19 травня
Завантажити ще

Росія відповіла США: який висновок із цього документа має зробити Україна

Росія відповіла США: який висновок із цього документа має зробити Україна
Фото: Михайло Фролов

17 лютого запрошеному в МЗС Росії послу США Джону Саллівану було передано відповідь на 11 сторінках щодо російського проекту договору між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки про гарантії безпеки. Причому цей документ не містить жодної нової інформації, яка раніше не була б озвучена представниками російської та американської сторони.

Ось деякі основні посилання російської відповіді.

Москва у цьому документі знову стверджує, що американська сторона не дала конструктивної відповіді на базові елементи російського проекту договору зі США щодо гарантій безпеки.

Йдеться про відмову від подальшого розширення НАТО, про відкликання «бухарестської формули»  стосовно того, що «Україна та Грузія стануть членами НАТО», та про відмову від створення військових баз на території держав, які раніше входили до СРСР і не є членами Альянсу. Також Росія знову зажадала повернення військових потенціалів, у тому числі ударних, та інфраструктури НАТО до 1997 року, коли було підписано Основний акт Росія - НАТО. «Ці положення мають для Російської Федерації важливе значення», - йдеться у російській відповіді.

При цьому в Москві стверджують, що за відсутності готовності американської сторони домовлятися про тверді, юридично зобов'язуючі гарантії забезпечення безпеки з боку США та їхніх союзників, Росія буде змушена реагувати, у тому числі шляхом реалізації заходів військово-технічного характеру.

Щодо України нічого нового

Щодо нашої країни, то Москва продовжує стверджувати в цьому документі, що жодного «російського вторгнення» в Україну, про що з осені минулого року заявляють на офіційному рівні США та їхні союзники, немає і не планується.

І погрожує тим, що у разі прийняття України в НАТО виникне реальна загроза того, що режим у Києві спробує силою «повернути» Крим, втягнувши США та їхніх союзників, відповідно до ст.5 (колективний захист. - Ред.) Вашингтонського договору, у прямий збройний конфлікт із Росією з усіма наслідками.

Росія також продовжує стверджувати, що не є частиною конфлікту на Донбасі, а що вона разом із ОБСЄ відіграє роль посередника у головному переговорному форматі – Контактній групі та «нормандському форматі», який формулює рекомендації сторонам конфлікту та слідкує за їх виконанням. І що на території Донбасу немає російських військ.

При цьому в Москві наполягають на тому, що для деескалації ситуації навколо України принципово важливим є виконання наступних кроків: примус Києва до виконання Мінських угод; припинення постачання Україні зброї; відкликання всіх західних радників та інструкторів; відмова країн НАТО від будь-яких спільних навчань із ЗСУ та виведення всіх раніше поставлених Києву іноземних озброєнь за межі української території.

Російська сторона також скаржиться на те, що її "червоні лінії" та корінні інтереси в галузі безпеки ігноруються, а "невід'ємне право Росії їх забезпечувати відкидається".

Це лише початок міжнародної гри

Політолог Володимир Фесенко вважає, що у відповідях російської сторони немає нічого нового.

- Вони з американцями апріорі не могли ні про що домовитись. Росія запросила дуже багато, і жодної позитивної відповіді від США вона не могла отримати. Її вимоги були свідомо нездійсненними, - вважає політичний експерт.

На його думку, тут важливим є те, що дипломатичне листування, або «політичний роман у листах», між США та Росією триває.

- І нехай продовжується. Краще нехай буде «війна у листах», ніж у реальному вигляді. Але врешті-решт сторони сядуть за стіл переговорів і обговорюватимуть питання контролю над роззброєннями, обмеження навчань на територіях інших країн. І рано чи пізно – вони домовляться. Навіть щодо нерозширення НАТО. Адже Україну ніхто на Заході не збирається брати до Альянсу. Двері в нього відчинені, але коли нас туди пустять - невідомо. І це влаштовує Росію, – вважає Володимир Фесенко.

Також у Москві незадоволені тим, що США підтверджують "тверду підтримку" політики "відкритих дверей НАТО". На думку російської сторони, дана політика не узгоджується з настановами самого Альянсу, який зобов'язався «не отримувати односторонніх переваг із ситуації, що змінилася в Європі», «не загрожувати легітимним інтересам» інших держав, не прагнути до їхньої «ізоляції» або «проведення нових розділових ліній на континенті». Тому Росія закликає США і НАТО повернутися до виконання міжнародних зобов'язань у сфері миру та безпеки.

- США та Росія не можуть зараз домовитися тому, що Америка готова лише скоригувати нинішню систему міжнародної безпеки, а Росія хоче її кардинально змінити. Це лише початок «гри» зі зміною міжнародної безпеки. А далі все залежатиме від того, чия «силова дипломатія» створення напруги переможе. Завжди новий міжнародний порядок створювався за підсумками будь-якої війни. А зараз іде перша спроба змінити правила міжнародної безпеки без війни, а лише загрозою війни. І ця історія тільки-но починається і, напевно, займе весь 2022 рік, - вважає політолог Вадим Карасьов.

Єдина точка дотику – контроль над озброєннями

Єдине, у чому російська сторона наголошує на певному прогресі, так це «готовність США предметно працювати над окремими заходами з контролю над озброєннями та зниження ризиків».

При цьому в Москві звертають увагу американської сторони на те, що Росія запропонувала йти шляхом комплексного довгострокового врегулювання тієї неприйнятної ситуації, яка продовжує складатися в Євроатлантиці.

Йдеться, насамперед, про створення стійкого фундаменту архітектури безпеки у вигляді домовленості про відмову НАТО від подальших дій, що завдають шкоди безпеці Росії. У Москві також пригрозили, що без такої міцної основи взаємопов'язані заходи з контролю над озброєннями та зниження військових ризиків не будуть стійкими на перспективу.

Політолог Олексій Якубін вважає, що, незважаючи на те, що США та Росія не змогли домовитися, далі сторони продовжать нові раунди переговорів. Такі тези звучать як із боку Джо Байдена, так і Володимира Путіна.

- Продовження нагнітання ситуації навколо України ще більшою мірою сприятиме більш проривним домовленостям. Зараз обидві сторони нагнітають ситуацію, а потім скажуть, що, щоб уникнути небажаних наслідків, «ми домовлятимемося», - вважає експерт.