Свято Івана Купала у 2026 році: коли святкують за старим і новим стилем
Свято Івана Купала — одне з наймістичніших і найромантичніших народних свят українців. Воно поєднує давні язичницькі традиції, обряди очищення вогнем і водою, вірування про магічну силу природи та християнські мотиви. І досі у багатьох регіонах України в купальську ніч молодь збирається біля вогнищ, співає пісень, плете вінки та згадує старовинні звичаї.
Свято Івана Купала — дата
Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар дата багатьох релігійних свят змінилася. Це стосується і Різдва Івана Хрестителя, з яким пов’язане святкування Івана Купала. За новим церковним календарем у 2026 році Івана Купала святкуватимуть у ніч із 23 на 24 червня. Саме 24 червня вшановують Різдво Івана Хрестителя. Водночас частина українців, які дотримуються старого стилю, продовжують святкувати Івана Купала в ніч із 6 на 7 липня.
Етноспівачка Іванка Червінська згадує, що в її дитинстві на свято завжди чекали з особливим нетерпінням.
- У дитинстві я дуже чекала, коли нарешті виросту і зможу піти разом із хлопцями та дівчатами святкувати цю купальську ніч. У нас тут є дуже красиве місце — Біла Криничка називається. І там вся молодь збиралася саме в цей вечір із 6 на 7 липня. Розпалювали вогнище, співали багато красивих українських пісень, танцювали, веселилися, - розповіла вона.
Співачка також пояснює, що історично свято було пов’язане саме з літнім сонцестоянням. Можливо, саме тому, наголосила Червінська, раніше свято Купала припадало на літнє сонцестояння і відбувалося в найкоротшу ніч року - саме з 20 на 21 червня.
Традиції Івана Купала збереглися донині. Фото: архів kp.ua
Історія й традиції свята
Свято Івана Купала має дуже давнє коріння. Ще до прийняття християнства слов’яни святкували день літнього сонцестояння — період найбільшої сили сонця, природи, води та рослин. Після християнізації свято поєднали із днем народження Івана Хрестителя, але більшість народних звичаїв збереглися.
Головними символами свята залишаються вогонь, вода, трави й вінки. У народі вірили, що саме в купальську ніч природа має особливу магічну силу, а вода та вогонь можуть очищати людину від усього злого.
За словами Червінської, в її рідному регіоні на Івано-Франківщині молодь обов’язково збиралася біля великого багаття.
- Бабуся завжди розповідала, що це бійцівська ніч і саме в цю ніч варто не спати, а веселитися, щоб жодна нечиста сила до тебе не прилипала, - розповіла вона.
Однією з найвідоміших легенд свята є пошук квітки папороті. За народними повір’ями, вона нібито розцвітає лише раз на рік — саме опівночі на Купала — і приносить людині щастя та багатство.
- За народними віруваннями, щоб знайти квітку папороті, необхідно перед заходом сонця піти до лісу, знайти папороть, окреслити навколо себе коло полином. А опівночі з листя папороті з’являється вогняна квітка нечуваної краси, - сказала Червінська, додавши, що знайти чарівну квітку нікому так і не вдавалося.
У купальську ніч дівчата традиційно плели вінки з польових квітів і трав та пускали їх на воду. Вважалося, що за рухом вінка можна дізнатися свою долю: якщо вінок пливе рівно — дівчина скоро вийде заміж, якщо тоне — це вважали поганою прикметою.
Також популярними були стрибки через багаття. Люди вірили, що вогонь очищає, дарує здоров’я та захищає від усього злого. Закохані пари стрибали через полум’я разом: якщо руки не роз’єдналися — це віщувало міцні стосунки.
- Свято Івана Купала оповито великою кількістю легенд та повір’їв. Зокрема про те, що цієї ночі звірі й птахи розмовляють людською мовою, дерева переходять з місця на місце, а вода стає срібною. Можливо, саме через таку магічність та романтичність це свято завжди приваблювало митців, - підсумувала Червінська.
