Її прикраси носив Ектор Хіменес-Браво, вони побували на New York Fashion Week. А сьогодні більшість замовлень надходить із проханням... «зробіть нашого котика». Переселенка з Краматорська Лідія Муратова довела, що бісер може стати повноцінним бізнесом. Історію майстрині з Краматорська, а також про те, як заробляти на хендмейді, читайте у матеріалі Коротко про.
Блиск очей, хутро тварини і навіть характер домашнього улюбленця майстриня Лідія Муратова вміє зобразити бісером.
- Зараз 80% моїх замовлень на місяць - це саме коти і собаки, - усміхається жінка.
Реалістичні портрети домашніх улюбленців із бісеру стали її впізнаваним стилем.
Але були і екстравагантні замовлення. Наприклад, піхва з бісеру для майстрині з депіляції. А ще – прикраса у вигляді двох рук, з’єднаних нанизаними на нитки намистинами. Ці брошки-руки кріпляться на бюст. Прикрасу Лідія виготовила для замовниці, яка мала танцювати перед своїм обранцем – арабським шейхом. Пізніше «руки» скопіювали як і закордонні майстрині, так і українські. Але Лідія цим особливо не переймається. Бо ж не зациклюється на одному стилі, а експериментує, зростає у творчості.
Вже 13 років Лідія, кухар за освітою, створює авторські прикраси з дрібних намистин. Її роботи демонструвалися на Нью-Йоркському тижні моди в колекції ізраїльського бренду. А ще брошку Муратової у вигляді журавля вдягав на фінал шоу «МастерШеф» Ектор Хіменес-Браво.
Брошку Муратової у вигляді журавля одягав на фінал шоу «МастерШеф» Ектор Хіменес-Браво. Фото: instagram.com/belimur_jewelry
Для багатьох бісер досі асоціюється з дитячими фенічками або заняттям на вечір, коли хочеться відволіктися від буденності. Але Лідія руйнує стереотип про те, що ручна робота – це миле хобі. Для неї бісер став власною справою і джерелом доходу.
- Я роблю реалістичні портрети домашніх улюбленців з бісеру та кристалів, - розповідає Коротко про майстриня і власниця бренду BELIMUR Лідія Муратова. – Спочатку малюю ескіз, переношу його на тканину. І приступаю до вишивки. За день можу виконати дві брошки. Тут маю подякувати рідним, які звільнили мене від домашніх обов’язків (сміється. – Авт.). Замовлень маю багато, мій графік розписаний до листопада.
Вартість брошки у середньому 2200 грн. Але прикраси від Лідії Муратової варті кожної гривні, бо ж виглядають як витвір мистецтва. Жінка вдало і зі смаком поєднує намистини різних кольорів, відтінків, форм.
- Бісер для мене як фарби для художника: чим багатша палітра, тим краще, - каже майстриня. – Також в роботі мені допомагає й те, що я колись закінчила художню школу. Але головне – досвід. Я багато років займаюся виготовленням прикрас з бісеру і добре знаю матеріали. Наприклад, дорогущий бісер з напиленням золота не використовую, бо при механічному терті покриття повністю стирається, намистини темніють. У своїх роботах використовую японський та чеський бісер, кришталь, різноманітні пайєтки, канитель, синель.
Брошку у вигляді рук Лідія виготовила для замовниці, яка мала танцювати перед своїм обранцем – арабським шейхом. Фото: instagram.com/belimur_jewelry
Знаннями і лайфгаками Лідія щедро ділиться з іншими. Вже два з половиною роки проводить навчання для майстринь. Зараз має більше 200 учениць. Але конкуренції не боїться. Більш того, навіть ділиться з ученицями замовленнями, каже, покупців прикрас вистачить на всіх.
- Я хочу і можу навчати дівчат, бо маю багато лайфгаків. – пояснює Лідія. - Маю на меті, аби наші майстрині були найкращими у світі по творчості, славилися своєю якістю, знаннями, можливостями. Повірте, в Європі так, як ми, акуратно і зі смаком, не роблять. Там все набагато простіше: більше клею, менше ручної роботи.
- А чи зможе бути вашим учнем людина, яка взагалі не вміє малювати? – запитую.
- Зможе, тому що головне – бажання, - відповідає майстриня. - Якщо воно є, то і навчитися можна будь-чому. Не всі мої учениці мають художню освіту за плечима. І не всі вміють придумувати щось своє. При цьому такі учениці ідеально виконають технічне завдання.
Водночас наголошує: щоб заробляти улюбленою справою, потрібно системно працювати та безперервно вдосконалювати майстерність. І ще бажано вибудовувати власний бренд у соціальних мережах.
Цікавий факт: більшість учениць Лідії – майстрині віком 50+. І вони роблять неймовірні речі, які успішно продають. Відповідно, мають непоганий заробіток.
Лідія не приховує того, що її вироби з бісеру та навчання цій майстерності приносять хороший дохід – в середньому 4 тисячі доларів щомісяця. Цієї суми досягти було складно.
В 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, жінці було не до прикрас. Тоді Лідія з двома дітьми та мамою мешкала у Краматорську. Коли вже несила було терпіти постійні прильоти, взяла дітей та виїхала.
- А мама залишилася в Крамі, - каже. – Дотепер там. Я постійно прошу її виїхати, але безрезультатно. Коли говорю з нею по телефону, умовно прощаюся, бо не знаю, чи буде у неї це завтра.
У дорогу вирушила 8 квітня 2022 року, у той день, коли вороги обстріляли залізничний вокзал у Краматорську. Але жінку з дітьми врятувало те, що виїхали вони автівкою.
Блиск очей, хутро тварини і навіть характер домашнього улюбленця майстриня Лідія Муратова вміє зобразити бісером. Фото: instagram.com/belimur_jewelry
Після переїзду до Черкас Лідії довелося починати майже з нуля.
- Пам'ятаю, тоді був великий попит на патріотичну символіку, - розповідає майстриня. - Я почала вишивати маленькі синьо-жовті сердечка, і з травня до самої зими вони дуже добре продавалися. Зараз також часто замовляють прикраси з гербом, калиною, українською символікою.
Сьогодні Лідія не приховує: творчість стала її повноцінною професією.
- У мене є чітка ціль, і я йду до неї, як паровоз, - усміхається жінка. - Мрію купити власне житло для себе і дітей. Повертатися до Краматорська через безпекову ситуацію не планую. Дуже хочу, щоб у моїх дітей нарешті був власний дім.
Саме заради цієї мрії вона щодня сідає за вишивку. І, схоже, кожна нова брошка наближає її до цієї мети.
Реалістичні портрети домашніх улюбленців із бісеру стали впізнаваним стилем Лідії Муратової. Фото: instagram.com/belimur_jewelry