Військова кухня: як годують захисників і чому не можна обійтися без волонтерів
Готовність Міноборони співробітничати з ресторатором Євгеном Клопотенком викликала хвилю критики. І хоча обидві сторони вже пояснили, що йдеться лише про укладання збірки рецептів із систематизованим позитивним досвідом ЗСУ в рамках проєкту «Готуємося до бою», емоції продовжують вирувати. Під повідомленням МОУ у фейсбуці майже дві тисячі коментарів, і майже всі з негативним відтінком. Основна претензія: цивільний, який сам уникає мобілізації, не повинен бути дотичним навіть до військової кухні. Журналістка Коротко про поцікавилася, що таке військова кухня, які в неї закладені норми і чи дотримуються вони на практиці.
Виняток тільки для яєць - 2 штуки на тиждень
Закупівлею продуктів для військових відає Агенція оборонних закупівель ДОТ (державний оператор тилу). Наприкінці календарного року на Prozorro проводиться тендер серед компаній-постачальників, переможці завозять продукти до розподільчих центрів в 11 секторах України, а звідти харчі потрапляють у військові частини. У 2025 році середня вартість денного раціону військового становила 155 гривень, зараз може бути трохи вищою. Загалом у бюджет-2026 закладено 40 мільярдів гривень на харчування.
Добові норми продуктів були затверджені у 2002 році і фактично не зазнали змін. Для прикладу:
- м'ясо - 250 г,
- риба - 150 г,
- сало-шпик - 20 г,
- мед натуральний або джем - 20 г.
Подобово дозовані макарони, крупи, різні сорти хліба, картопля та овочі, навіть оцет та сіль. Виняток зроблений тільки для яєць - 2 штуки на тиждень. Енергетична цінність денного раціону має становити не менше 3500 ккал.
Загальне харчування триразове. Для льотчиків, військових моряків та ліцеїстів передбачений другий сніданок або друга вечеря. Згідно з базовим меню всі прийоми їжі мають містити гарячі страви, до яких додається масло, хліб і холодні закуски. Смаколики, молочні продукти і фрукти йдуть в розряд додаткових страв.
Як кажуть, можна жити, якби все було по струночці.
Так має виглядати повноцінне харчування в день. Інфографіка Міноборони
Все зважується в грамах, залишки - на смітник
У Міноборони визнають, що харчування в армії різниться. Мовляв, десь є кухні ресторанного типу, десь імпровізують непрофесіонали. Систематичне триразове харчування можливе в підрозділах, віддалених від лінії зіткнення.
- Про ресторанний рівень для рядових я не чув, - ділиться Станіслав, який служить у Київській області. - А якщо мова про тилові частини, то з харчуванням раніше було краще. В останні місяці меню стало скупішим, принаймні у мене таке враження, і хлопці теж кажуть. Хоча голодним ніхто не ходить, і нормальні страви теж бувають.
Нормальними стравами, за оцінкою нашого співбесідника, вважають пюре з котлетою або гречка з куркою.
Це коли і ситно, і смачно, і хочеться ще. Добавки в їдальні можна попросити, але не завжди дадуть, бо все зважується в грамах. Водночас є велике питання до раціонального використання продуктів. Наприклад, належить солдату на вечерю порція макаронів та дві сосиски, він їх отримає. Але в їдальню прийшли не всі. Завжди є досить великий залишок продуктів, який іде на смітник. Те ж буде із сосисками і м’ясом.
- Особисто бачив, як викидали два десятилітрові відра курятини. Чому одразу не роздати це м’ясо хлопцям понад норму? Нам би воно точно не зашкодило, - каже військовий.
На думку Стаса, збірка рецептів для військових кухонь - це остання з проблем, які належить вирішувати, зокрема і щодо харчування.
- Але якщо меню урізноманітять, військові не будуть проти, - резюмує боєць.
У військових умовах готувати можна смачно й поживно, але от дотримуватись стандартизованих рецептів навряд чи вийде. Фото: ФБ 61 окрема механізована Степова бригада
Готуємо, як удома
У ППД (пунктах постійної дислокації) частин, що беруть участь у бойових діях, гарячі страви можуть готувати раз на день - на винос у судочках, решту дають сировиною. А можуть повністю забезпечувати військових продуктами, щоб з них готували самі.
- Оту історію з рецептами могли придумати тільки закляті тиловики. Хіба що вона розрахована на рівень комбатів і комбригів, які біля себе тримають кухарів. У бойових частинах ніякого комплексного харчування немає і не може бути. Збирати в їдальні купу людей - це все одно, що шикуватися під ворожими дронами. Всі харчуються невеликими групками, - розповідає Степан, який служить на Харківському напрямку.
