Держбюджет-2022 і бюджетні хитрощі Арістова-Трухіна
У середу, 20 жовтня, Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону про держбюджет на 2022 рік. Нардепи до голосування подали на розгляд бюджетного комітету, Мінфіну та Рахункової палати вражаючі 3284 правки, з яких врахували частково і повністю 1501 пропозицію депутатів. Завісу таємниці про те, що саме «протягнули» в бюджет, відкрив нардеп з «Голосу» Ярослав Железняк. І до бюджетного комітету виникло одразу п'ять незручних запитань.
Перше
За даними депутата, розподіляти кошти по цілому ряду освітніх проектів, а також вирішувати, куди підуть гроші, спрямовані на соціально-економічний розвитку країни, тепер будуть спеціальні комісії та робочі групи. Складатися вони будуть наполовину, а то й на дві третини з депутатів бюджетного комітету, а також інших профільних парламентських комітетів. При цьому на примарний «соціально-економічний розвиток» країни в наступному році спрямують рекордні шість мільярдів гривень, які заберуть із Державного фонду регіонального розвитку. Здавалося б, і в тому і в іншому випадку кошти підуть на розвиток, але є істотна різниця. Фонд регіонального розвитку працює не перший рік і є структурою прозорою з проектами ясними та зрозумілими. Тепер же чималі шість мільярдів гривень будуть розподілятися якоюсь «робочою групою» в ручному режимі. Що, як всі ми розуміємо, відкриває прекрасні можливості для корупційних і лобістських дій членів бюджетного комітету. ЗМІ вже ставили питання голові бюджетного комітету Юрію Арістову про його підозрілі лобістські дії у розподілі бюджетних грошей. Він у своєму Фейсбуці непереконливо виправдовувався тим, що, мовляв, людина маленька і нічого не вирішує, проте експерти твердять в один голос: створення «ручних» комісій і робочих груп з мільярдними можливостями комусь таки треба. Якщо раніше безліч пропозицій (сумнівних і не дуже) Юрія Арістова та його заступника Олександра Трухіна могли і не пройти голосування в Раді, то тепер достатньо "протягнути" рішення підконтрольної кому треба комісії - і золотий ключик у вигляді пари сотень мільйонів гривень в кишені. У кого? Подивимося. Який «відкат» відійде самій комісії, а точніше, її ляльководам, навряд чи дізнаємося.
Друге
Вищезазначене «розграбування» Державного фонду регіонального розвитку, схвалене Юрієм Арістовим із співтоваришами, теж матиме довгострокові негативні наслідки. У Фонду забрали так багато, що довелося навіть зупинити на 2022 рік дію норми Бюджетного кодексу, згідно з якою ДФРР має становити не менше відсотка від прогнозного обсягу доходів загального фонду Держбюджету. У лютому Міністерство розвитку громад і територій вже заявляло, що у Держбюджеті-2021 передбачили всього 4,5 млрд гривень на Державний фонд регіонального розвитку, що вдвічі менше ввизначеного Бюджетним кодексом (9,3 млрд грн).
«Державний фонд регіонального розвитку - це один із головних інструментів держави, що втілює бачення прогнозованого і стійкого економічного та соціального розвитку регіонів. Законодавством про ДФРР визначено, що проекти гарантовано мають бути завершені. Таким чином, ми уникаємо довгобудів. У 2021 році за рахунок ДФРР фінансуються проекти двох пріоритетів - якісне оновлення інфраструктури в регіонах та проекти економічного розвитку», - зазначав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.
Більш того, на початку року профільне міністерство планувало, що до Державного фонду регіонального розвитку спрямують не менше 2% у 2022-му і не менше 3% прогнозного обсягу доходів загального фонду Державного бюджету України на відповідний рік починаючи з 2023 року. Однак не так сталося, як обіцялося - не дотягли навіть до базового 1%. За активної підтримки бюджетного комітету Верховної Ради Фонд регіонального розвитку планомірно знищують.
Третє
За даними Ярослава Железняка, гроші на розробку і реалізацію державних інвестиційних проектів заберуть у Мінекономіки (це 2,7 млрд грн), роздують до 4 млрд і розподілять відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів. Економісти відзначають, що це рішення збігається з торішньою пропозицією заступника голови бюджетного комітету пана Трухіна, яке вже розкритикували у профільних ЗМІ. Вся справа в тому, що чимала частина інвестиційних проектів, які лобіює Олександр Трухін, потрапили під підозру Рахункової палати. При аудиті визначили нераціональне витрачання бюджетних грошей або занадто повільне їх освоєння. Деякі проекти виглядають всього лише благодатним полем для корупції. При цьому скандали цього року в розподілі інвестиційного бюджету на наступний ніяк не враховуються. Як то кажуть, а віз та нині там.
Четверте
Крім того, стало відомо, що представники бюджетного комітету знову наполягають на виділенні 2,2 млрд грн на розвиток інфраструктури аеропортів. При підготовці держбюджету-2021 намагалися виділити цілих 3 млрд (пропозиція теж належала Олександру Трухіну), але зрештою Рада погодилася віддати зі спецфонду лише 1 млрд. Збільшення у 2,2 рази має порадувати лобістів, але викликати додаткові питання у Антимонопольного комітету. Нагадаємо, в травні нинішнього року Антимонопольний комітет припинив проектування і будівництво аеродрому міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ». На будівництво в Дніпрі заступник голови бюджетного комітету «пробив» виділення 1,4 млрд грн (при загальному бюджеті 11,8 млрд).
Одержувачами державної допомоги в рамках проекту будівництва виступили Укрінфрапроект, ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» і ТОВ "МА "Дніпропетровськ". 7 лютого Мінінфраструктури підписало договір на будівництво нового аеродромного комплексу в Дніпрі на 3,95 млрд грн. Генпідрядчик - ТОВ «Альтіс-Констракшн». Бенефіціар компанії - Олександр Глімбовський, тесть відомого екс-глави Державної фіскальної служби Романа Насирова. Пам'ятаєте такого? У картатій ковдрі в залі суду?
Будівництво в Дніпрі зупинили, тому що обсяги розкрадання державних коштів вийшли за межі здорового глузду і стало видно навіть з вулиці Банкової. Тепер же в бюджеті знову виділяють гроші на те ж будівництво (або подібне йому), тільки вже в два рази більше.
П'яте
Останнє, на що хочемо сьогодні звернути увагу, це виверт бюджетного комітету ВР з фальшивого збільшення доходів державного бюджету і, відповідно, зростання його видаткової частини. За даними Желєзняка, зі спеціального фонду до загального фонду держбюджету прямо напередодні голосування у першому читанні передали надходження в рамках програм допомоги та грантів урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Ці надходження завжди відправляли в окремий спецфонд з однієї простої причини: доходи від грантів і програм допомоги надійними джерелами не назвеш. Зміниться міжнародна кон'юнктура - і грошей не стане. Втім, тепер, коли прибрали спецфонд, перебої з надходженням цих коштів в Україну будуть геть не так видно. Проте у проекті бюджету на 2021 рік бюджетний, комітет Ради під керівництвом Арістова й Трухина зміг підбадьоритися, «намалювавши» красиві цифри.
Шкода тільки, що скільки не кажи «халва», солодше в роті не стане. І пора б рульовим бюджетного комітету це запам'ятати.
