригнічувати гордих придністровців.

І одразу ж з'явилася інформація від молдавської розвідки про кібератаки кремлівської хакерської групи Kilinet на веб-сайти уряду Молдови. Замигали новини про появу в Чорному морі підводних човнів, озброєних крилатими ракетами «Калібр», які можуть ударити не лише по Україні, а й по Молдові. Нагнітання йде потихеньку, не поспішаючи, наче з прорахунком кожного кроку. Начебто хтось не хоче повторення головної російської помилки в Україні – недооцінки та неправильного трактування ситуації з боєздатністю країни.

- Ми поки що тут, нікуди не їдемо, але деякі мої знайомі всерйоз збираються виїхати за кордон. Для всіх це називається «з'їздити у відпустку», щоб ніхто не переживав. Друзі вивезли дітей до Румунії до рідні, щоб якщо не дай боже почнеться – малюки не постраждали. Але в основному, поки що йдуть розмови, всякі припущення – а так, щоб паніка чи продукти з магазинів почали пропадати, такого немає, - каже Оксана Чебан.

Загальний настрій у Молдові можна назвати вичікуванням. Ніхто не хоче вірити в те, що ласкаві травневі дні та спекотне молдавське літо можуть наповнитися війною та стражданнями.