За так званий антиолігархічний законопроект віддали свої голоси 279 парламентаріїв. Незважаючи на те що в документ було подано понад 1200 поправок, прийняли його на диво дуже швидко.
Як це було і які емоції панували в парламенті - в репортажі «КП в Україні».
Розглядати президентський законопроект почали із запізненням в 2,5 години. Весь цей час проходили наради лідерів депутатських фракцій в кабінеті першого віцеспікера Руслана Стефанчука щодо процедури розгляду законопроекту. Фракції «Європейська солідарність» і «Опозиційна платформа - За життя» наполягали на розгляді всіх правок до документу (таких було тисячу двісті сімдесят одна). «Слуги» хотіли приймати документ в турборежимі. І потрібно було узгодити його формулу. Варіантів було два. Перший - «план Тимошенко».
- Юлія Володимирівна запропонувала, на наш погляд, досить нормальний і компромісний план: лідери фракцій виступлять по 10 хвилин, а потім кожен автор поправок візьме по три хвилини, скаже про них, комітет відповість, і після цього ми підемо на голосування. Але проти цього категорично виступили фракції «ЄС», у якій, здається, більше 300 правок, і ОПЗЖ, у якій теж більше 300. Ми порахували: якщо надати їм цей час, то це (законопроект. - Авт.) сьогодні взагалі не буде прийнято, можливо, і завтра. А наступний тиждень не пленарний. Виглядало як спроба затягнути час, - розповів глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Другий варіант - постатейний розгляд, передбачений ст. 119 Регламенту Верховної Ради.
- У разі позитивного голосування за ту чи іншу структурну частину (статтю законопроекту) правка вважається затвердженою, оскільки вона має превалюючий характер по відношенню до інших норм, інші норми не розглядаються і не голосуються, - пояснив суть процедури народний депутат Федір Веніславський. Тобто розглядається і враховується тільки одна поправка до статті законопроекту, а всі інші автоматично йдуть в утиль.
До розгляду законопроекту №5599 саме за таким сценарієм «слуги» підготувалися дуже добре. Вони вивчили, що саме за такою процедурою приймався в 2017 році енергетичний законопроект, тобто прецедент був. І цим фактором вміло жонглювали, коли представники тієї ж «Європейської солідарності» заявляли про те, що, позбавляючи депутатів права на редагування до законопроекту, країну підштовхують до «диктатури», «вбивають парламентаризм» і взагалі Зеленський перетворюється на «Лукашенко». Також головуючий Руслан Стефанчук «випадково» взяв на засідання сто листів від різних інституцій, які б підтверджували легітимність процедури.
- Я завжди намагаюся скрупульозно підходити до цього (дотримання Регламенту. - Авт.), починаючи з рішення комітету попереднього скликання Верховної Ради, є рішення комітету про правомірність застосування цієї процедури, лист від Апарату Верховної Ради про правомірність застосування цієї процедури. А також висновок Київського національного університету імені Тараса Шевченка про те, що це (така процедура, авт.) жодним чином не порушує. Лист Одеського національного університету імені Мечникова, лист Національної академії правових наук України та лист Міністерства юстиції України про підтвердження того, що ця процедура не порушує конституційні права, - заявив Руслан Стефанчук.
Цікавий факт: за розгляд законопроекту про олігархів за «спецпроцедурою" не голосував представник президента в Конституційному суді, народний депутат Федір Веніславський. Пізніше парламентарій пояснював журналістам, що насправді він голосував «за», але, можливо, його картка не спрацювала.
Після голосування за законопроект про олігархів у фракції «Слуга народу» буде, швидше за все, мінус один депутат. З імовірністю 99%, що з пропрезидентської фракції виключать народного депутата Людмилу Буймістер. Причина банально-тиранічна. Парламентарій - єдина з «слуг», яка проголосувала проти законопроекту про олігархів.
- До мене підходять багато наших депутатів і кажуть - за таку «червону» позицію потрібно виключати пані Буймістер. Я знаю, що вона не проти цього, ми будемо вирішувати: чи будемо її мучити, якщо залишимо у фракції, або виключимо, - заявив глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Сама ж Людмила Буймістер зізналася в кулуарах журналістам, що не боїться виключення з фракції, а не голосувала, оскільки вважає цей законопроект недосконалим, а її правки в документ не врахували.
Безстрашність Буймістер легко пояснити. Виняток з фракції не тягне втрати мандата. Інша справа, якби вона сама емігрувала з фракції. Але навіть в такому випадку депутат зберегла б мандат, оскільки є мажоритарщицею. Імперативний мандат застосовується лише до «списочників».
В цілому ж самі «слуги» голосуванням задоволені. Воно продемонструвало, що коаліція жива. За закон дали голоси 229 депутатів з фракції президента. Кнопки ще трьох «слуг» нібито не спрацювали.
У «Слугу народу» проти голосувала тільки Людмила Буймистер. За такий демарш її, швидше за все, виключать з партії. Фото: youtube.com/RadaTVchannel
Розгляд законопроекту про олігархів остаточно поховав фракцію «Голос». Так, де-юре фракція продовжує існувати, але де-факто вона поділилася на дві ворогуючі групи. Ось тільки два факти з пленарного дня - 23 вересня, які вказують на абсурдність ситуації всередині фракції колишньої партії Святослава Вакарчука.