Військовий каже, що готують їжу на квартирі, яку винаймає з двома побратимами.
- Варимо разом або по черзі - хто вільний. Робимо нескладні поживні страви - як удома, коли харчується родина. Щось мудрувати нема ні часу, ні бажання. А як таке буде, будь-який рецепт можна знайти в інтернеті. Продукти нам видають хороші, м’яса не шкодують, є сир та ковбаса, достатньо круп і овочів для супу чи салатів. Якісь смаколики можемо самі купити, коли виходимо на ППД, або волонтери привозять.
Військовий каже, що проблеми починаються, коли треба виходити на позиції.
- Буває, що пропонують брати сосиски, ковбасу, навіть сире м’ясо, але холодильники за собою в бліндаж не повезеш, а як повезеш, то до них треба ще генератор. За нормами належить мати сухпайки, які часто доводиться вибивати, - пояснює Степан. - І що таке сухпайок? Це консерви, вони важкі. Більше двох-трьох наборів у окоп не понесеш, бо багато чого ще доводиться тягнути. А як скидають з дрона, все може побитися, потріскатися. І не кожен дрон ті консерви потягне.
Виявляється, попри цілу агенцію і оптимістичні звіти Міноборони, військові досі потребують волонтерської допомоги.
Тетяна Пінчук отримує продукти для своєї кухні з усіх куточків України і з-за кордону. Фото: facebook.com/tana.pincuk.893238
Хлопці просять голубців
День Тетяни Пінчук з Рівненщини проходить біля плити. Поруч клопочуться сусіди, приятельки. Від початку великої війни ця дружна команда відправила на Східний напрямок десятки тонн домашньої їжі: борщі, супи, каші з різними видами м’яса, навіть голубці…
- Голубці - це додатковий клопіт, але хлопці дуже люблять і дуже просять, - розповіла нам Тетяна. - Тушонки в окоп багато не принесеш, і вона військовим, як самі вони кажуть, в душу не заходить. Особливо коли холодна, адже буває так, що підігріти немає на чому, навіть невеликий вогонь не можна розвести, бо ворог одразу б’є. Наші домашні страви - рис чи гречка з м’ясом - і холодні смакують. Їх простіше скидати хлопцям з дронів, бо пакети легкі.
Готові страви команда Тетяни пакує у реторт-пакети та обробляє в автоклавах. Ця технологія дозволяє довго зберігати свіжість та поживні якості їжі. Волонтерська кухня має підтримку донатами як з усіх куточків України, так і з-за кордону.
Домашні страви в реторт-пакетах - найулюбленіші. Фото: facebook.com/tana.pincuk.893238
Не заміняють продовольчу службу, а затикають шпарини
Благодійний фонд «Мурашки» теж повністю виправдовує свою назву. Тут на постійній основі виготовляють дегідровані порційні сухі страви для ЗСУ і печуть галети. Голова волонтерського центру Костянтин Овчаренко пояснив, чому в цьому є потреба.
- Якщо брати середньостатистичну інформацію по всій армії, то калорій на кожного вистачає. Це як середня температура по палаті. А якщо ми беремо саму армію, то вона складається із звичайних людей, які мобілізовані на посади. Це не професійні військові, а тому можуть допускати збої в документообігу, через що частини вчасно не отримують потрібну кількість продуктів. Наприклад, не переписали вчасно контракт, і поставки запізнюються на два тижні, запаси з’їдаються, виникає дефіцит, який ми покриваємо. Через два тижні постачальник все довозить, ситуація вирівнюється.
Волонтер нагадує, що лінія фронту «жива».
- Якісь військові долучаються до інших частин, якісь відводяться. Якщо документально вчасно не провели, їх там на харчі не поставили, а тут вже зняли. У таких випадках ми можемо передати їжу в розрахунку до 100 людей, минаючи склад. Або ще ситуація: підрозділ потребує на 100 людей сухпайки і продукти на 500. По калоріях все завезли, але тільки продуктами. Що брати на позицію? Врахуємо і логістику: якщо на початку війни їжу підвозили і заносили в окопи руками, то тепер використовують дрони. Реторт-пакети, буває, рвуться, банки деформуються. Дегідровані страви напевне витримують удари об землю. І таких історій багато, - підкреслює Костянтин Овчаренко. - Волонтерське завдання - не замінити військову продовольчу службу, а закрити шпаринки, які виникають.
У коментарях до повідомлення Міноборони військові нагадують, що пайки НАТО, стандарти якого ми наслідуємо, містять сублімовану їжу, і задаються риторичним питанням: чому на п'ятому році війни ми переймаємося рецептами, а не новітніми технологіями харчування.
Готовий для відправки волонтерський набір. Фото: facebook.com/groups/murashky
