Київрада ухвалила "Екостратегію-2030" – навіщо це потрібно столиці
Депутати Київради ухвалили в цілому Концепцію екологічної політики міста Києва «Екологічна стратегія міста Києва до 2030 року». Чому вона є важливою для столиці, розповів ініціатор створення "Екостратегії...", депутат Київради 8-го скликання Костянтин Яловий.
За його словами Київ зробив вагомий крок, щоб піднятися на рівень вище і увійти в число найбільш ефективних та успішних міст Європи. Більшість сучасних мегаполісів у плануванні орієнтуються саме на екологію. У кожного з них є екологічна стратегія. Подібну стратегію тепер отримала і столиця України.
«Ми одразу хотіли, щоб кияни були співавторами "Екостратегії...". На початку 2020 року запросили взяти участь у розробці усіх, хто був готовий присвятити цьому свій час. На запрошення відгукнулися понад півтори сотні людей – екологів, представників громадських організацій, науковців, освітян та активних мешканців. Вони сформували п’ять робочих груп, які працювали за напрямками і формували зміст стратегії», - сказав Костянтин Яловий.
Він уточнив, що автори стратегії визначили 4 головні теми, навколо яких повинна будуватися екологічна політика столиці: чиста вода, чисте повітря та чиста енергія, зелені зони та біорізноманіття й кругове управління відходами.
«За кожним з цих напрямків було зібрано велику кількість даних. Науковці з команди "Екостратегії..." аналізували і зводили цю інформацію, щоб зрозуміти ситуацію з екологією. Потім на основі одержаних даних було сформовано стратегічні цілі, зібрано пропозиції громади щодо конкретних кроків і рішень та визначено індикатори успіху і терміни досягнення цілей», - пояснив Костянтин Яловий.
Він додав, що при розробці стратегії враховано рекомендації Інституту світових ресурсів і Європейського банку реконструкції та розвитку. За висновками експертів, документ відповідає цілям сталого розвитку ООН й успішним аналогічним стратегіям європейських міст.
Ось кілька кроків, які до 2030 року пропонує "Екостратегія Києва":
У напрямку зелених зон:
- Спрощення порядку визначення територій зелених зон. Закріплення меж міських лісів, лісопарків, буферних парків, гідропарків і парків з метою недопущення їх забудови.
- Введення категорії «урбанізований ландшафт із природним потенціалом» або «міська природоохоронна територія» для збереження цінності та екологічної стабілізації найбільш уразливих територій.
- Інвентаризація земель міста Києва, що придатні для озеленення.
У напрямку чистої води:
- Повна реконструкція Бортницької станції аерації з заміною технологічних споруд очищення стічних вод та впровадженням нової технологічної лінії обробки й утилізації осадів стічних вод.
- Модернізація і розбудова водопостачальних мереж міста Києва.
- Реконструкція очисних споруд Деснянської та Дніпровської водопровідних станцій .
- Інвентаризація і паспортизація водних об’єктів столиці до 2025.
У напрямку управління відходами:
- Розбудова мережі сортувально-переробних потужностей.
- Рекультивація і закриття сміттєвого полігону ТПВ №5.
- Будівництво і введення в експлуатацію комплексу з переробки органічних відходів і виробництва біогазу з подальшим перетворенням на електричну і теплову енергію для потреб міста.
У напрямку чистого повітря:
- Реконструкція Дарницької ТЕЦ-4, відмова від використання вугілля.
- Розвиток зручного громадського екотранспорту, планування міського простору з мінімізацією потреби в пересуванні, розвиток велосипедної інфраструктури.
- Створення і впровадження муніципального контролю якості повітря.
«Тепер, коли Київрада ухвалила "Екостратегію Києва" в цілому, столиця вперше за 30 років отримала основу для формування екологічної політики. Дякую усім, хто зробив свій внесок, щоб це стало можливим. Наша команда докладатиме усіх зусиль, щоб цілі "Екологічної стратегії Києва-2030" залишалися в центрі уваги влади та громади міста», - підсумував Костянтин Яловий.
