21 листопада
Завантажити ще

Стратегічний рівень партнерства зі США. Які перспективи чекають на Україну

Стратегічний рівень партнерства зі США. Які перспективи чекають на Україну
Фото: President.gov.ua

Глава українського МЗС Дмитро Кулєба заявив, що 2021 рік стане новою точкою відліку для України та США: «Ми залишили позаду період турбулентності, тепер ми ведемо системну роботу над зміцненням та поглибленням нашого стратегічного партнерства».

Хартія стратегічного партнерства

10 листопада у Вашингтоні відбудеться засідання Комісії стратегічного партнерства Україна – США. «Ми з державним секретарем Ентоні Блінкеном проведемо у Вашингтоні засідання Комісії стратегічного партнерства Україна – США, на якому підпишемо нову Хартію стратегічного партнерства», – сказав Кулєба.

Комісія відновить роботу після кількох років перерви та стане драйвером розвитку відносин України та США. Це втілення домовленостей президента України Володимира Зеленського й президента США Джо Байдена під час їхніх переговорів 1 вересня у Білому домі.

Ми з державним секретарем Ентоні Блінкеном проведемо у Вашингтоні засідання Комісії стратегічного партнерства Україна – США

Нова Хартія стратегічного партнерства, за словами глави українського зовнішньополітичного відомства, створить рамку подальшого розвитку відносин між країнами, посилить їхню єдність в умовах російської агресії та активного розвитку України, започаткує напрями поглиблення двосторонніх відносин.

Кулєба також розповів, що на порядку денному комісії будуть питання оборони України, протидії російській агресії, економічного розвитку, зміцнення української енергетичної безпеки, залучення американських інвестицій у нашу країну, спільної боротьби з кіберзагрозами та змінами клімату, підтримки Сполученими Штатами подальших внутрішніх трансформацій в Україні.

- Ця хартія відкриє широке поле можливостей для України, починаючи від економіки та завершуючи оборонним сектором. Для Києва це вікно можливостей, яким потрібно ефективно скористатися. Тому потрібно сконцентруватися на виробленні двосторонніх механізмів виконання цієї угоди та призначенні в Україні конкретних осіб та структур, які перетворюватимуть це стратегічне партнерство на конкретні програми та проекти. Загалом хартія – добрий та ґрунтовний документ із серйозним потенціалом для його використання, – розповів «КП в Україні» політолог Олег Саакян.

США та «нормандська четвірка»

Переговорний процес щодо Донбасу знову зупинився. Німеччина та Франція поступово скочуються у бік підтримки Росії у порядку виконання Мінських угод. Ситуацію в потрібному для Києва напрямку могло б пожвавити включення США до «нормандської четвірки».

Заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Вашингтон готовий до цього. "Ми готові знову приєднатися будь-яким чином - або безпосередньо до "нормандського формату", або, знову ж таки, паралельно підтримувати процес, якщо і в міру того, як сторони побачать те, як ми можемо бути корисними", - зазначила представниця Держдепартаменту США.

У той же час Нуланд повідомила, що Сполучені Штати зберігатимуть санкції проти Росії, пов'язані з окупацією Криму та частини території на сході України, «доки не буде усунуто причину, через яку вони були введені». Крім того, Вашингтон продовжуватиме надавати оборонну підтримку Україні.

- Вступ США до «нормандського формату» навряд чи відбудеться, проти цього виступають як Росія, так і Франція з Німеччиною. Але це не означає, що Америка не є учасником цього процесу. Є і дуже важливим. Просто вона веде переговори щодо Донбасу з Москвою окремим треком. Нещодавно помічник держсекретаря Вікторія Нуланд їздила до Москви. Там її переконували підтримати бачення Росії щодо виконання Мінських угод – імплементувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство. "Судячи з наступних заяв, що сторони ні про що не домовилися, американці не пішли на це, що повністю збігається з українськими інтересами", - вважає експерт-міжнародник Ілля Куса.

«Північний потік-2»

Незважаючи на те що адміністрація Байдена відмовилася від офіційної протидії проекту «Північний потік-2», Вашингтон готовий допомагати Україні у забезпеченні її енергетичної незалежності.

Ентоні Блінкен під час зустрічі з Володимиром Зеленським на кліматичному саміті COP26 у Глазго заявив, що Америка продовжить зменшувати ризики для України від нового російського газопроводу.

У Держдепі США також передбачили дії у разі використання Росією «Північного потоку-2» як енергетичної зброї. «Робота щодо визначення, які саме санкції США та ЄС готові вводити, вже розпочата», - заявив радник з енергетичних питань Державного департаменту США Амос Хохштайн.

Водночас Україна може розраховувати на двопартійну підтримку американського Конгресу у боротьбі із проектом. Наприкінці вересня Палата представників Конгресу США одноголосно проголосувала за внесення до щорічного проекту оборонного бюджету поправок, які передбачають санкції проти "Північного потоку-2". Вони зобов'язують президента США запровадити санкції проти всіх осіб та компаній, причетних до діяльності та будівництва газопроводу. Поправки не дозволяють звільняти від санкцій цей проект.

Поправка до Палати представників була представлена групою законодавців на чолі з Майклом Макколом (республіканець) та Марсі Каптур (демократ). Каптур є співголовою українського кокусу Конгресу США.

Військова допомога

Цього року також посилилася та продовжує розвиватися військово-технічна допомога Вашингтона Києву. Наприкінці жовтня українські військові отримали від США високоточну наступальну зброю. Але цим Вашингтон не обмежився. США закликали своїх союзників та партнерів зняти обмеження для збройної підтримки України.

Вона ж нагадала, що США допомагають Україні нарощувати військово-морський потенціал: «У цьому відношенні наразі США виділили сім патрульних катерів класу Island, тож вони надійдуть на озброєння, як і дев'ять патрульних катерів проекту Mark VI».

- Військово-технічна співпраця України та США нарощується. Недарма Пентагон звернувся до своїх союзників із проханням зняти обмеження на постачання летальної зброї для Києва. А самі американці посилюватимуть свої поставки. Тому ми можемо очікувати від них засоби протиракетної оборони, високоточну зброю, розвідувально-ударні БПЛА, системи зв'язку та управління натовського стандарту. Хартія стратегічного партнерства, яку буде підписано у Вашингтоні, відкриває вільний шлях до цього, - вважає військовий експерт Ігор Романенко.