Чи можуть миротворці ОДБК опинитися в Україні
У понеділок, 10 січня, відбувся позачерговий саміт Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), на якому його учасники – лідери Росії, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану – в онлайн-режимі обговорили ситуацію в Казахстані та введення своїх військ до цієї країни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що миротворчий контингент перебуватиме у Казахстані «обмежений період і після виконання функцій буде виведений з республіки», проте точної дати не назвав.
Він також наголосив на тому, що підрозділи ОДКБ знаходяться у Казахстані «на підставі офіційного запиту керівництва республіки та у повній відповідності до четвертої статті основного договору з колективної безпеки 1992 року, в якій передбачається, що у разі вчинення агресії проти будь-якої з держав-учасниць решта країн нададуть необхідну підтримку та допомогу, включаючи військову». Щоправда, від якої агресії Росія та країни-партнери збираються захищати Казахстан, він сказати не зміг.
«КП" в Україні» з'ясовувала, наскільки законно було введено війська до цієї країни і чи загрожує такий сценарій Україні.
Чи можливі російські миротворці на Донбасі
Наприклад, чи реальна така ситуація, коли невизнані «ЛДНР» звертаються до Москви із закликом ввести своїх миротворців на окуповані українські території. Офіційно – ні. Хоча б тому, що «ЛДНР» не визнані не лише у всьому світові, але й у самій Росії і не можуть бути суб'єктом такої ініціативи.
Проте в Росії вже не перший рік розглядають варіант введення своїх миротворців до України. Кілька років тому Москва спробувала перехопити ініціативу України щодо можливого введення на Донбас міжнародної миротворчої місії.
«Наявність миротворців, які забезпечують безпеку місії ОБСЄ, вважаю цілком доречною і не бачу тут нічого поганого. Навпаки, вважаю, що це пішло б на користь вирішенню проблеми на південному сході України», - заявляв Володимир Путін. І головним у російській пропозиції було те, що введення миротворчої місії передбачається виключно на лінії розмежування.
Українська сторона неодноразово наполягала на миротворчій місії ООН на всій території «ЛДНР». І найголовніше – озброєні миротворці мають контролювати російсько-український кордон і у їхньому складі не повинно бути росіян. У 2021 році Київ також висловлював занепокоєння тим, що російські сили, які сконцентровані на кордоні, можуть увійти до регіону як миротворці.
Експерти вважають, що миротворча місія на Донбасі у будь-якому з форматів є малоймовірною через відсутність консенсусу між двома воюючими сторонами. Ідея залучення миротворців приречена через абсолютно різне розуміння Україною та Росією роботи місії. Росія блокуватиме і блокує в Раді безпеки ООН все, що в мандаті миротворців їй не подобається. Те саме робить Україна як непостійний член, а також через своїх партнерів - постійних членів Ради безпеки.
Члени ОДКБ не наважаться відправити своїх військових до України
Учасник миротворчих місії ОБСЄ в Косово та місії НАТО в Іраку Сергій Грабський вважає, що для того, щоб ввести своїх «миротворців» на Донбас, Путіну треба буде хоч якось формалізувати таке рішення. А для цього потрібні юридичні підстави, які наразі повністю відсутні..
- По-перше, нема кому закликати російських миротворців. Бо навіть сама Москва неодноразово підтверджувала, що «ЛДНР» – це територія України. Тобто окуповані території не є суб'єктами міжнародного права і не можуть звертатися з таким проханням. До того ж Україна не є членом ОДКБ, а значить, немає жодного механізму залучення військових країн-учасниць цього договору до нашої країни, - вважає експерт.
Окрім цього, миротворчий контингент передбачає присутність у ньому, окрім росіян, представників інших країн. А члени ОДКБ просто не наважаться відправити своїх військових до України.
Також на Донбасі діють місії ОБСЄ, що унеможливлює введення туди військового контингенту ОДКБ, вважає екс-миротворець.
Введення військ країн - членів ОКДБ до Казахстану працює на руку Києву
Експерт з питань міжнародної безпеки Олег Жданов також називає низку причин, через які Росія не зможе направити своїх миротворців на Донбас. Крім того, що наша країна не є членом ОДКБ, вона також вийшла із СНД.
