На тлі військових невдач в Україні Росія намагається активувати ще одну проблемну точку на кордоні з нашою країною – невизнане Придністров'я. У Москві вже заявили, що там нібито утискають російськомовних, що не відкидає спроб росіян пробитися до цього анклаву. Про мотиви Росії, настрої в Молдові та можливу загрозу нашій країні з цього напряму «КП в Україні» запитувала у директора центру громадських досліджень «Український меридіан» та експерта з Придністров'я Дмитра Левуся.
- Росія хоче пробити коридор до невизнаного анклаву Молдови. Навіщо вона їй потрібна, адже там немає ні води, ні електроенергії для Криму?
- Коридор до Придністров'я – частина плану з окупації півдня України. Придністров'я лише доповнення до нього, щоб краще контролювати Молдову та плацдарм для своїх експансіоністських намірів.
– Україна спробує цього не допустити, а як Молдова до цього ставиться? Президент Молдови Майя Санду чомусь звинувачує не Росію, а невизнане Придністров'я у провокаціях. Чому молдавське керівництво так обережно ставиться до Росії?
- Справа в тому, що ця ситуація для Молдови є досить складною. З одного боку, має місце певний інфантилізм молдавської влади. До неї досі не прийшло розуміння того, що світ змінився і Росія грає у ньому роль агресора. І що треба зрештою відмовлятися від нейтралітету і приймати чийсь бік.
Окрім цього, є й прагматичні речі.
Для Кишинева конфлікт із Росією сприймається як надмірно загрозливий. Тому що Москва має такий важіль тиску, як постачання газу, який до того ж ще й йде через територію Придністров'я. Тобто існування цього анклаву – своєрідна гарантія постачання російського газу. Ну і в керівництві Молдови є ще багато людей, які орієнтуються на Москву. Тому молдавська влада намагається надмірно не конфліктувати з Росією.
- Але президент Молдови Майя Санду вважається прозахідним політиком. Як вона припускає таку лояльність до Москви?
– Це особливості Молдови. І не варто переоцінювати прозахідні настрої у цій країні. Картини світу, в якому живе Україна та в якому живе Молдова, дуже відрізняються. Кишинів боїться відновлення конфлікту у Придністров'ї. І це визначає і характер молдавської влади, і спотворене сприйняття світових реалій.
- А як прості громадяни у Молдові ставляться до Росії?
- Тут існує різниця у регіонах Молдови. Наприклад, Гагаузька автономія на півдні країни традиційно тяжіє до «російського світу». Також такі настрої є на півночі країни. Але говорити, що вся Молдова схильна до цього, зараз не можна. Але й радикального ставлення до Москви також у країні немає. Загалом, це врівноважено-нейтральне ставлення.
Але в цей же час і в Придністров'я склалися дуже специфічні відносини з Росією. Причому не завжди дружні. Тираспіль через залежність від Молдови та від спокійного життя останніх десятиліть, насправді, не дуже зацікавлений у ескалації стосунків із Кишиневом та Києвом.
У 2008 році, наприклад, Тирасполь був дуже незадоволений тим, що Росія визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії, а його не визнала. Тому влада Придністров'я просто зараз без радості «відпрацьовує» нинішню ескалацію в регіоні через вимоги Росії.
- Чи може Молдова протистояти агресії? Президент Санду заявила, що країна не має повноцінної армії.
- Ну, яка-небудь армія в Молдові все ж таки є. Але вона, як і служба безпеки, зараз перебуває у критичному стані. Тому зараз можна говорити, що два російські батальйони чисельністю 1200 чоловік і армія Придністров'я 11 тисяч осіб становлять певну загрозу для Молдови.
- Чи можливе нове протистояння між Молдовою та Придністров'ям?
- Зацікавлення в цьому у обох сторін точно немає. Придністров'я дуже інтегроване в економічну систему Молдови і через неї торгує із Заходом. Але за втручання зовнішніх сил – Росії, яка зацікавлена у дестабілізації ситуації в регіоні, та великом її впливі на керівництво Придністров'я, цього виключити не можна.
- Чи є загроза для України з боку Придністров'я?
- Так, є загроза нестабільності. Хоча б тому, що на контроль кордону із Придністров'ям Україна відволікає свої збройні сили. Все-таки 11 тисяч озброєних людей у Придністров'ї, озброєних танками та артилерією, не можна списувати з рахунків. І другий момент – у разі, коли Росія досягне успіху на півдні України, наприклад, біля Одеси, то ці сили можуть бути використані як додатковий удар по нашій країні. Але прямий наступ та агресія з боку Придністров'я – неможливі.