Перший - глава фракції «Голос» Ярослав Железняк разом з лідером фракції «Європейська солідарність» і ОПЗЖ підписали заяву з ініціативою відсторонити головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради Руслана Стефанчука від ведення засідання. Депутати від так званого об'єднання «Солідарність» (його створили 10 депутатів від «Голосу», але відзначимо, що регламент Верховної Ради не передбачає формат окремого об'єднання всередині фракції) заявили про те, що не уповноважували Железняка підписувати такий документ.
Другий - у відповідь Ярослав Железняк почав сипати обвинуваченнями, що «солідарні» колеги продалися Банковій. Потім до цих звинувачень підключилася і лідер партії «Голос» народний депутат Кіра Рудик. Зокрема, вона заявила, що її колеги Наталія Піпа і Галина Васильченко за свою прихильність до законопроекту про олігархів отримали фінансування на свої округи від Офісу президента.
- Стефанчук пройшов іспит на роль спікера. Він відстояв законопроект і не прогнувся під натиском опозиції. Коли Геращенко і Княжицький почали кричати Руслану на вухо всякі гидоти, на деякий час виник сумнів, що може здригнутися. Вистояв і навіть зміг гостро відбутися жартами, - сказав один з депутатів від фракції «Слуга народу». - Філігранно витримав паузу, коли заварилася каша зі спробою усунути його від головування на пленарному засіданні. Молодець.
А тим часом «слуги» підігрівали чутки про можливу відставку спікера Дмитра Разумкова. Коментарі зводилися до того, що між членами президентської команди і Дмитром Олександровичем є «гарячі дискусії», «непорозуміння» і т. д., які можуть потребувати «неприємних рішень». Хоча у Разумкова, за словами його колег, є «шанс виправитися». Фінал цієї історії очікується на початку жовтня. До цього часу «слуги» проведуть розширене виїзне засідання (попередньо в Трускавці) за участю президента Володимира Зеленського, генпрокурора Ірини Венедиктової, глави СБУ Івана Баканова, можливо, навіть прем'єра Дениса Шмигаля і всієї фракції «Слуга народу». Спікера Дмитра Разумкова не запрошували, адже це «не весілля», та й спікер в цей час може бути зайнятий.
- Ми будемо формально і неформально запрошувати всіх, кого вважаємо за необхідне там бачити: це Кабмін, це силовики. І якщо не буде накладок у пана спікера, можливо, теж відправимо йому запрошення. Але я знаю, що є делегація міжпарламентська, здається, до Варшави, в ці ж дати, - заявив заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко.
Але навіть якщо Разумкова і запросять, то його можуть не пропустити. Справа в тому, що нібито допускати до засідання мають намір тільки тих, хто має сертифікат про вакцинацію від ковіда або негативний ПЛР-тест. Разумков вже тиждень як ковід-позитивний.
Підписувати законопроект про олігархів буде не Разумков, а Стефанчук, оскільки він головував на засіданні. На це піде від двох до трьох днів. Апарату ВРУ потрібно буде виписати текст законопроекту після проголосованих поправок. Як тільки Стефанчук підпише документ, він потрапить на стіл президенту. Але і після підпису президента Володимира Зеленського закон відразу не запрацює.
- Прийнятий закон про деолігархізацію - класичний фейк. Увага - вони хочуть ввести в силу цей закон через півроку. Це взагалі вже посміховисько, тому що за півроку олігархи переоформлять все так, як захочуть, і ні у кого не буде ні ЗМІ, ні власності, нічого, - підкреслила лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
Питається, навіщо маринувати прийнятий законопроект півроку? У «слуг» своє пояснення.
- РНБО має провести відповідну підготовку. Тестовий режим реєстру підготовлений, але РНБО ще потрібно забезпечити роботу інструментів фінансової розвідки, - пояснив Давид Арахамія, що дуже повеселило опонентів.
- Що це буде за мегареєстр на 10-12 чоловік? Скільки на нього грошей з держбюджету піде? По суті, все можна в гугл-документі зробити, - жартував один із представників «Голосу».
Також «слуги» пояснюють відстрочку вступу в силу законопроекту тим, що уряду потрібно «підігнати нормативку». На рівні постанов Кабміну розписати ту ж процедуру декларування контактів політиків і чиновників, а також їх помічників і керівників патронатних служб з олігархами або їх представниками.
Довідка «КП»
Критерії олігархів:
- значний вплив на ЗМІ,
- беруть участь у політичному житті,
- бенефіціарно володіють компанією-монополістом,
- стан понад 1 мільйон прожиткових мінімумів (близько 83 мільйонів доларів).
Особам, які підпадають хоча б під три вищевказаних пункти, буде заборонено робити внески у вигляді власних коштів на підтримку політичних партій, до виборчих фондів кандидатів (крім власного виборчого фонду), політпартій під час виборчого процесу, купувати об'єкти великої приватизації, фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів і демонстрацій з політичними гаслами.
Олігархів зобов'яжуть подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Закон вступає в силу на наступний день після його опублікування і вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Закон втрачає силу через 10 років з дня введення його в дію.