- Тому прив'язати до нас миротворчий контингент за мандатом СНД, як це було у Південній Осетії та Абхазії, також не можна. Більше того, введення військ країн-членів ОКДБ до Казахстану працює на руку Києву. Путін не має багато контрактників, яких можна було б послати на подібні «миротворчі» місії. І йому треба знімати строковиків із українсько-російського кордону. А якщо він зніме, то виходить, що він поступається вимогам Заходу, вважає військовий експерт.
Більше того, Олег Жданов запевняє, що країни ОДКБ ввели свої війська до Казахстану із грубим порушенням. Згідно зі статутом цієї організації, введення військ передбачає надання військово-технічної допомоги тільки у випадку зовнішньої агресії. Тому вони там перебувають незаконно, і де-факто введення російських та інших військ до Казахстану – це окупація країни.
Де наразі є російські миротворці
Фактично нині існують два види російських миротворців. Офіційні – від ООН, ОБСЄ та так звані «зелені чоловічки», які реалізують експансіоністську політику Кремля на пострадянському просторі, зокрема й через ОДКБ.
До перших, що діють на підставі мандатів ООН, ОБСЄ, можна віднести Таджикистан, Боснію та Герцеговину, Косово та Метохію, Анголу, Чад, Сьєрра-Леоне, Судан. До других – країни колишнього СНД, які Росія прагне утримати у сфері свого впливу.
Придністров'я: 25 років не можуть звідти піти
Оперативна група російських військ працює у Придністров'ї з 1995 року. Спочатку чисельність російських миротворців у Придністров'ї сягала 5 тисяч людей, наразі угруповання - лише трохи більше тисячі військовослужбовців.
Оскільки жодна зі сторін конфлікту давно не прагне відновлення бойових дій, то вже давно відпала необхідність перебування росіян у Молдові. Але вони є символічно присутніми на всіх прикордонних переходах з Молдови в Придністров'я. А їхньою головною функцією залишається охорона військових складів у невеликому селі Колбасна на кордоні з Україною.
Президент Молдови Майя Санду вже двічі пропонувала вивести російські миротворчі війська з Придністров'я, замінивши їх на спостерігачів ОБСЄ. Росія відмовляється, вважаючи такі пропозиції підривом «зусиль мирного врегулювання».
Нагірний Карабах: зайшли на 5 років
Після припинення вогню в Нагірному Карабаху восени 2020 року Росія розмістила там свій миротворчий контингент уздовж лінії зіткнення та Лачинського коридору.
Російські миротворці прийшли до Нагорного Карабаху – точніше, до тієї його частини, яка за підсумками війни вересня-листопада 2020 року не повернулася під контроль Азербайджану, а залишилася у складі невизнаної НКР.
Умови перебування у зоні конфлікту російських військових прописані в угоді глав Росії, Азербайджану та Вірменії від 9 листопада 2020 року. За ними російський контингент складається з 1960 військовослужбовців, 90 БТРів та 380 одиниць автомобільної й іншої спецтехніки. Для прикриття колон з повітря Росія використовує гелікоптери. Термін перебування контингенту – п'ять років, який автоматично продовжується на такі ж періоди без обмежень, якщо жодна із сторін не матиме заперечень.
Абхазія та Південна Осетія: мандат миротворців закінчився, а росіяни не йдуть
У 1994 році в Москві було підписано угоду про припинення вогню в Абхазії. Відповідно до цієї домовленості, до зони конфлікту вводилися миротворчі сили СНД, але фактично це був виключно російський військовий контингент.
Миротворча операція в Абхазії здійснювалася з 1994-го до 2008 року колективними силами з підтримки миру Співдружності Незалежних Держав, сформованими рішенням Ради глав держав СНД на базі Збройних сил Російської Федерації. Офіційно діяльність миротворчого контингенту було припинено з 1 вересня 2008 року, але Росія так і не вивела звідти свої війська. Те саме стосується і Південної Осетії.
