У свої 102 - вирощує дині і співає: як живе останній мешканець села на Полтавщині
У такому поважному віці хтось мріяв би про спокій, але Михайло Руденко з Полтавщини має інші плани. У свої 102 роки доглядає город, займається бджолярством, читає книжки та співає. І це ще не всі його захоплення! Про те, як живеться єдиному мешканцю села Нова Олександрівка та які секрети довголіття має Михайло Миколайович - у матеріалі Коротко про.
На все село один господар
Є на Полтавщині село Нова Олександрівка, де з сусідами особливо не побалакаєш. І не тому, що люди непривітні. А тому, що постійний мешканець тут один. І звати його Михайло Руденко.
Днями чоловікові виповнилося 102 роки. Але його активності та завзяттю ще й молоді позаздрять. Дідусь Михайло господарює, дає собі раду і, здається, зовсім не збирається списувати себе на пенсію. Хоча за віком міг би вже давно відпочивати від усіх турбот.
- Михайло Миколайович народився в Новій Олександрівці і все життя прожив тут, - розповідають Коротко про жителі сусіднього села Семенівка. – Колись працював агрономом, обіймав керівні посади в колгоспі. Виростив дітей, має онуків, уже й правнуків дочекався. Господарює досі: городом займається, бджіл тримає - два вулики у нього є.
Так, і це у 102 роки! Бо ще з молодості чоловік звик завжди бути при ділі. І, схоже, навіть поважний вік не зміг переконати його, що настав час сидіти склавши руки.
На жаль, із самим Михайлом Миколайовичем журналістці Коротко про поспілкуватися не вдалося: дідусь уже недочуває. Зате про нього охоче розповіли люди із сусідніх населених пунктів Семенівської громади. Бо у районі він – легенда!
Огірки, кавуни і 20 літрів меду
У Михайла Руденка є донька, онуки та правнуки. Тож хоч у селі він і живе один, без уваги рідних не залишився.
- До нього щотижня навідуються донька та онуки, допомагають по господарству, - розповідають у Семенівській селищній раді. - Бо город у нього не заростає бур'яном.
Цього року дідусь Міша, як називають його місцеві, виростив огірки, помідори, навіть дині з кавунами. Ще й меду накачав понад 20 літрів. Уточнимо: це з двох вуликів. Непоганий результат навіть для значно молодшого пасічника.
Можна лише уявити, як непросто переконати такого чоловіка відкласти господарські справи і трохи перепочити. Адже коли на городі достигають огірки, а у вуликах пора качати мед, який тут відпочинок?
Про Михайла Руденка жителі тієї ж Семенівки відгукуються дуже тепло. Кажуть, дід Міша зазвичай у гарному настрої, серйозних конфліктів ні з ким не мав, зате завжди, коли міг, допомагав іншим. І саме таке ставлення до життя, на думку самого довгожителя, допомогло йому переступити столітній рубіж.
Утім, є в Михайла Миколайовича й інші правила доброго самопочуття. Деякі з них доволі незвичайні.
Два яйця на сніданок і зарядка для вух
Михайло Руденко багато читає. Причому досі обходиться без окулярів. До харчування теж має свій підхід. У його меню переважають каші, овочі, фрукти та молочні продукти. М'ясо їсть, але нечасто.
І щоранку випиває два сирі яйця. Каже, що звик так робити вже багато років. Щоправда, повторювати цей ритуал лікарі не радять: сирі яйця можуть бути джерелом сальмонели.
Не забуває довгожитель і про фізичні вправи. Робить зарядку вранці та ввечері, масажує шию, потилицю, живіт і навіть вуха. Причому не абияк, а за власною послідовністю рухів.
Є в нього ще й особливе захоплення. Це пірамідальні конструкції, у яких він витримує воду. Чоловік вірить, що така вода набуває особливої енергії. Наукових доказів її цілющих властивостей немає, однак для Михайла Миколайовича це частина звичного щоденного життя.
А от ще один його спосіб підтримувати гарне самопочуття доступний кожному. І не потребує ні спеціального обладнання, ні грошей. Це співи. Коли на душі неспокійно, дідусь починає співати. Одну пісню, другу, третю. І "Червону руту", і "Катюшу", і пісні своєї молодості. Тоді, за його словами, смуток поступово відступає.
Можливо, у цьому й справді є своя життєва мудрість: не можеш змінити обставини, то спробуй хоча б змінити настрій.
"Робіть людям добро - і воно повернеться"
Знайомі Михайла Руденка кажуть, що він завжди був людиною діяльною, товариською та охочою допомогти.
- Якось я зустріла дідуся неподалік сільради, розговорилися і запитала про секрет довголіття, - пригадує жителька села Семенівка Катерина. - Дід Міша тоді сказав, що прожити довге життя йому допомогли праця на свіжому повітрі, уміння не зациклюватися на переживаннях і звичка робити людям добро.
Ось такий рецепт. Без дорогих добавок, модних дієт і гонитви за вічною молодістю. Щоправда, це особисте переконання Михайла Миколайовича, а не універсальна формула довголіття.
І хоч чоловік залишився єдиним постійним мешканцем Нової Олександрівки, переїжджати до рідних у місто, за словами знайомих, не хоче. Тут його дім. Тут минуло життя, тут знайомий кожен куточок. А ще тут город, який треба доглядати, і бджоли, яких не залишиш напризволяще.
Так і живе останній мешканець Нової Олександрівки. Читає, співає, господарює та чекає на приїзд рідних. І поки хтось у значно молодшому віці нарікає, що життя вже не те, дід Міша, здається, має зовсім інший підхід: поки є сили, бажання і робота - треба жити!
